Міноборони Умєрова наголосило на необхідності слідчих повноважень для військової поліції та заявило, що планує співпрацювати з депутатами для вдосконалення законопроєкту.
У Верховній Раді запропонували нові методи щодо порушників військового законодавства. На свіжі ідеї звернули увагу як юристи, так і пересічні українці. Однак, скандальні законопроєкти раптово зняли з розгляду. Ба більше, з’явилася інформація, що з працівників ДСНС та Національної поліції можуть зняти бронь від мобілізації.
Що ж було у законопроєктах про військову поліцію, чому вони так збентежили українців та чи дійсно рятувальників та правоохоронців відправлять на фронт, читайте далі.
То що ж було в скандальному документі, що викликало бурхливу реакцію мережі? Пункт перший – доноси. І все це у рамках закону. У новому законопроєкті про військову поліцію пропонувалося запровадити створення “партизанської мережі”. Вона б повідомляла правоохоронцям про тих військовозобов’язаних, які порушили законодавство та отримувала б за це грошову винагороду. Про це розповіла адвокатка Катерина Аніщенко.
“Йдеться про те, що хочуть заохочувати цивільних надавати інформацію відносно правопорушника, дезертира і так далі”.
Ба більше, у новому законопроєкті про військову поліцію містилося кілька норм, на яку звернули увагу юристи. Йдеться про те, що військовим поліцейським парламент міг надати право в окремих випадках потрапляти до житла порушників законодавства (такими юридично можуть вважати і ухилянтів), а також платити гроші фізичним особам за допомогу у розкритті злочинів.
“Якщо зважати на мету цього законопроєкту щодо запровадження військової поліції, то там мається на увазі те, що вони мають право розшукувати саме військовозобов’язаних. Тобто дезертирів, тих, хто вже порушив вимоги закону, а не ухилянтів, які не прибули та не оновили свої військово-облікові дані. Але з урахуванням того, що на рівні законопроєкту передбачено зміни до адміністративного кодексу, з урахуванням мети створення військової поліції, я можу припустити, що саме військова поліція буде вчиняти оперативно-розшукові дії по відношенню до ухилянтів, які не оновили свої військово-облікові дані, які не стали на військовий облік, які були оголошені в розшук і не з’явились до ТЦК”
Стаття 9 законопроєкту, який поки що зняли з розгляду, дозволяла військовій поліції співпрацювати з фізичними особами на договірних засадах, з дотриманням умов добровільності та конфіденційності, а також матеріально та морально заохочувати осіб, які допомагають в попередженні, виявленні та припиненні кримінальних правопорушень.
Нагадаємо, що 31 травня у Верховній Раді ініціювали створення в Україні військової поліції. Міністерство оборони закликало депутатів підтримати законопроєкт. Про це повідомили в пресслужбі Міноборони.
Положення законопроєкту нібито мали посилити контроль над військовозобов’язаними та забезпечити ефективне виконання військових обов’язків, залучаючи до цього процесу як військових поліцейських, так і цивільних осіб. Зауважувалось, що у військової поліції будуть повноваження, що схожі на повноваження Нацполіції, але з певними нюансами. Військовій поліції хотіли надати право перевіряти у водіїв документи і проникати до житла, якщо буде така необхідність для встановлення правопорядку. Також під час затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, військова поліція мала би право тимчасово обмежувати або забороняти рух транспорту.
Однак, Верховна Рада України 5 червня раптово зняла з розгляду законопроєкти про Військову поліцію. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За таке рішення проголосували 278 народних депутатів. Як зазначають депутати, до розгляду цих законопроєктів повернуться після додаткових консультацій. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що законопроєкт зняли після обговорення на погоджувальній раді, де депутати зауважили, що хочуть бачити загальну картину військової юстиції.
“Не починати з військової поліції, потрібна загальна логіка: військова поліція займається цими питаннями, військова прокуратура веде злочини щодо таких суб’єктів, військові суди займаються таким-то. Коли буде загальна картина, можна буде почергово приймати відповідні законодавчі акти. Сьогодні це було реалізовано в залі – депутати майже одноголосно зняли це питання з порядку денного. Думаю, що найближчим часом, коли комітет спроможеться показати загальну картину, ці законопроєкти можуть бути внесені в зал.”
Примітно, що останнім часом працівників Національної поліції та ДСНС, попри те, що вони мають бронь, закликають мобілізуватися, а влада вже навіть перейшла до конкретних дій. 31 травня на сайті електронних петицій Кабінету міністрів з’явилася петиція про бронь для всього особового складу пожежної охорони та служби надзвичайних ситуацій, оперативно-рятувальної служби та інших працівників цивільного захисту. За добу вона зібрала 25 тисяч підписів. Наразі їх – майже 31 тисяча.
“Просимо усіх небайдужих громадян України долучитися до підтримання та підписання, а також поширення даної петиції! Звертаємося до вас по причині зняття броні та мобілізації рятувальників, особового складу пожежної охорони, служби надзвичайних ситуацій, оперативно-рятувальної служби та інших працівників цивільного захисту. На даний момент бронь з частини бійців знята.”
Цю ситуацію прокоментував народний депутат Олексій Гончаренко, нагадавши про завдання ДСНСників.
“Влада вирішила мобілізувати ДСНС. Абсолютно божевільне рішення! Ці люди рятують життя після обстрілів, гасять пожежі. Скільки життів вони вже врятували?! Їх мобілізація – це безглуздя. Хто буде робити їх роботу? Хто приїде на виклик після чергової атаки рф по житловому будинку? Хто буде гасити пожежі?”
Гончаренко заявив, що направив депутатське звернення до уряду через можливу відсутність броні для ДСНС. Він стверджує, що Мінекономіки визначило, що буде бронюватись тільки 50% ДСНС. А інші 50% підлягають мобілізації. При цьому він виклав копію відповідного листа Мінекономіки, де дійсно серед інших відомств для ДСНС передбачено 50% бронювання.
“Направив депутатське звернення до Уряду через скандал із відсутністю броні для ДСНС. Бачите цей документ? Мінекономіки визначило, що буде бронюватись тільки 50% ДСНС. А інші 50% підлягають мобілізації. В мене вже сотні повідомлень від рятувальників та пожежників, яких змушують звільнитися або переводитись до бойових бригад МВС. Потім вони підлягають мобілізації. Ну це неприпустимо! Хто буде гасити пожежі та рятувати людей? Якщо 50% пожежників мобілізують??”
А от 3 червня на сайті Кабміну з’явилася ще одна петиція. Вже щодо броні особового складу працівників Національної поліції та інших правоохоронних органів. Зміст петиції ідентичний петиції щодо ДСНС.
“Звертаємося до вас по причині зняття броні та мобілізації працівників Національної Поліції України та інших правоохоронних органів. На даний момент бронь з частини працівників знята! Працівники НПУ та інші працівники правоохоронних органів служать народу України та забезпечують охорону прав людей,протидіють злочинності,підтримують публічний порядок і безпеку.”
Ба більше, за даними ВВС Україна, принципове рішення про зняття броні з ДСНС і Нацполу та інших правоохоронних органів вже ухвалено владою. Зараз лише тривають дискусії, скільки саме працівників цих структур будуть мобілізовані. Водночас міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко зазначив, що законом України працівники Національної поліції заброньовані, але мобілізація поліцейських може залежати від погіршення ситуації на фронті. Про це він розповів в інтерв’ю ведучому 1+1 Євгену Плінському.
Нагадаємо, окрім пункту про проникнення до житла, законопроєктом пропонували запровадити створення так званої “партизанської мережі”, яка б за гроші повідомляла правоохоронцям про порушників законодавства під час мобілізації.