«Газпром» відмовився постачати газ в Україну, попри попередню домовленість і передплату, зроблену НАК «Нафтогаз України». Ба більше, російський монополіст пригрозив розірвати контракти з "Нафтогазом".
Таке рішення ухвалено майже відразу після винесення рішення Cтокгольмского арбітражу, який зобов’язав «Газпром» виплатити $4,63 млрд за непрокачаний територією України газ, передбачений договором про транзит. Цей вердикт ухвалено з огляду на рішення цього суду на користь «Газпрому» – про виплату Україною $2 млрд за порушення принципу «take-or-pay». Як наслідок, «Газпром» зобов’язали виплатити $2,6 млрд.
Однак російський монополіст не захотів так просто погодитися з поразкою. Він відмовився постачати газ в Україну, попри попередню домовленість і передплату, зроблену українським холдингом. Ба більше, заявив про намір розірвати контракти на постачання та транзит з «Нафтогазом».
Нагадаємо, «Нафтогаз» перерахував «Газпрому» аванс на постачання палива з 1 березня цього року. Проте буквально наступного дня після того, як оприлюднили останнє рішення Стокгольмського арбітражу, в «Газпромі» заявили, що від постачання відмовляються нібито через відсутність належно оформленої додаткової угоди до договору про постачання газу. Аванс «Нафтогазу» повернули. Отже, керівництво російського газового монополіста дало зрозуміти, що з рішенням арбітражу не згодні і виконувати його не збираються.
«Ми почали процедуру розірвання контрактів з НАК «Нафтогаз України». І нову справу в Стокгольмському арбітражі за цим позовом «Газпрому» абсолютно точно розглядатиме інший склад арбітрів», – заявив заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв.
Він нагадав, що повідомлення про початок процедури розірвання контрактів на постачання та транзит газу надіслано українській стороні. «Ми діємо точно відповідно до передбаченої контрактами процедури їхнього розірвання», – заявив Медведєв.
Щоправда, контракти від 2009 р. не передбачають одностороннього розірвання. Якщо сторони не можуть дійти взаємоприйнятного рішення, то «будь-яка суперечка, розбіжність або претензія щодо цього контракту або його порушення, розірвання чи недійсності остаточно вирішуватимуться через арбітраж відповідно до регламенту Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма». Отже, «Газпром» може розірвати контракти з «Нафтогазом», тільки подавши відповідний позов до Стокгольмського арбітражу.
За словами головного комерційного директора НАК «Нафтогаз» Юрія Вітренка, реальних підстав для розірвання транзитного контракту немає. «Ми отримали від «Газпрому» інформацію про намір розірвати контракти. Це тільки намір… Ми не бачимо підстав для розірвання транзитного контракту», – заявив він.
За його словами, «Газпрому» не подобається той факт, що Стокгольмський арбітраж визнав кабальним і скасував принцип «take-or-pay», згідно з яким Україна у 2009-2019 рр. мала купувати по 52 млрд куб. газу щорічно. За його словами, «Нафтогаз» може погодитися з використанням такого принципу, проте тільки базуючись на прикладах контрактів з європейськими контрагентами «Газпрому».
«Пропозиції «Газпрому» щодо перегляду контракту та їхнього подальшого розірвання для нас наразі є неприйнятними… Транзит територією України для «Газпрому» не відповідає вимогам українського та європейського законодавства… Ми також будемо вести переговори, щоб «Газпром» не порушував законодавство в країнах ЄС – Словаччині, Угорщині та Польщі. У всіх цих країнах він порушує європейське законодавство», – вважає Вітренко.
«У нинішній економічній ситуації Росії буде вкрай важко виплатити таку суму. Однак є міжнародні норми, за якими Україна має домагатися, щоб кошти були сплачені. Так, можна накласти арешт на російські активи в ЄС, США чи будь-яких інших країнах», – сказала «i» енергетичний експерт Марія Яковлєва.
За її словами, рішення Стокгольмського арбітражу, по суті, вносить в умови чинного договору на постачання газу зміни, що роблять його для «Газпрому» невигідним, уже не кажучи про присудження російській компанії штрафу, тому процес повернення коштів буде тривалим. «З доброї волі РФ платити не буде. Газпром може подати інші позови. Однак рішення Стокгольмського арбітражу про повернення мільярдів на рахунок «Нафтогазу» є остаточним», – додала Яковлєва.
Експерт програми «Енергетика» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Андріан Прокіп вважає, що заяви «Газпрому» про розірвання контрактів на постачання та транзит газу з НАК «Нафтогаз» – «це фейк і шантаж» з боку російського газового монополіста. За його словами, у «Газпрому» немає потужностей для постачання газу в Європу в обхід України. «Українські транзитні потужності є критичними», – пояснив аналітик.
Експерт нагадав, що 2017 р. «Газпром» використав на повну потужність «Північного потоку», а також значно наростив прокачування через українську газотранспортну систему (ГТС). Торік транзит становив рекордні 93 млрд куб. м порівняно з 82 млрд куб. м у 2016 р. Тому постачання палива до Європи є для російської компанії високоприбутковим бізнесом і він його не припинятиме, впевнений експерт.
За словами виконавчого директора Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександра Леонова, заяви «Газпрому» про розірвання контрактів з «Нафтогазом» на постачання та транзит газу – «суто емоційна реакція за межами бізнес- і політичних рішень». «Подавати до Стокгольма позов на розірвання контрактів за півтора року до їхнього завершення – смішно», – зазначає Леонов.
За словами політолога, після таких заяв «Газпрому» під питання ставиться транзит російського газу до Європи. Відповідно, це привід для опонентів «Газпрому» в Європі ставити питання про надійність цієї компанії, передусім щодо будівництва з її ініціативи газопроводу «Північний потік 2». Тому «Газпром» програє з політичного погляду.
Те саме стосується й економічної складової, бо його спроби грати довкола транзиту відіб’ються на акціях. «Восени 2017 р. рішення Стокгольмського арбітражу на користь «Нафтогазу» призвело до серйозного падіння акцій «Газпрому». Те, що «Газпром» винен велику суму Україні – $2,56 млрд, теж відіб’ється на потенційних інвесторах для «Північного потоку 2». Тому що багато хто не захоче інвестувати гроші, знаючи, що в «Газпрому» можуть конфіскувати частину активів через борги», – вважає Леонов.
Експерт переконаний, реакція «Газпрому» спрямована суто на внутрішнього російського споживача з огляду на вибори президента РФ. «Позиція України є набагато вигіднішою. Є рішення суду, є сума, яку має виплатити «Газпром», і є пеня в $500 тис., яку Росія щодня має платити Україні. Далі можна включити фантазію, що ми можемо тримати в Європі з активів «Газпрому», якщо він зволікатиме з погашенням боргу», – резюмував він.
Зі свого боку, виконавчий директор юридичної компанії HEADS Consulting Микита Куликов наголосив, що, відповідно до норм міжнародного права, зміна умов договору, так само як і односторонній вихід із нього, можлива тільки за двома сценаріями. Перший – за угодою сторін, другий – конфліктний. У цьому разі одна зі сторін ініціює вихід з угоди або вимагає внести зміни в договір. У разі незгоди другої сторони має бути звернення до арбітра.
«Так, відмова від зобов’язань за контрактом не знімає з «Газпрому» зобов’язань щодо виплати «Нафтогазу» $2,56 млрд, а вихід цілком може супроводжуватися новими штрафними санкціями щодо експортера, якщо це передбачено договором. Однак дострокове розірвання чинного договору означає й те, що в перспективі для відновлення постачання українській стороні доведеться укладати з «Газпромом» новий договір, який буде складений з огляду на всі можливі ризики повторення позовної війни між сторонами», – підсумував експерт.
Колишній віце-прем’єр-міністр з питань європейської інтеграції Олег Рибачук вважає, що сьогодні через «газову війну» з РФ Україна переживає ту ситуацію, яку 20 років тому проходили країни Балтії. «Нинішня ситуація – певний внутрішньополітичний жест Росії, що трохи межує з істеричністю. Так, «Газпром» і раніше програвав у Стокгольмському арбітражі, і його опонентами завжди були члени ЄС, які хотіли скасувати форму контракту «take-or-pay». Показово, що Росія вперше програла Україні. Ще болючішим є те, що ця новина вискочила буквально за тиждень до виборів Путіна. Тому й така реакція», – заявив експерт.
За його словами, ми маємо усвідомлювати всі ризики таких кроків, а також розуміти газову політику Росії в Україні. «Немає більш короткого й економічно вигідного шляху транспортування газу, ніж через Україну. Треба розуміти, що в цій історії Росія не буде керуватись економічними вигодами», – зазначив він.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що українській стороні ще спочатку потрібно було більше законтрактувати газу з Європи, а не сподіватися на «Газпром»: «Проблема в тому, що чим менше в сховищах газу, тим менший добовий обсяг його можна підняти. У цей період опалювальний сезон зазвичай іде до кінця, ось і газу в сховищах уже мало. А ще цього року погода підвела, найбільші морози вдарили вже навесні. А на цей випадок у системі теплозабезпечення мають бути резервні види палива (вугілля, мазут)».
Ще одна проблема, на його думку, полягає в тому, що в «Нафтогазі» працює молода та перспективна, однак недосвідчена команда. Крім того, уряд займає пасивну позицію «американського спостерігача» – «спостерігаю, коментую, проте не втручаюся й ні за що не відповідаю».