Переговори офіційного Києва з Міжнародним валютним фондом (МВФ) щодо другого перегляду програми про розширене фінансування (Extended Fund Facility - EFF) дійшли до завершальної стадії. Найближчим часом українське керівництво має намір завершити необхідний обсяг законодавчої роботи та отримати третій транш у розмірі $1,7 млрд у липні-серпні, уклавши оновлений меморандум. І хоча факт продовження співпраці з основним кредитором є важливим для демонстрації економічної стабільності країни, багато хто вважає, що влада списує на МВФ набагато більше непопулярних рішень, ніж того вимагає цей фінансовий інститут.
Відкрита МВФ у березні 2015 р. чотирирічна програма EFF для України загальним обсягом 12,348 млрд SDR (близько $17 млрд) спочатку передбачала проведення щоквартального огляду програми, виділення Києву у 2015 р. чотирьох траншів, у 2016 р. – ще чотирьох. Однак до сьогодні країна отримала лише перший транш коштів на $5 млрд і другий – на $1,7 млрд.
З осені минулого року програму було практично припинено. Спочатку виконання програми загальмувало зволікання влади з прийняттям держбюджету на 2016 рік з дефіцитом, який би відповідав вимогам МВФ. Коли головний кошторис країни зі скрипом усе-таки прийняли, виникла нова проблема – у країні вибухнула політична криза, що загрожувала завершитися новими парламентськими виборами. У результаті Фонд відмовився затверджувати оновлений меморандум про співпрацю до прояснення ситуації довкола формування нової коаліції в парламенті та нового складу уряду, оскільки хотів мати гарантії, що українське керівництво буде здатне виконувати взяті на себе зобов’язання.
Активні переговори з МВФ поновилися після затвердження нового уряду на чолі з Володимиром Гройсманом 14 квітня цього року. З 10 по 18 травня в Україні працювала місія МВФ, за результатами роботи якої рада директорів організації найближчим часом має ухвалити рішення про виділення чергового траншу в розмірі $1,7 млрд. Наступна місія може приїхати до Києва приблизно 10 червня.
«Я не бачу нічого, що завадило б нам його отримати. Процес іде, і я думаю, що все буде добре. Я оптимістично дивлюся на продовження нашої співпраці з МВФ», – сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман днем раніше. За його словами, питання не в транші, а в глибинних реформах, які потрібно провести в країні. «Програма дій МВФ – це мінімум. Нам треба зробити більше», – резюмував він.
За словами заступника голови МВФ Девіда Ліптона, переговори перебувають на завершальній стадії, і щодо основних питань з урядом України вдалося домовитися, але поки що залишаються неузгодженими «декілька незначних моментів». «Якщо влада і Фонд узгодять зміни, то вже в липні-серпні Україна отримає транш», – сказав він.
Утім, Ліптон відмовився уточнити, які саме деталі потребують узгодження, однак зазначив, що найбільш гостре питання – проведення в Україні пенсійної реформи – обговорюватиметься в подальшому, і наразі в порядку денному його немає. «Пенсійна реформа обговорюватиметься в майбутньому. Проте очевидно, що пенсійна система працює погано, і вона призвела до того, що більшість пенсіонерів не отримують гідної пенсії в Україні», – розповів заступник голови МВФ.
Як повідомлялося, сторони мають намір укласти новий меморандум, у якому будуть закріплені основні «маяки» з реформ. Однак які саме положення міститиме документ, досі невідомо. За результатами візиту місії МВФ відомо, що Кабміну необхідно провести через Верховну Раду ще 14 першочергових реформаторських законів до початку літа.
Тим часом 30 травня лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що президент Петро Порошенко та прем’єр-міністр Володимир Гройсман уже уклали якусь таємну угоду з МВФ. За її словами, у підписаному документі наголошується, що Україна скасує мораторій на продаж землі, а також збільшить тарифи на газ та електроенергію. Крім того, скасують пільговий вихід на пенсію для медиків і викладачів, а також скоротять кількість працівників у цих сферах. Політик наголосила, що документ є таємним, підписаним «за спиною парламенту та народу України». «Наша фракція вимагає: по-перше, оприлюднити всі документи, підписані з МВФ; по-друге, негайно зробити публічне обговорення в парламенті із залученням уряду, президента», – сказала вона.
У свою чергу, прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що кінцевого тексту меморандуму України з МВФ поки що немає. «Я заявляю, що кінцевого тексту меморандуму з МВФ не існує і цей документ фейковий», – написав він у Twitter.
Тим часом народний депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Бойко також уважає, що українське суспільство має бути поінформоване, на яких умовах береться кредит МВФ, а не вести переговори кулуарно. «Повинні бути чіткі директиви на переговори з МВФ, які мають бути як мінімум озвучені провідним політичним силам. І ці політичні сили мають розуміти, на яких умовах береться кредит. Саме тому ми говоримо про те, що покажіть, що ви взагалі робите. Люди мусять знати, на яких умовах береться кредит, який віддаватимуть наступні покоління», – сказав він.
Політик зазначив, що МВФ, як будь-який кредитор, має розуміти, чи є в країни можливість повернути його гроші. «Якщо цей кредит дається, і країна розвиває економіку, промисловість, сільське господарство, зростає ВВП, збільшуються доходи, – вони бачать, що ці гроші йдуть у справу, то вони розуміють, що цей кредит повернеться», – підкреслив парламентар. «Але якщо гроші просто проїдаються, тоді виникають проблеми. Тоді МВФ намагається скоротити соціальні виплати для того, щоб було більше можливостей повернути гроші. Ось це якраз неприпустимо», – резюмував Бойко.
За словами директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, уся українська влада, від президента до уряду, підписала документ, який фактично сама й розробляла. «Зараз говорять, що у фіскальному блоці йдеться про зростання тарифів на газ і про підвищення в країні пенсійного віку. Та це не так. В МВФ бачать фіскальний недобір, і питають – як ви збираєтеся його закривати і наповнювати держбюджет? Минулого року Україна показала дефіцит бюджету, і від неї зажадали скоротити його у 2016-му до 1,5 млрд грн. І глобально Фонду не надто важливо, як вона може це зробити», – сказав експерт.
За його словами, Фонд звертає увагу на третій блок структурних реформ, оскільки розуміє, що пробуксовка чи якась затримка в ньому спровокує виникнення додаткового фіскального простору. «Тому потрібно працювати над детінізацією економіки і скорочувати корупцію», – переконаний він.
Тим часом деякі експерти впевнені, що, продовжуючи співпрацю з МВФ, Україна може повторити аргентинський сценарій. Нагадаємо, після кризи 1998 р. уряд Аргентини ухвалив рішення слідувати інструкціям МВФ, однак позитивних наслідків цього не було – країна на 15 років увійшла в стан економічної стагнації. «У 2000 р. на державу було шкода дивитися. На жаль, Україна зараз опинилася в подібній ситуації: у держави немає грошей, а більшість бізнес-проектів працюють у мінус», – зазначає керівник американської компанії International Investment Partners Сергій Носенко.
На його думку, вихід із кризи для України лежить в абсолютно іншій площині – уряд має припинити співпрацю з МВФ і знайти шляхи, якими в країні можна було б стимулювати внутрішній попит. Експерт уважає, що в цій ситуації прийнятними є навіть монетарні методи, хоча вони й будуть болісними. «Проте в цьому випадку Україна отримає шанс, а кредити ведуть країну в порожнечу. Тому українська влада повинна розпочати діалог безпосередньо з тими, хто поповнює державну скарбницю, – з платниками податків», – упевнений він.
У свою чергу, фахівець відділу продажів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса переконаний, що Україна не зможе вийти на новий рівень розвитку без кредитів МВФ. «Так, вони нам принципово потрібні. Тому що, по-перше, більше ніхто не дає. А по-друге, макроекономічна стабільність, якої досягнуто впродовж останнього року, цілком і повністю на цей момент базується на засобах Фонду», – сказав він. «Ми витрачаємо резерви НБУ, до нас не надходить ані крапельки інвестицій, відтік капіталів триває. У нас є якісь накопичені кошти, на пару місяців ще буде. Оджнак говорити про якийсь розвиток на цьому тлі зовсім не випадає», – продовжив експерт.
На його думку, факт участі в програмі МВФ дає позитивний сигнал і для інших кредиторів. «Крім того, якщо в нас не буде програми МВФ, то говорити про якісь інвестиції неможливо, про вдалу приватизацію – неможливо. Отже, у нас не з’явиться жодних драйверів зростання, але так чи інакше ми знову посилимо тиск на гривню, і знову втратимо ту саму стабільність, якої вдалося досягти», – резюмував він.