Українські прізвища, які вказують на те, що пращури були представниками інших народів

У козацьку добу до війська приймали багатьох вихідців з інших народів. Потрапивши на Січ, іноземці отримували відповідні прізвиська, які згодом трансформувались у прізвища та закріплювались за родом, де вони були головними.

Розповідаємо, які українські прізвища свідчать про іноземне походження предків та з яких саме земель.

Українські прізвища, які у давнину давали іноземцям

Вихідцям з різних народів, які також ставали частиною козацького війська часто давали характерні прізвиська. Вони вказували на походження воїна та згодом трансформувались у прізвища, які роди носять й донині.

Ваші предки прийшли на українські території з інших земель, якщо вони мають такі прізвища:

  • Московити, тобто слов’яни з Московії, яка стала Росією: Москаль, Москаленко, Москалець, Москалюк, Донець (виходець із Війська Донського), Солдат, Солдатенко (той, що служив у солдатських полках Росії), Болоховець, Торчанин (вихідці з відповідних місцевостей).
  • Білоруси мали прізвища за назвою місцевості, з якої прибули, — Литвин, Литвиненко, Литвинчук, Литвинюк, Биховець, Кричевець, Мозирянин, Пінчук, Туровець, Турчин, Турчинець тощо.
  • Польські прізвища мали люди, які належали до старих правобережних полків: Ляховчин, Лях, Полулях, Ляшко, Ляшенко, Ляшок, Лящук, Адамович, Казимиренко, Мазуренко.
  • Представники балтійських народів: Мєрєцкий (з містечка Мереч), Вільня (з міста Вільнюс (Вільно)), Лотиш.
  • Румуни й молдавани: Волошин, Мультяненко, Басарабей, Мирча, Пинтя, Радул, Мунтян.
  • Серби та болгари — Воксич, Милкович, Болгариненко, Думич, Сербин, Капнич, Іртач.

різвища представників інших народів, які вони отримали в Україні:

  • греки: Грек, Заларій;
  • албанці: Арнаут;
  • угорці: Венгерський, Ференценко, Угрин, Угринович;
  • чехи: Чехович, Цирулик, Жишка;
  • німці: Німець, Острогман, Цимерман;
  • шведи: Швед;
  • євреї: Перехрист, Лейба, Коган, Жидовкин, Зраїтель, Юдай;
  • роми: Циган, Циганчук, Циганенко;
  • вірмени: Вірменко;
  • грузини: Ормененко, Маджар, Груксин, Іберець, Обиз (на українських землях грузинів здавна називали «обезами»);
  • татари, турки і ногайці: Басман, Котлубай, Татарчин, Потурнак, Ногаєць;
  • чемериси, марійці, черкеси: Чемерис, Черкес, Оліферович.

Щоправда, варто зазначити, що носії таких прізвищ не обов’язково були справжніми іноземцями. Інколи їх давали людям, що просто відвідали той чи інший край.

Юлія Курбацька