Еколог Володимир Борейко пропонує присвоїти річці Ірпінь звання Героя.
Прорив Ірпінської дамби наприкінці лютого стримав окупантів і затопив 13 000 га водно-болотних угідь, які були осушені Радянським Союзом у 1960-х роках. Про це інформують Економічні Новини з посиланням на The Guardian.
Еколог Володимир Борейко закликає присвоїти річці Ірпінь звання Героя. Україна може наслідувати приклад Еквадору, який у 2008 році став першою країною, що закріпила захист природи у Конституції.
«Я вважаю, що річці Ірпінь потрібно присвоїти звання «Річка-герой» і забезпечити потужну охорону навколишнього середовища, тому що цього року річка Ірпінь разом зі Збройними Силами України та військами територіальної оборони відіграла одну з найважливіших ролей в обороні нашої столиці за останні 1000 років», – каже Борейко.
Битва за Київ була не єдиним випадком, коли річка Ірпінь врятувала місто. “Тисячу років тому, за часів Київської Русі, річка Ірпінь неодноразово захищала Київ з півночі та північного заходу від нападів половців та печенігів”, – зазначає керівник Дунайсько-Карпатської програми Богдан Проць. Раніше заплава Ірпіня була осередком біорізноманіття, свого роду українською Амазонкою, з величезними водно-болотними угіддями і дюнами золотистого піску. Але радянські дамби на Ірпіні та Дніпрі мали катастрофічний вплив на екосистеми Ірпіня та його численні притоки.
Тільки тому, що вода повернулася, не означає, що ми дивимося на нове водно-болотне угіддя, багате біорізноманіттям. “Болотні угіддя не можна відновити просто так. Вони [радянська влада] створили величезні екологічні проблеми, перегородивши Ірпінь і додавши шлюзи, що з роками неухильно зменшувало обсяг і швидкість потоку води, стимулюючи надмірне утворення водоростей, що, у свою чергу, зменшувало насиченість води киснем…”, – розповідає Проць.
«Я думаю, що є хороші шанси, що згодом її [дамбу] відновлять, але зараз усі наші сили та думки спрямовані на перемогу над загарбниками, тому що це для нас екзистенційне питання. Поки це не буде вирішено і росіян не буде вигнано з наших земель, ми не можемо належним чином вирішити це питання», – каже біолог Олексій Василюк. Незважаючи на проблеми, Василюк залишається оптимістом, і вірить, що стародавні водно-болотні угіддя Києва можуть бути відновлені.