Місяць колись був покритий магмою.
Наукова спільнота кілька десятиліть була спантеличена стародавньою лавою з Місяця – базальтами з високим вмістом титану. У їхньому складі напрочуд високі концентрації цього елемента, а також магнію, заліза та кальцію з аномальним (як для Землі) ізотопним складом. Тільки зараз вдалося розгадати цю таємницю, інформує 24 Канал.
Зразки скам’янілої стародавньої лави з поверхні Місяця вчені отримали в 1960-х і 1970-х роках під час місії “Аполлон”. Потім, завдяки спеціальним супутникам, виявили залишки високотитанистих базальтів по всьому Місяцю.
Автори дослідження припустили, що загадкова порода з’явилася внаслідок процесів, що торкнулися магми, яка колись покривала Місяць суцільним океаном. Відновити можливий сценарій дозволив складний ізотопний аналіз зразків застиглої місячної лави.
Ця реакція відбулася близько 3,5 мільярда років тому в надрах Місяця. Елемент заліза, що містився в магмі, мінявся місцями з елементом магнію з порід, які стикалися з магмою і в цей момент плавилися. Це позначилося на хімічних і фізичних властивостях, – пояснили дослідники.
Величезне розпечене море поступово остигало, і в результаті замість рідкої магми лишалося нагромадження кристалічної руди по всій поверхні планети. При цьому приблизно до 2 мільярдів років тому на поверхні Місяця діяли вулкани, крізь які проривалися розпечені потоки з надр — з тим самим зміненим складом. І ця лава ставала високотитанистими базальтами.
Але до останнього часу в цьому процесі не вдавалося відновити ключовий етап: як узагалі магма з надр Місяця могла стати такою текучою, щоб вивергатися? “Досі моделі не могли відтворити склади магми, що відповідають основним хімічним і фізичним характеристикам високотитанистих базальтів. Особливо складно пояснити їхню низьку щільність, яка дала їм змогу вивергатися близько 3,5 мільярда років тому”, — каже доктор Мартін Клавер з Інституту мінералогії Мюнстерського університету. Відповісти на це ключове питання допомогли експерименти, проведені міжнародною групою вчених.