Уповільнення темпів зростання ВВП в Китаї має важливі наслідки для країн Європи і Центральної Азії, однак не всі вони мають негативний характер, і багато держав навіть зможуть мати певну користь для власних економік. Про це йдеться в новій доповіді Всесвітнього банку на поточний рік, презентація якого відбулася напередодні в Києві.
Всесвітній банк не очікує істотного зростання ВВП в країнах регіону Європи та Центральної Азії, незважаючи на те, що європейська економіка демонструє ознаки відновлення четвертий рік поспіль, а зниження темпів розвитку економіки Китаю виявилися не настільки руйнівними, як могли бути.
Зокрема, після того як 2015 р. ВВП в регіоні Східної Європи та Центральної Азії скоротився на 1,1%, очікується, що у 2016 р. він майже не буде зростати. Це означає, що з кінця минулого року цей показник змінився в бік зниження більш ніж на 1%. Особливо значні коригування в бік зниження були в країнах Південного Кавказу (3,3%), Центральної Азії (1,6%) і Росії (1,3%).
З іншого боку, очікується, що середні темпи зростання ВВП в країнах Євросоюзу та Західних Балкан цього року складуть 1,8% – прогноз не змінився порівняно з попереднім півріччям. У країнах Південної Європи, нарешті, відзначається відновлення економіки, хоча темпи зростання як і раніше недостатні, щоб компенсувати збиток, викликаний «Великою рецесією». У країнах Центральної Європи прогнозується збереження високих темпів зростання.
«У багатьох країнах регіону Європи та Центральної Азії зберігається скрутне становище, зумовлене поєднанням проблем політичного, податково-бюджетного та кредитно-грошового характеру. Ці проблеми гальмують економічне зростання та перевіряють на міцність економіки, ситуація в яких уже нестійка», – сказав віце-президент Світового банку у справах Європи та Центральної Азії Сиріл Мюллер. На його думку, особи, відповідальні за вироблення політики, мусять терміново приймати непрості рішення, щоб відновити економічне зростання і створювати робочі місця.
У свою чергу, головний економіст Світового банку з питань Європи та Центральної Азії Ханс Тіммер уважає, що проблеми в економіці цих країн мають структурний характер. «Це не циклічне падіння, яке можна подолати звичними економічними методами. Це те, що ми називаємо «нова реальність», «нова норма», – сказав «i» експерт.
Він підкреслив, що на сьогоднішній день сам по собі показник зростання або падіння ВВП іде на другий план і стає лише частиною економічної історії певної держави. Важливими стають чинники, що впливають на показник ВВП. І такими чинниками на сьогоднішній день є ситуація на ринку нафти та нафтопродуктів. У першу чергу щодо цін на нафту і, як наслідок, стабільності валют у державах-експортерах нафти. «Не менш важливою є постійна оцінка ефективності монетарної політики держав, успіхи у сфері валютного таргетування, реформи на ринку зайнятості, особливо щодо пропозицій нових форм зайнятості», – зазначив експерт.
Особливу увагу в доповіді наголошено на наслідках зниження темпів зростання ВВП в Китаї. Зокрема, повідомляється, що за останні 25 років економіка Піднебесної зросла з 5% до 70% від загального ВВП Євросоюзу (ЄС). Проте зараз спостерігається зниження темпів зростання в цій країні з 10% ВВП до 7%, і в середньостроковій перспективі цей показник буде зафіксовано на рівні 4,5%.
«Ця тенденція пояснюється, перш за все, тим, що економіка Китаю вже не може так активно, як раніше, покращувати власні технології. «Великі ресурси низькокваліфікованих робітників залишилися в минулому. Зараз цей чинник значно знизився. Однак потенціал зростання в Китаю усе ж зостається», – підкреслив Тіммер.
Нагадаємо, за даними Головного митного управління Китаю, обсяг китайського експорту в доларовому вираженні в лютому 2016 р. впав на 25,4% після січневого зниження на 11,2%, продемонструвавши найзначніше падіння з початку 2009 р. Скорочення імпорту тривало 16- й місяць поспіль, сповільнившись у лютому до 13,8% з 18,8% у січні.
Також повідомлялося, що фондові ринки переживають потрясіння з початку 2016 р. Зокрема, у США індекс Dow Jones пережив найбільше падіння за останні 119 років. За інформацією агентства Bloomberg, 400 найбагатших людей світу втратили в загальній сумі $182 млрд унаслідок падіння на біржах через негативну інформацію про ослаблення виробничої активності в Китаї.
На думку авторів доповіді, уповільнення темпів зростання ВВП в Китаї має важливі наслідки для країн Європи та Центральної Азії, однак не всі вони негативні. Це пов’язано з тим, що уповільнення економіки відображає зниження потенційних можливостей зростання, що скорочує китайський експорт настільки, наскільки й імпорт. Зниження потенціалу зростання в Піднебесній створює певні можливості для західної частини Європи та Центральної Азії, оскільки виробники в цих країнах зіткнуться з меншою конкуренцією у своїх країнах і на ринках третіх країн.
Зокрема, нещодавнє здешевлення обмінного курсу валют у країнах Європи та Центральної Азії може стати потужним стимулом для зміни торгових відносин з Китаєм. Країни регіону можуть стати конкурентоспроможними, а збільшення обсягів вітчизняного виробництва торгованих товарів дозволить замістити імпорт і збільшити частку на зовнішніх ринках. Економісти Світового банку вважають, що можливостей для розширення своєї ринкової частки набагато більше, ніж багато хто припускає. Однак для того, щоб перерозподілити ресурси із сектора виробництва неекспортованих товарів на виробництво товарів, що експортуються, та скористатися можливостями, що відкриваються, потрібні стратегічні реформи. Особливо важливими в цьому контексті видаються підвищення мобільності на ринках праці і гнучкість роботи вітчизняних банківських систем.
Декількома днями раніше Світовий банк також надав черговий економічний огляд і макроекономічний прогноз для України. Повідомляється, що безпрецедентні потрясіння від триваючого конфлікту на Донбасі та зниження світових цін на сировинні товари, як і значний фіскальний і зовнішній тиск, привели до скорочення реального ВВП майже на 10% у 2015 р. Разом з тим поступове відновлення економіки на 1 % у 2016 р. і 2% у 2017 р., згідно з прогнозами, залежить від прогресу реформ і відсутності подальшої ескалації конфлікту на сході країни.
За оцінками економістів Світового банку, рівень бідності збільшився у 2015 р. й залишиться високим до 2018 р. у світлі поступового відновлення економічної активності, реальної заробітної плати та робочих місць. Дефіцит зведеного державного бюджету з урахуванням дефіциту НАК «Нафтогаз України» скоротився 2015 р. до 2% ВВП через посилення контролю за споживанням, підвищення тарифів і падіння ціни імпортованого газу. Однак ситуація з бюджетом у перспективі залишається складною, зокрема, через зниження ставки єдиного соціального внеску.
Критично важливим для України, на думку авторів доповіді, є забезпечення макроекономічної стабільності. Для цього знадобляться реформи, спрямовані на подальшу фіскальну консолідацію, зміцнення фінансового сектора, підтримку гнучкого валютного курсу. По-друге, потрібно збільшувати продуктивність праці та створювати робочі місця через здійснення інвестицій в інфраструктуру, поліпшення ділового клімату та використання наявних незадіяних можливостей у сфері зовнішньої торгівлі. По-третє, керівництво країни має забезпечити надання населенню диференційованих та ефективніших державних послуг.
У спеціальному додатку, який оприлюднено разом з економічним оглядом, автори говорять про те, що поточна пенсійна система в Україні здатна надавати виплати, які є малими за розміром, але охоплюють дуже багато людей, що підриває фіскальну стабільність і не сприяє адекватності соціальних стандартів.
Одночасно нинішня політична невизначеність є серйозною загрозою для продовження реформ і відновлення економіки в Україні. «Реформи на декількох фронтах мають вирішальне значення для досягнення відновлення та сталого зростання у 2016 р. і надалі», – зазначив директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Чімяо Фан. На його думку, затримка або повна зупинка реформ підірве відновлення економіки і призведе до негативних соціальних наслідків.
Нагадаємо, тільки протягом останніх 20 місяців Група Світового банку надала Україні більш ніж $4,7 млрд у формі бюджетної підтримки, інвестиційних операцій і фінансування приватного сектора, включаючи позики в загальному розмірі $4,4 млрд від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), з яких $2,25 млрд було надано в режимі оперативної бюджетної підтримки, а також позики Міжнародної фінансової корпорації (члена Групи Світового банку, головною метою якої є фінансування приватного сектора) у розмірі $250 млн.
Поточний інвестиційний портфель Світового банку в Україні становить $3,1 млрд (з яких приблизно $2,1млрд ще не вибрано) за 10 проектами. Більшість цих інвестицій спрямовані на підвищення якості базових державних послуг, які приносять безпосередню користь звичайним людям, у таких сферах, як водопостачання, водовідведення, опалення, енергопостачання, транспорт, соціальний захист та охорона здоров’я населення, а також розвиток приватного сектора. Після приєднання України до Світового банку в 1992 р. сукупний обсяг операцій банку в країні сягнув понад $12млрд за 70 проектами та програмами.