2017 р. обійшовся без сильних економічних стресів, проте й не поспішав тішити добрими звістками та великим прогресом. Економісти впевнені в тому, що для продовження зростання економіки бракує реформ, а влада пов'язує уповільнення зростання з наслідками торгової блокади Донбасу. Так, за різними підрахунками, країна через блокаду втрачає близько 1% ВВП.
«Найгіршою новиною стало перевищення показника інфляції запланованої величини майже вдвічі. Інфляція в розмірі 14% як універсальний податок на бідних нівелювала все зростання соціальних стандартів. У глобальному плані найгірша новина – це відсутність структурних реформ в економіці», – вважає економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук Андрій Новак пояснив, чому вважає 2017 р. роком економічних розчарувань: «У первинному варіанті бюджету на 2017 р. планували зростання ВВП на рівні 3%, а реально ми матимемо тільки близько 2%. Планували інфляцію у 8%, а реально буде десь 14-15%. Планували курс долара у 27,2, а за фактом уже маємо близько 28 гривень за долар. Усі ці макропоказники в підсумку виявилися гіршими, ніж планував та прогнозував уряд».
Також економіст зазначає, що цього року суто економічних реформ не було взагалі: «Медична та освітня реформи безпосередньо не стосуються економіки. І навіть те, що назвали пенсійною реформою, – це лише напівреформа, бо система як була однорівневою, такою й залишилася. Насправді змінилися тільки умови виходу на пенсію, до того ж – не на краще. А податкової, бюджетної, грошово-кредитної реформи як не було, так і немає».
З тим, що бездіяльність – головна проблема 2017 року, також згоден економіст Борис Кушнірук: «Багато що з того, що ми мали зробити, ми не зробили. Зокрема, – ми не почали велику приватизацію. Найбільше розчарування – чергова блокада запуску ринку землі. Цією бездіяльністю ми в довгостроковій перспективі блокуємо формування прошарку фермерів, а саме це є основою для фундаменту сільського господарства. Це один з найбільших провалів. Також ми брали на себе зобов’язання ухвалити закон про податок на виведений капітал, щоб запустити його наступного року, але знову-таки його заблокували. Ідеться про спробу не допустити його ухвалення й надалі. Я не виключаю, що його бнамагатимуться заблокувати і наступного року. Але ж цей закон, якщо його не спотворять, зменшить податковий тиск на бізнес і спростить податкове адміністрування для сотень тисяч підприємств».
Великим негативом для економіки країни стало серйозне зростання трудової еміграції. Роботодавцям дедалі важче знайти кваліфікованих працівників, від чого Україна втрачатиме обсяги виробництва.
У Держстаті зазначили, що зростання промислового виробництва сповільнилося до 0,3% в річному вираженні. Найбільше падіння зафіксовано у виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції (27,2%), видобутку кам’яного та бурого вугілля (13%), виробництві електричного обладнання (8,1%).
Попри велику кількість негативу, найгіршим 2017 рік назвати не можна. Були й позитивні моменти, які відзначили як експерти, так і прості жителі країни.
Зокрема, Україна змогла остаточно злізти з газової голки. Уже три роки наша країна не купує газ у Російської Федерації. Доброю новиною «під ялинку» стало те, що НАК «Нафтогаз України» виграла в Стокгольмі арбітраж проти «Газпрому» за контрактом на постачання газу з усіх спірних питань. Президент Петро Порошенко наголосив на надзвичайній важливості цього рішення для національної безпеки України. За його словами, програш «Нафтогазу» міг би загрожувати країні дефолтом, оскільки зажадав би виплати десятків мільярдів доларів згідно з принципом «бери або плати».
Крім того, у 2017 р. відзначено невелике економічне зростання, зокрема засноване на інвестиціях. За дев’ять місяців 2017 р. прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в Україну зросли на $2,22 млрд. Україна й далі залишається цікавою для міжнародних торгових мереж. Наприклад, у грудні про плани вийти на український ринок заявила Ikea. Надалі, якщо влада зможе приборкати корупційну гідру та зупинити відтік робочої сили з країни, до нас можуть увійти й інші відомі торгові мережі.
Після глобального очищення банківської системи почала відновлюватися довіра до українських банків. У 2017 р. гривня вже не так часто потрапляла в зону турбулентності. «Найкраща новина року – це помірна курсова динаміка гривні – темпи її падіння могли б бути істотно вищими», – вважає експерт Олексій Кущ.
Крім того, в Україні скоротилася кількість бідного населення, що має доходи нижче реального прожиткового мінімуму. Зросла мінімальна зарплата та осучаснилися пенсії. «Підвищення мінімальної зарплати з 1600 грн – це позитив для тих, хто реально працював на мінімальну зарплату. Це добрий крок, адже він як мінімум збільшив надходження до пенсійного фонду. Другий позитивний момент – це те, що відбулось осучаснення пенсій, якого не було п’ять років. Ціни зростали, а пенсії майже не змінювалися», – говорить Андрій Новак.
Зі свого боку, експерт Борис Кушнірук наголошує, що в позитивних новинах 2017 року також є свої проблеми та ризики. Головним позитивом він вважає рішення про зміну пенсійного законодавства: «Це не реформа, але в середньостроковій перспективі ми створили більш стабільну ситуацію в пенсійній системі. Хоча, водночас, кардинально проблему ми не вирішили. Солідарна пенсійна система не може забезпечити великий добробут пенсіонерів. Максимум, на що вона здатна, – забезпечити мінімум. Тобто люди, які працювали та сплачували внески, мають отримати свій гарантований мінімум від держави».
Ще один плюс, на думку Бориса Кушнірука, – це вирішення проблеми автоматичного відшкодування ПДВ: «Це позитивний технічний момент, який точно піде на користь».