Протягом першого півріччя 2016 р. українська економіка зросла на 0,8%, однак економічне зростання ще не набуло сталого характеру, оскільки виклики в бюджетній сфері та потреби в зовнішньому фінансуванні залишаються суттєвими. Свою частку ризику додає й конфлікт на сході країни.
За даними нового «Огляду економіки України» Світового банку, 2016 р. економіка країни стабілізувалася, проте темпи зростання залишаються невисокими через уповільнення реформ, слабкий зовнішній попит і додаткові проблеми, пов’язані з конфліктом на Донбасі.
З огляду на це, для досягнення результатів розвитку та відчутного позитивного ефекту для населення треба буде працювати над усуненням структурних проблем відразу за багатьма напрямами. «Україна має продовжити реформи на різних напрямах, щоб стабілізація переросла в зростання, і це відчуло населення країни. Якщо буде така динаміка реформ, зростання може вийти на 3-4% в середньостроковій перспективі», – зазначила директор Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен. За її словами, ризики щодо прогнозу, який надає Світовий банк, залишаються досить значними й містять можливе пожвавлення бойових дій, подальше погіршення зовнішньої кон’юнктури, а також зволікання з реформами.
За словами економіста Світового банку Карліса Смітса, за останні два роки в Україні впроваджено важливі реформи для стабілізації економіки, проте для переходу від стабілізації економіки до її стійкого відновлення та забезпечення загального добробуту для населення необхідно рішення структурних викликів. Зокрема, макроекономічної нестабільності, повільного зростання продуктивності праці та неефективності державних соціальних послуг.
На думку експерта, для забезпечення макроекономічної стабільності потрібно буде усунути найважливіші джерела фіскального ризику та вразливості фінансового сектора. «Україна відчуває дисбаланс у фіскальному дефіциті, що виник через великі соціальних витрати та неправильне ціноутворення на енергоносії. Це вплинуло на зовнішній дисбаланс. Також дефіцит був збільшений через зовнішні борги. І це зробило Україну вразливою перед зовнішніми загрозами», – резюмував він.
Зі свого боку, координатор сектора боротьби з бідністю та макроекономічної політики, провідний економіст Світового банку Фарук Кхан нагадав, що тільки минулого року пенсійна система поглинала близько третини всіх державних витрат, проте пенсії більшості українців залишаються мізерними.
«Економічне зростання склало 0,8% в першому півріччі 2016 р. порівняно з падінням на 16% за аналогічний період минулого року. Тобто відновлення економіки в цілому відбувається доволі повільно та не в усіх секторах», – повідомила економіст Світового банку Анастасія Головач. За її словами, ознаки відновлення активності спостерігалися в усіх основних секторах: додана вартість в обробній промисловості збільшилася на 5% порівняно з аналогічним періодом 2015 р., у внутрішній торгівлі – на 5,5%, і на 4,0% у сфері транспорту . Однак сектор послуг загалом і далі показує негативну динаміку, а от активність у сільському господарстві скоротилася тільки на 0,3%.
Як зазначають експерти, після значного скорочення дефіциту бюджету розширеного уряду 2015 р., доходи бюджету почали скорочуватися цього року, тоді як витрати й далі зростають. Дефіцит розширеного уряду з урахуванням НАК «Нафтогаз України» скоротився з 10% ВВП 2014 р. до 2% – 2015 р., «завдяки жорсткому контролю за витратами, що перевищують очікування інфляції, та підвищенню тарифів на газ з одночасним зменшенням ціни його закупівлі».
Тим часом у листопаді минулого року Україна успішно завершила реструктуризацію $19 млрд зовнішнього держборгу. У результаті, попри значну девальвацію, рівень держборгу стабілізувався на 80% ВВП у 2015 р. Однак у першій половині 2016 р. реальне падіння доходів бюджету розширеного уряду склало 5,4% й було спричинене скороченням надходжень від єдиного соціального внеску внаслідок зниження ставки відрахування з 40% до 22%. Отже, дефіцит бюджету розширеного уряду в першому півріччі 2016 р. зріс до 49 млрд грн і був профінансований завдяки збільшенню чистих внутрішніх запозичень (у сумі 33 млрд грн станом на кінець липня) та скороченню залишку коштів на депозитах уряду.
Щодо експорту та імпорту, ці показники скорочувалися протягом першого півріччя 2016 р. через падіння світових цін на сировинні товари, хоча поточний рахунок платіжного балансу залишився практично збалансованим. «Девальвація нацвалюти, економічна рецесія й адміністративні заходи сприяли скороченню імпорту та допомогли зменшити дефіцит поточного рахунку платіжного балансу до 0,2% ВВП 2015 р. порівняно з 3,5% 2014 р.», – ідеться в огляді.
За прогнозами експертів Світового банку, цьогоріч зростання української економіки очікується на рівні 1% і 2% 2017 р. У середньостроковій перспективі для того, щоб забезпечити стійке економічне зростання на рівні 3-4%, потрібні глибші структурні реформи, здатні відновити довіру інвесторів і збільшити продуктивність економіки загалом. «Реальна девальвація гривні в поєднанні з реформами, спрямованими на поліпшення умов ведення бізнесу, сприяла зростанню конкурентоспроможності, що може стати в нагоді в освоєнні більш розвинених ринків, таких як ринок ЄС, і сприяти відновленню експорту», – наголошується в документі.
Реформи, спрямовані на підвищення ефективності видатків бюджету, мають сприяти поступовому вивільненню коштів для державних капітальних інвестицій, тоді як реформи в банківському секторі згодом допоможуть відновити кредитування, переконані експерти Світового банку.
Виклики в бюджетній сфері також залишаються значними та потребуватимуть системної фіскальної консолідації, підкріпленої глибокими структурними реформами. Беручи до уваги поточні тенденції щодо скорочення реальних доходів і збільшення витрат, дефіцит бюджету розширеного уряду очікується на рівні 4% ВВП 2016 р., а рівень держборгу зросте до 90,2% ВВП.
У наступні роки, для збереження макроекономічної стабільності та забезпечення поступового зниження боргового навантаження, бюджетна політика має забезпечити зниження дефіциту до рівня 2,6% ВВП 2018 р. І хоча жорсткий контроль за витратами бюджету 2014-15 рр. у поєднанні з підвищенням тарифів показав добрі результати, «майбутні кроки мають бути зосереджені на глибоких структурних реформах та усуненні причин значних бюджетних ризиків».
Для цього необхідно підвищення ефективності податкового адміністрування, розширення податкової бази, реформування неадекватної системи пенсійного забезпечення, створення фіскального простору для державних інвестицій і поліпшення ефективності та результативності витрат у таких секторах, як охорона здоров’я, освіта та соціальний захист. «Без таких комплексних реформ Україна й надалі буде заручником потреби збільшувати ставки податків і скорочувати витрати та збільшувати запозичення на внутрішньому ринку, що загрожує її борговій стабільності та зменшує потенціал зростання», – вважають у Світовому банку.
Очікується, що зовнішні ризики залишатимуться значними. Україна й надалі потребуватиме додаткового зовнішнього фінансування, для того щоб перекрити повернення зовнішніх позик реальним сектором, яке оцінюється приблизно у $8 млрд щороку протягом 2016-2018 рр. Тому продовження співпраці з МВФ та іншими міжнародними кредиторами залишатиметься важливим для відновлення міжнародних резервів і зростання довіри інвесторів.