Нещодавно Національний банк підвищив облікову ставку до 13,5%. Регулятор не робив цього аж два роки, тому для багатьох експертів таке рішення стало відвертою несподіванкою. «і» спробували проаналізувати, як позначиться ця зміна на життєдіяльності фінансового ринку й економіці країни загалом.
Облікова ставка важлива для комерційних банків, бо до неї прив’язано ставку, за якою Нацбанк надає їм кредити. У разі підвищення або зниження цього показника, відповідно, можуть дорожчати або дешевшати кредити для населення та бізнесу. Якщо ж говорити про макроекономічну роль облікової ставки, то через підвищення цього показника Нацбанк намагається стримати інфляцію.
«Жорсткіша монетарна політика має посприяти зниженню споживчої інфляції, що у вересні 2017 р. збільшилася до 16,4% й у річному вимірі перевершила траєкторію прогнозу Нацбанку, опублікованого в липневому Інфляційному звіті. Це зумовлено насамперед збільшенням цін на сирі продовольчі товари, підвищенням виробничих витрат, а також деяким збільшенням споживчого попиту. Як і в попередні місяці, унаслідок дії певних чинників з боку пропозиції на внутрішньому ринку високими темпами зростали ціни на фрукти та овочі, м’ясну та молочну продукцію», – ідеться в офіційному повідомленні Нацбанку.
Треба додати, що за останній рік номінальні доходи населення зросли вдвічі, а то й утричі в окремих галузях та на окремих підприємствах. Так, по-перше, на початку 2017 р. значно підвищено мінімальну заробітну плату, що призвело до фактичного підвищення в низці випадків і середньої зарплати. А по-друге, з 1 жовтня цього року таке відчутне підвищення зробили й для пенсій. Активізація споживчого ринку (люди стали більше купувати товарів та послуг) призвела до підвищення інфляції. Стали зростати ціни майже на всі продукти харчування та послуги.
Також на зростання цін вплинули наші експортери: вони значно активізували постачання своїх товарів за кордон, що спричинило зменшення їхніх обсягів для внутрішнього ринку та, як наслідок, підвищення вартості найрізноманітніших продовольчих товарів в українських супермаркетах і на ринках.
На це Нацбанк не реагував відповідним збільшенням облікової ставки. Навіть більше, у липні 2017 р. його керівництво заявило, що не бачить причин для підвищення облікової ставки, і залишило її на тому самому рівні, на якому вона й була, – 12,5%.
«На тлі високої інфляції сьогодні такі дії Нацбанку є логічними та, можливо, навіть запізнілими. Регулятору треба було перейти до підвищення облікової ставки ще навесні або на початку літа 2017 р., коли статистика не один місяць засвідчувала швидке підвищення середньої зарплати та прискорення інфляції. Безумовно, різкий стрибок офіційної мінімальної зарплати зробив свій внесок у прискорення інфляції. У 2018 р. такого різкого зростання не буде, однак певний теж заплановано, що знову тиснутиме на гривню», – пояснив «і» експерт консалтингової компанії USC Іван Нікітченко.
«З досвіду попередніх років, коли перед виборами відбувалося підвищення соцвиплат, це також призводило до прискорення інфляції. Тому перед Нацбанком у 2018 р., на цьому тлі плюс очікуваної девальвації гривні, стоятиме дуже важке завдання знизити рівень інфляції нижче 10%. Цього року регулятор із цим завданням не впорався», – додав експерт.
А директор казначейства Банку Кредит Дніпро Олег Курінний зазначає, що фактично підвищення облікової ставки Нацбанку до 13,5% є мірою таргетування інфляції, пов’язаної з її сезонним прискоренням і відповідним переглядом регулятором інфляційних прогнозів до 12,2% за підсумками 2017 р. та до 7,3% – за підсумками 2018 р.
«Якщо після проходження сезонного піку інфляція сповільниться, Нацбанк повернеться до практики зниження облікової ставки. У бік підвищення регулятор може переглянути цей показник, тільки якщо виникне потреба нівелювати подальше істотне зростання інфляційних чинників – активізації споживання на тлі підвищення соціальних стандартів, посилення вразливості економіки через затримки реалізації програми зовнішнього фінансування та значної курсової волатильності», – говорить Курінний.
А чи сповільниться інфляція взагалі після таких дій Нацбанку? Чи не будуть далі зростати або хоча б «заякоряться» ціни на продукти харчування та послуги для населення? Те, що певного відкату цін назад не буде – у цьому сумнівів в експертів жодних немає.
За словами Івана Нікітченка, інфляція може вповільнити своє зростання (або ж бути дуже низькою) лише через три-чотири місяці, тобто вже до кінця зими (свого роду запізнілий тренд на дію Нацбанку). Тож справді регулятор запізнився зі своїми діями з «приборкання» інфляції. І ціни на продукти та послуги зростатимуть, і, як вважають експерти, їхнє «подвійне» зростання відбуватиметься, зокрема, і завдяки багатомісячній бездіяльності або вичікувальній позиції Нацбанку та вже буде видно до кінця листопада.
Так чого чекати нашому бізнесу, включно з фінансовими установами та, як наслідок, впливом цього процесу на їхніх клієнтів? На думку Олега Курінного, збільшення облікової ставки Нацбанку допоможе частково абсорбувати надмірну гривневу масу через депозитні інструменти регулятора, вартість яких безпосередньо прив’язана до облікової ставки. Таким кроком регулятор доб’ється того, що прибере частину гривні з ринку. У підсумку менша кількість грошей у вільному обігу має привести до підвищення вартості цих грошей і до вповільнення інфляції.
Також експерт упевнений, що ця дія Нацбанку вплине на ставки короткострокових ресурсів (терміном до 2 тижнів), водночас вплив на ставки за депозитами терміном понад 1 місяць не буде відчутним.
Утім, інші експерти стверджують, що збільшення облікової ставки має вплинути на зростання відсотків за вкладами в банках за деякими депозитами (або принаймні зупинення їхнього зниження) безвідносно того, якими ці депозити є – довгими чи короткими. Отже, залишаться у виграші фізичні особи, які будуть набагато більше мотивовані вкладати свої кошти в депозити фінустанов.
Проте це погано для розвитку країни загалом та поодиноких підприємств, бо зростання ставок за депозитами призводить до зростання цих показників за кредитами бізнесу.
Деякі аналітики зазначають, що наслідком підвищення облікової ставки стане запобігання зниження ставок за ОВДП, що випускає держава. Якщо держава матиме потребу в нарощуванні видатків бюджету (уже, певна річ, у 2018 р.), їй буде вже набагато дорожче вирішити питання з дефіцитом.
Чи є в Нацбанку нині інша «зброя» проти зростання інфляції? Так, експерти вважають, що є. Можна «засушити» гривневий міжбанківський ринок. Такий процес відбувався в Україні у 2012-13 рр. Тоді інфляція була на рівні близько 0%, а облікова ставка Нацбанку становила 6,5-7,5%. Картина, зважаючи на практичну відсутність зростання цін, начебто як і дуже добра. Однак саме в таких умовах банкам було дуже важко знайти гривневу масу, і ставки за депозитами та, відповідно, за кредитами також були дуже високими. Результат був один – довгострокового кредитування в Україні тоді також майже не спостерігалося, і економіка країни зростала дуже низькими темпами, а в поодинокі місяці та квартали взагалі спостерігалося падіння обсягів виробництва в деяких галузях.
Звичайно, використовувати такий інструмент уже не можна. Іван Нікітченко сподівається, що регулятор більше ніколи не діятиме такими методами, а лише «м’якшим» інструментом регулювання облікової ставки. Утім, позитивні і негативні наслідки підвищення облікової ставки буде видно в найближчі місяці. І наразі взагалі невідомо, як Нацбанк поводитиметься далі – ще більше підвищувати ставку чи, навпаки, знижувати її.