На кіноекрани виходять два фільми-антиподи - нові «Бен-Гур» і «Відьма з Блер».
«Бен-Гур», що стартує в українських кінотеатрах сьогодні, 8 вересня (світова прем’єра відбулася 17 серпня), можна назвати якоюсь мірою римейком знаменитого «Бен-Гура» американського режисера-класика Вільяма Уайлера, що отримав 1960 р. одинадцять «Оскарів». «Відьма з Блер: нова глава», прем’єру якої анонсують на жовтень-листопад, є продовженням не менш знаменитої, ніж «Бен-Гур», «страшилки» «Відьма з Блер: курсова з того світу», що вийшла у світ 1999 р. Антиподами ці фільми є тому, що уособлюють в історії кіно два протилежні підходи до кіновиробництва.
«Бен-Гур» – чергова високобюджетна екранізація однойменного історичного роману, написаного далекого 1880 р. генералом часів Громадянської війни в США та губернатором Нью-Мексико Льюїсом Воллесом. Дія роману відбувається в Юдеї під час появи там Ісуса Христа та поєднує пригодницьку і релігійну лінії, завдяки чому він вважається найбільш популярною християнською книгою, написаною позаминулого століття. Тож немає нічого дивного в тому, що перша екранізація «Бен-Гура» з’явилася на екранах кінотеатрів ще 1907 р., на самому початку кінематографа. Та й то вона запізнилася на вісім років порівняно з першою театральною постановою за мотивами роману 1899 р. на Бродвеї.
«Бен-Гур» було екранізовано чотири рази, найзнаменитішим з яких був третій – вищезгадана робота Вільяма Уайлера. Один з найвидатніших режисерів в історії американського кіно Уайлер не був, до речі, вузьким фахівцем у сфері високобюджетних блокбастерів. У його активі є й психологічні драми, і трилери, і комедії, і бойовики. Просто за що б він не брався, це в нього виходило краще за всіх, – навіть не можу пригадати, чи є на світі ще кінорежисер, який може похвалитися, як Уайлер, трьома «Оскарами» за кращі фільми року та водночас Золотою пальмовою гілкою Каннського кінофестивалю.
От і з «Бен-Гуром» вийшло те саме. Цього разу Уайлер вирішив попрацювати в жанрі «пеплум», різновиді історичного кіно, для якого характерним є використання античних чи біблійних сюжетів, велика тривалість фільму, різноманітність локацій і масштабність задіяної масовки. І знову вийшло. Уайлерівський «Бен-Гур» першим в історії кіно отримав одинадцять «Оскарів», і встановив рекорд, який досі, хоч і був двічі повторений, однак залишився непобитим.
Що ж до фінансових показників, фільм за бюджету в $15 млн зібрав у кінотеатрах $164 млн. У перерахунку на сьогоднішню купівельну спроможність долара ці цифри є набагато більш вражаючими – відповідно $121 млн та $1,3 млрд. Тож Голлівуду здавалося цілком логічним рішення запустити 2014 р. зйомки четвертої екранізації «Бен-Гура», доручивши їх продюсерам Марку Барнетту та Рому Дауні й добре знайомому українським любителям кіно режисерові Тимуру Бекмамбетову.
Рішення видавалося ще й безпрограшним – кому як не продюсерам, що раніше створили міні-телесеріал «Біблія», і режисерові, найсильнішим боком якого вважають використання численних спецефектів, під силу зняти новий «пеплум» з використанням всіх можливостей кіно двадцять першому століття? Однак результат виявився несподіваним – за бюджету в $100 млн, тобто порівнянному у фактичних цінах з фільмом Уайлера, бекмамбетовський «Бен-Гур» поки що зібрав у США $24,45 млн, а загалом у світі – $53,85 млн. Якщо брати до уваги світовий прокат, то це у 24 рази менше в порівнянних цінах, ніж фільм 1959 р. випуску. І навряд чи демонстрація на екранах України та інших колишніх союзних республік сильно змінить це співвідношення. Воно більш ніж наочно підтверджує те, що говорили в інтерв’ю автору цих рядків режисери та продюсери, – передбачити касову долю фільму заздалегідь неможливо.
Цікаво буде перевірити цю тезу на новій «Відьмі з Блер», оскільки її попередниця 1999 року випуску досі залишається найяскравішим прикладом успіху напрямку, прямо протилежного «пеплуму» – так званому малобюджетному кіно. Стилізована під аматорські зйомки «страшилка» режисерів Деніела Міріка та Едуардо Санчеса, які нічим згодом надто не прославилися, за загального бюджету в $47 тис. ($22 тис. на зйомки та $25 тис. на маркетинг) зібрав у кінотеатрах $248,6 млн. ($140,5 млн у США та $108,1 млн в інших країнах) і залишається рекордсменом в історії кіно за співвідношенням бюджету і касових зборів з фантастичною цифрою трохи менше 529000%.
Напевно нова «Відьма з Блер» режисера Адама Вінгарда, яку знімали в умовах секретності (бюджет також невідомий), цей рекорд не поб’є, та це й не треба. Головне, її попередниця показала, що в касовому успіху фільму далеко не все вирішує стартовий капітал – як фінансовий, так й іміджевий. А це дає надію на появу в сучасному кіно нових талантів.
Автор: Борис Стрехов