Віце-президент міста Лодзь Кшиштоф Пйонтковський розповів «і» про політику свого міста щодо податків, будівництва, реклами, боргів населення за комуналку та продажу і вживання алкоголю та тютюну.
Як давно Ви є віце-президентом міста Лодзь?
Уже шість років я обіймаю цю посаду. Раніше був депутатом міської ради, та оскільки в Польщі не заведено поєднувати депутатські обов’язки з посадою органів місцевого самоврядування, мені довелося відмовитися від мандата.
Коло питань, за які я відповідаю, формує президент міста Лодзь, і вони можуть періодично змінюватися. Наразі я опікуюся питаннями здоров’я та допомоги інвалідам, культури, реклами та туризму, співпраці з вітчизняними та іноземними організаціями, озелененням міста, соціальною сферою та комунікаціями, ЖКГ.
А скільки віце-президентів може бути в міста?
У таких великих містах, як Лодзь, максимум чотири, а в менших містечках – один-два, залежно від чисельності населення.
Якщо не секрет, який у Вас оклад?
Без відрахувань (близько 30%) моя заробітна плата становить близько 15 тис. злотих – це €3750 на місяць. У Польщі це не секрет: усі державні чиновники, а також чиновники органів самоврядування, щороку заповнюють декларації, де зазначають зарплату та інші доходи, перелік майна, включно з членами своєї сім’ї.
А який загальний бюджет вашого міста?
Бюджет міста цього року склав 3,5 млрд злотих. Більшість доходів не залежить від центрального бюджету. Частина доходів розраховується за певним алгоритмом, що залежить від площі міста та кількості жителів. Міський бюджет поповнюється завдяки прибутковим податкам: CIT (бізнес) та PIT (усі мешканці).
Хто з платників податків приносить місту найвідчутніший дохід?
Основні джерела на 2017 р.: PIT (25,5%); субвенції (16,4%); муніципального прибутку (13,9%); виконання доручених державних завдань і договорів (13,2%); інші податки (13%).
На сьогодні які основні проблеми у вашого міста?
Основна проблема – демографічна. У центрі міста в нас мешкає середня за достатком верства населення. А багаті люди виїжджають за місто й там будують житло. У результаті податки вони вже платять не Лодзі, а воєводству (області). Тому керівництво намагається, щоб наше місто стало цікавішим та сприятливішим для життя цієї верстви населення.
Ми інвестуємо в озеленення (парки, сквери), створюємо так звані зелені райони, також реставруємо старовинні будівлі. У Лодзі раніше функціонувало багато фабрик, однак понад двадцять років тому багато з них прийшли в занепад і закрилися. Зараз ці оновлені будівлі перетворено на комфортабельні готелі європейського класу, великі розважальні центри, просторі квартири. Ще одна проблема полягає в тому, що більшість населення Лодзі їздить на роботу до інших міст. Відповідно, вони відраховують податки до іншого місцевого бюджету.
У Києві останнім часом, на жаль, наявна проблема забудови історичного центра міста. А чи є мораторій на забудову в історичному центр Лодзі?
У нашому місті багато пам’ятників архітектури та історії, які перебувають під контролем держави. Інвестор не має права почати будівництво біля історичного об’єкта без офіційного дозволу певних інстанцій. До того ж щороку наші місцеві депутати затверджують план забудови міста, де все детально зазначено.
Що ще в місті перебуває під забороною?
У нас діє заборона на широкоформатну рекламу. Вона оформлена законодавчо та поширюється на всі польські міста. Наприклад, на центральній вулиці Лодзі рекламні щити мають бути певних розмірів і не можуть закривати архітектурно-історичні будівлі. На певних вулицях витримують визначений стиль, аж до того, що навіть парасольки вуличних кав’ярень мають бути однаковими.
Чи берете Ви кредити в міжнародних донорів на модернізацію міста?
Звичайно. Зокрема, для вирішення комунальних потреб. Раніше місто не могло брати кредити на суму понад 60% річного місцевого бюджету. Нині це правило скасовано. Але наші борги за кредитами зараз складають тільки половину міського бюджету. Крім кредитів, найчастіше для облаштування міста ми оголошуємо тендери на той чи інший проект. Цей варіант для міста є найприйнятнішим, адже всі роботи виконуються за кошти компанії, що виграла тендер.
Деякі українці не платять за послуги ЖКГ, і їхні борги обчислюються дуже значними цифрами. Як у вашому місті борються з неплатниками: виселяєте, судитеся?
Нам знайома така проблема. Більшість цих людей не працюють, живуть на соціальну допомогу. У Польщі є комунальне, приватне та соціальне житло. Якщо людина або сім’я не в змозі платити за свою квартиру, рішенням суду його переселяють на нижчий побутовий рівень – у соціальну квартиру. Там набагато менша вартість комунальних послуг, проте гірший рівень умов: наприклад, проста житлова площа, немає центрального опалення. Такі квартири зазвичай розташовані в так званих «кам’яницях» – будинках, побудованих у дев’ятнадцятому столітті.
А якщо навіть тоді люди не платять за комунальні послуги – їх виселяють на вулицю?
Місто вкрай рідко вживає таких заходів. Переселяють у житло на кшталт хостела чи гуртожитку. Якщо в родині є малолітні діти – процедуру виселення заборонено.
Тобто, по суті, у таких людей немає виходу?
Безвихідних ситуацій не буває. Два роки тому наша мерія розробила програму допомоги таким людям: ми пропонуємо їм роботу з прибирання парків, шкіл, інших громадських місць. Так вони відпрацьовують свої борги місту.
Вони працюють безкоштовно?
Ні. Частина оплати автоматично йде на сплату боргів, решту суми видають на руки.
Такі радикальні заходи, як виселення з квартири, застосовують здебільшого в будинках, що належать приватному власнику. Якщо будинок перебуває у веденні міського муніципалітету, таку процедуру можуть застосовувати тільки до злісних неплатників, у яких багаторічні системні борги.
А як у місті вирішено питання щодо продажу алкоголю?
Згідно із законом, щоб відкрити магазин, що спеціалізується на продажу алкоголю, потрібно мати ліцензію. Крім цього, він має бути розташований далеко від шкіл та інших громадських місць. Але таких точок продажів у нашому місті багато. Що ж до тимчасових обмежень на продаж алкоголю, то таких заборон у нас немає. Однак у Польщі заборонено розпивати алкоголь у громадських місцях.
В Україні діє заборона на куріння в громадських місцях, зокрема, на зупинках міського транспорту. Однак на практиці громадяни її ігнорують. Як із цим справи у вашому місті?
У нас повністю заборонено куріння в місцях громадського користування. У кафе-ресторанах, пабах можуть бути окремі приміщення для куріння – на розсуд господаря закладу. Щодо куріння на зупинках, то діє сувора заборона. Людина, що палить, має перебувати щонайменше за двадцять метрів від зупинки. За порушення міська поліція може виписати штраф до п’ятисот злотих (майже €120). Штрафи платять також господарі собак, які не прибирають за ними під час прогулянок у громадських місцях, або кожна людина, що в будь-який спосіб порушує громадський порядок.
А які санкції застосовують проти мешканців, хто ставить свої автомобілі безпосередньо під під’їздом, загороджуючи в’їзд машинам аварійних служб чи швидкої допомоги?
Відповідальним за вільний проїзд у двір будинку або житлового комплексу є власник цього об’єкта. До власника автомобіля не висувають жодних претензій – штраф платить власник будинку або спільнота мешканців (за прикладом ОСББ в Україні).
Для багатьох міст наріжною є проблема утилізації сміття. Як у Лодзі вирішують це питання?
На жаль, це величезна проблема! Зараз наша комунальна служба частину сміття вивозить і переробляє, залишки – спалює. Два роки тому разом з європейським фондом ми розробили проект з утилізації сміття (камери для спалювання), фінансовий масштаб якого – близько мільярда злотих (€250 млн).
А де планують спорудження цього об’єкта? За містом?
Ні, у місті. За містом ми не маємо права будувати, адже ця земля вже не в нашій юрисдикції. Спочатку ми проводили консультації з громадськістю щодо цього питання, бо люди були проти такого об’єкта в межах міста. І навіть возили місцевих журналістів до Відня, щоб показати, як такий сміттєпереробний завод працює в центрі міста і не завдає ні найменшої шкоди його мешканцям.
Яку соціальну політику здійснює мерія?
У нашому місті є картка пенсіонера та картка багатодітної сім’ї (для тих, у кого понад дві дитини). Ці картки надають знижки в розмірі до 50% на послуги в закладах культурного характеру (театрах, музеях, концертних залах, під час екскурсійного обслуговування, у зоопарку, ресторанах), а також на проїзд у міському транспорті. А ще в травні в нас є так званий тиждень пенсіонера – у цей час ця категорія населення може безкоштовно відвідувати театри та ходити на різні концерти. Також усім пенсіонерам, старшим за 70 років, надається безкоштовний проїзд у місцевому транспорті. Решта мають знижку 50%.
Чи передбачають картки пенсіонера та багатодітних сімей знижки на оплату комунальних послуг?
Ні. Ми хотіли надати субвенції багатодітним сім’ям за вивезення сміття. Однак постанову, ухвалену нашими місцевими депутатами, скасував губернатор, оскільки місцеве самоврядування не може самостійно ухвалювати такі рішення. Згідно із законом, субсидії або знижки на оплату квартири (50%) можуть мати тільки сім’ї, що мають дохід нижче середнього.
Якою є ситуація в місті з безробіттям?
Десять років тому безробіття в Лодзі становило 20%. Зараз його рівень – близько 8%. До того ж цей показник охоплює і формальних безробітних, які працюють, але не реєструються офіційно.