Уряд та Нацбанк активізували процес створення національного Бюро кредитних історій. Експерти заговорили про ризик монополізації ринку інформації про боржників фінансових установ.
По суті, ідеться про заснування першої такої державної установи, адже й досі такі бюро є приватними (їх сьогодні налічується чотири). Хоча і з цього списку можна виключити БКІ при Приватбанку, який нині є державним.
Уряд на одному зі своїх засідань схвалив надання регулятору повноважень на ведення кредитного реєстру. Ухвалили проект змін до деяких законодавчих актів. У їхніх межах регулятор може отримувати від банків та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) визначену законом інформацію про юридичних і фізичних осіб, які є учасниками кредитних операцій; використовувати її для цілей банківського регулювання та нагляду; надавати банкам і БКІ визначену законопроектом інформацію з реєстру.
Крім того, не забули й простого кредитоодержувача банків – їхній клієнт, що заборгував фінансовим установам певну суму, матиме право доступу до інформації про себе та вимагати внесення змін до неї в разі різних, на його погляд, допущених помилок або незгоди з певним її змістом.
Нагадаємо, в Україні так і не ухвалили ще 2015 року та залишили припадати пилом під «сукном» законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення та ведення кредитного реєстру НБУ» №3111. Ба більше, його навіть відкликали з великим скандалом 25 листопада 2015 р., після того як цей документ внесли на розгляд народних депутатів.
Критики документа, зокрема з аналітичного відділу Верховної Ради, тоді звинувачували регулятора та народних депутатів, які були його авторами, у тому, що він хоче монополізувати ринок цих послуг. І також вимагає у свій майбутній БКІ від банків занадто багато конфіденційної інформації, чим порушує Конституцію та деякі закони.
Незрозуміло також, чи потрібно таке бюро при Нацбанку взагалі, якщо, на думку багатьох юристів, у нас непогано працюють інші бюро кредитних історій. Так, згадуване БКІ при Приватбанку має на «озброєнні» 95% інформації щодо всіх боржників банків, як фізичних, так і юридичних осіб.
Як зазначила «i» голова правління Першого Всеукраїнського бюро кредитних історій Антоніна Паламарчук, і сьогодні йдеться саме про цей документ №3111. «В уряді вирішили діяти не миттям, так катанням: цей документ, що не витримує ніякої критики, не змогли провести через народних депутатів, як суб’єктів законодавчої ініціативи, так тепер таким суб’єктом є уряд. Чимало експертів говорили про те, що він має величезні корупційні ризики. Збирати будь-які дані щодо підприємств або фізичних осіб потрібно тільки за згодою кредитоодержувачів. У цьому документі та в нових напрацюваннях Кабміну і Нацбанку з цього приводу нічого не сказано. Скільки зберігатимуть цю інформацію, невідомо. Хто її отримуватиме у вільному доступі, теж залишається таємницею».
Яку ж інформацію хоче збирати НБУ у своє майбутнє БКІ? Так, до реєстру при регуляторі останній хоче зібрати таку інформацію про боржників фізосіб: місце роботи (найменування роботодавця), розмір підприємства (кількість працівників), середній регулятивний підтверджений дохід за 6 місяців, сімейний стан, кількість членів сім’ї, дата народження боржника, його адреса, середньомісячні витрати за банківськими рахунками, сума платежу на наступні 12 місяців, періодичність оплати, освіта боржника, місце розташування нерухомого майна та деякі інші дані. Перелік, як видно, справді чималий.
Керівний партнер юридичної фірми «Кравець і партнери» Ростислав Кравець просто дивується, адже, за його словами, у жодній із західних країн і взагалі в цивілізованих державах таку інформацію не вимагають. Не збирають стільки різноманітної інформації й приватні БКІ, і БКІ при ПриватБанку. «Дійсно, якщо буде створене таке БКІ при Нацбанку, що має такі «апетити» щодо інформації, то регулятор порушуватиме і Конституцію, і певні закони. Про який у цьому разі захист персональних даних кредитоодержувачів може взагалі йтися?! Кабмін та Нацбанк в один голос запевняють нас, що такі, по суті, державні кредитні бюро є в усіх цивілізованих країнах і працюють там дуже добре. Так, такі БКІ є при національних банках країн Європи та Америки, але вони приватні. Ніякого «розпилу» державних грошей там і близько немає. До того ж вони не вимагають такого широкого переліку даних щодо кожного зі своїх кредитоодержувачів».
За його словами, створення такого БКІ при Нацбанку призведе до різкого обмеження підприємницької діяльності, буде значно звужене кредитування фізичних та юридичних осіб, яке й без того сьогодні є на дуже низькому рівні.
Антоніна Паламарчук запевняє, що в разі створення такого БКІ при Нацбанку не уникнути різних помилок під час погашення кредитів, доступ до інформації матимуть і треті особи, тобто ті, яким такі дані взагалі не можна надавати. «Унаслідок помилок колектори можуть спокійно «вибивати» гроші в тих позичальників, які справно погашають свої кредити. Колектору буде відома вся інформація про кредитоодержувача, наприклад, про якусь невелику земельну ділянку або гараж. Тому йому буде дуже легко «віджати» це рухоме або нерухоме майно».
Втім, Ростислав Кравець упевнений, що такими помилками грішать і нинішні приватні бюро кредитних історій. Навіть більше, за його словами, не поодинокими є випадки, коли приватні БКІ вносять наперед неправдиву інформацію щодо того чи іншого кредитоодержувача.
Банківська громадськість здебільшого схвалює створення БКІ при регуляторі. Так, як заявила «i» виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова, банкіри самі свого часу виходили з ініціативою створення такого БКІ при Нацбанку: «Справді, ідеться про законопроект №3111. Саме він і буде в доопрацьованому вигляді нарешті представлений парламенту. Таке БКІ при Нацбанку просто необхідно – це буде величезний реєстр, зручний для всіх. Адже ті БКІ, що є нині, містять далеко не всю інформацію про боржників».
Однак, як ми бачимо, БКІ при Приватбанку має величезний пласт інформації. Можливо, просто є сенс державі зробити все, щоб надалі розвивати цей ресурс при державній банківській установі. Адже в разі створення БКІ при Нацбанку в Україні, по суті, таких державних установ буде вже дві. І вони просто дублюватимуть функції один одного.
Такого погляду дотримуються й деякі банкіри. Саме один із них, який побажав не називати свого імені, заявив про непотрібність такого БКІ при Нацбанку. По суті, він підтримав пані Паламарчук у тому, що можуть виникати небезпечні прецеденти щодо «зливу» інформації кредитоодержувачів за певну суму будь-кому, допущення масових помилок в інформації про боржників та «віджиму» в них (зокрема, також помилкового) різного їхнього майна з боку колекторів. «Співробітники майбутнього БКІ при Нацбанку можуть продавати таку велику інформацію кому завгодно, завдаючи непоправної шкоди кредитоодержувачам», – припускає банкір.
Автор: Антон Горохов