Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний анонсував підсилення мобілізації. У статті для видання The Economist він заявив про необхідність розширити категорії громадян, які можуть бути призвані. Водночас західні партнери закликають мобілізувати більше молоді.
Які зміни можуть відбутися у порядку мобілізації в Україні, кого та якого віку призиватимуть, розповіли керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко та військовий експерт Олег Жданов.
Олександр Мусієнко звернув увагу, що питання мобілізації в статті Залужного стоїть п’ятим пунктом, після попередніх чотирьох, а саме про надання озброєння Україні. Лише після цього головнокомандувач пише про мобілізацію з метою навчання резервів, ротацій підрозділів, які беруть участь у бойових діях та підсилення українських військових.
“Тому що посилення мобілізації та розширення категорій має сенс, коли буде постачатися зброя, і коли наші партнери будуть допомагати нам готувати ці резерви на полігонах країн НАТО. Тоді це може бути. Це буде вирішуватися найближчим часом, коли буде видно, у яких обсягах нам затвердять допомогу на наступний рік. Чи буде вона включати всі потреби, про які говорив головнокомандувач. Від цього буде розраховуватися хід і сценарій бойових дій. Відповідно і кількість людей, яких потрібно буде ще мобілізувати”, — розповів Олександр Мусієнко.
Залужний сказав, що зараз йому вистачає солдатів, підкреслив він. Йдеться про майбутню осінньо-літню кампанію. Цих людей потрібно готувати взимку, навчати на території країн НАТО.
“Але для того, щоб цього досягти має бути ясність з точки зору забезпечення нас зброєю та необхідними засобами для продовження бойових дій. Від цього в подальшому буде залежати питання мобілізації. Мова йде комплексно, не тільки про розширення громадян, які підлягають призову, а ще наведення ладу, усунення корупційних ризиків і так далі”, — розповів Олександр Мусієнко.
Олег Жданов звернув увагу, що генерал Залужний хоче докорінно змінити систему обліку військовозобов’язаних в Україні завдяки єдиному електронному реєстру. Як повідомляв міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, він вже готовий та наповнений на 90%.
“Сьогодні, наскільки я розумію, навіть військкомати не можуть сказати, скільки у нас всього військовозобов’язаних в країні. Я вже не кажу по категоріям. Тому треба почати з обліку, вести його і дивитися на реальні цифри мобілізаційного ресурсу. Друге — це категорії. Скоріше за все, будуть переглянуті критерії непридатних та обмежено придатних. Останні можуть бути мобілізовані”, — розповів Олег Жданов.
Він припускає, що в Україні може бути змінений перелік спеціальностей, які можуть отримати бронювання. У нас є багато чиновників і всі вони автоматично отримали його на своїх місцях, каже Олег Жданов.
“І лише ті, хто добровільно пішли до військкоматів, стали до лав Збройних сил. Решта продовжує працювати на своїх штатних місцях. Треба відкоригувати це законодавчо для того, щоб міністерство і відомство оптимізували організаційну штатну структуру. Ця оптимізація може дати певну кількість людей, з яких буде знята бронь і яких можна буде мобілізувати. Ось про що каже генерал Залужний”, — розповів Олег Жданов.
За його словами, сьогодні воєнкоми не поспішають видавати повні списки тих, хто стоїть у них на обліку. Адже вони втрачають можливість корупційної складової: “торгувати” бронюванням та зняттям з обліку.
“Також піднімалося питання, щоб військово-лікарські комісії переглянули видачу усіх довідок — обмежено придатний, непридатний. Тепер треба переглядати, тому що ніхто не впевнений, що всі ці люди відповідають тому чи іншому критерію. А там сотні тисяч людей отримали ці довідки”, — каже Олег Жданов.
Крім того, в Україні необхідно міняти систему обліку особового складу, зокрема в бойових частинах та позбуватися бюрократії, розповідає військовий експерт.
“У нас проблема з тим, що на укомплектованість особовим складом впливає поточний некомплект. Коли, припустимо, військовослужбовця вбили або поранили. З пораненими набагато складніша процедура. Людина може перебувати в шпиталі на лікуванні, а вакант не відкритий на її посаду. Поки прийдуть всі документи зі шпиталю, підтвердять, що він пішов на лікування, виключать зі списків частини та інше. На його місце управління комплектування особого складу не дасть на його місце поставити іншу людину. Таким чином виникає поточний некомплект. І в командира потім числиться 30 людей у взводі, а насправді в строю 20”, — вважає Олег Жданов.
Про те, що Україні треба змінити підходи до мобілізацію та більше призивати молодь, неодноразово говорили міжнародні партнери. Нещодавно ексміністр оборони Британії Бен Воллес порадив президенту Володимиру Зеленському переоцінити масштаби мобілізації в державі, поки в Росії потай мобілізують усю країну.
“Середній вік бійців на фронті — понад 40. Я розумію бажання президента Зеленського зберегти молодь на майбутнє, але факт – Росія потай мобілізує всю країну. Путін знає, що пауза дасть йому час для створення нової армії. Тому, як це зробила Британія 1939-го і 1941-го років, можливо, настав час переоцінити масштаби мобілізації в Україні”, — сказав Бен Воллес.
За словами Олександра Мусієнка, в Україні насправді воюють різні за віком групи громадян. У бойових діях беруть участь молоді солдати та молоді командири.
“Тобто у нас немає такого повального стовідсоткового явища, коли виключно 45 плюс перебувають, це по-перше. По-друге, зрозуміло, що є розуміння у президента і, я думаю, у наших вищих посадовців, що при цьому всьому потрібно забезпечувати тил. Тут так само потрібні люди для забезпечення потреб фронту”, — розповів Олександр Мусієнко.
За його словами, наші партнери можуть підштовхувати розширити мобілізацію, спробувати досягти переваги над Росією на тих чи інших напрямках фронту людьми. Тобто за рахунок переваги в людях.
“Але головнокомандувач чітко про це сказав. Що ми маємо шукати рішення в кращому управлінні, кращій, новішій, технологічнішій зброї. Ми не зможемо з Росією воювати виключно мобілізаційними потенціалами, який у них більше”, — розповів Олександр Мусієнко.
Олег Жданов вважає, що перевага в чисельності людей старше 40 років на фронті — це результат недосконалої системи обліку та комплектування.
“Ми наймолодших, зрозуміло, не відправляємо на передову. Але ми вже пішли в категорію 40 плюс. Тоді питання, а де молодь? Причину треба шукати в військкоматах і загальній системі обліку особового складу. Треба переглядати критерії. Ми не витягнемо війну на такому середньому віці. У штурмову піхоту чоловік 40 плюс піде, але не зможе виконувати бойові завдання у тій якості, яку вимагають нормативи”, — каже Олег Жданов.
Росія теж мобілізує вікову категорію 30 років та більше, розповів військовий експерт. Але також проводить призов двічі на рік і одразу відправляє молодь воювати.
“20 плюс вони призивають, 260 тисяч на рік. Навесні 130 тисяч і зараз, до 1 грудня, триває призов. Держдума прийняла поправки в закон, що боєць вважається підготовленим і може підписувати контракт на наступний день після прийняття присяги”, — каже Олег Жданов.