Україна потребує негайної реконструкції та довгострокового розвитку інфраструктури. На сьогодні такі потреби перевищують $100 млрд на наступні 10 років. Згідно з розробленою МЕРТ економічною стратегією «Шлях до процвітання» Україні потрібно ще як мінімум $8 млрд щорічно, починаючи з 2015 р., для реконструкції та розвитку інфраструктури.
У зв’язку з консолідацією бюджету український уряд мав скоротити капітальні витрати центральних органів влади до 1% від ВВП (лист про наміри уряду України, надісланий МВФ) і капітальні витрати органів місцевого самоврядування до менш ніж 2% від ВВП. Однак реальний рівень капітальних витрат центральних органів влади скоротився аж до 0,4% від ВВП, а місцевих – до 0,9% від ВВП. Це найбільший рівень скорочення капітальних витрат з 2008 р.
У той же час ситуація в країні суттєво вплинула на показники виконання капітальних витрат, які знизилися до 50% від запланованих у бюджеті, включаючи коригування протягом року. З метою поліпшення загальної системи управління державними інвестиціями і скорочення дефіциту фінансування, український уряд прагне створити міцну основу для ДПП як можливий механізм для забезпечення і фінансування інвестиційних проектів та послуг у державному секторі.
Днями експерти Світового банку оприлюднили доповідь, де дається оцінка ДПП в контексті управління державними інвестиціями (УДІ) в Україні, а також містяться необхідні рекомендації для поліпшення ситуації в цьому напрямку. Як успішний досвід реалізації ДПП наводиться приклад Великобританії та Південної Кореї.
«Проекти ДПП і проекти ДІ – це насамперед інфраструктурні проекти, спрямовані на те, щоб надавати певні послуги суспільству. Проте багато країн впродовж останнього століття стикалися з тим, що ці проекти призводили до небажаних фіскальних ризиків. Однак також вони прийшли до розуміння того, що основне питання – ефективність державного фінансового управління, тобто здатність уряду однаково підтримувати рівень ефективності та стабільності», – сказала «і» фахівець з питань державного сектора Світового банку Наталя Білецька.
За результатами проведеної оцінки команда експертів Світового банку звертає увагу на те, що наявна в МЕРТ інституційна структура, а саме консолідація в одному департаменті підрозділів, відповідальних за ДПП та ДІ, є доброю основою для забезпечення інфраструктурного розвитку (і навіть більше, вона розвивається в потрібному напрямку). Однак система в цілому потребує вдосконалення в частині уточнення повноважень і відповідальності відповідних підрозділів і підвищення їхньої інституційної спроможності.
Як розповіла «i» перший заступник міністра економрозвитку і торгівлі Юлія Ковалів, 2014 р. відомство почало реформу УДІ й на початку 2015 р. були внесені системні зміни до Бюджетного кодексу. «З вересня відбулися істотні зміни. Випробувано нові підходи, проведено відбір державних інвестиційних проектів, які були включені до бюджету на 2016 рік. Зокрема, з 38 проектів, які отримало МЕРТ, фактично якісних з розрахунками за критеріями (Світового банку. – Авт.) було всього 18 проектів. З цих проектів економісти рекомендували 10 проектів включити до бюджету. Щодо інших 8 проектів рекомендовано застосувати інші форми фінансування, такі як ДПП. Тому МЕРТ потребує додаткової роботи можливості застосування такої моделі. І те, що в нашому міністерстві зосереджені ці дві функції (УДІ та ДПП), дає нам можливість адекватно бачити, куди ми рухаємося», – резюмувала чиновник.
Проте наявні механізми навряд чи сприятимуть залученню міжнародних інвестицій в економічну інфраструктуру, зазначає консультант Світового банку Ірина Запатріна. «Зараз у країні ми маємо слабкість щодо визначення предмета реалізації проектів ДІ. Ми спостерігаємо невідповідність підходу до відбору проектів і визначення джерел фінансування міжнародного досвіду. Тобто спочатку ініціатори обирають проекти, орієнтуючись на певні джерела фінансування, і тільки потім доводять до влади, чому цей проект має бути реалізований. Це не є коректно. І неефективно для держави, враховуючи публічний інтерес», – сказала «i» експерт.
Крім того, існує серйозна фрагментація правової та інституційної бази у сфері ДПП/УДІ та концесійних проектів. «Велика схильність до концесій порівняно з іншими формами ДПП: понад 200 концесійних проектів і лише 2 малих проекти ДПП. Чому так відбувалося? Тому що спосіб підготовки простіший, немає оцінки доцільності тощо. І всі реалізовувалися за концесійним законодавством. Крім того, усі проекти реалізовували вітчизняні компанії. Тобто міжнародний бізнес не бере участі в наших проектах ДПП, що також свідчить про слабкість інституційного середовища та правового регулювання. Крім того, усі проекти не передбачають модернізації», – пояснила економіст.
«Для забезпечення успішності економічних реформ в Україні треба вдосконалити підходи щодо стратегічного планування економічного розвитку як України загалом, так її регіонів у частині ідентифікації пріоритетних для суспільства інфраструктурних проектів і визначення найприйнятніших механізмів їхнього фінансування. У цьому контексті заслуговує на увагу досвід формування та реалізація інфраструктурних планів», – зазначає консультант Світового банку Мартін Дарсі.
Реєстр концесійних договорів
| № з/п | Дата реєстрації договору | Номер реєстрації договору | Найменування концесієдавця | Найменування концесіонера | Майно, що надане в концесію, його розташування | Розмір платежу | Термін, на який укладено договір |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1 | 14.11.2000 | 001 | Укравтодор | Консорціум Трансмагістраль | Дорога Львів–Краковець | Згідно з додатком 3 до договору | З 23.12.1999 на 45 років |
| 2 | 21.03.2003 | 002 | Укравтодор | ВАТ ВНКРозточчя СТ | Автомагістраль Львів-Броди | Згідно з пунктами 11 12 договору на загальну суму 60700 000 грн | З 26.12.2002 На 49 років |
| 3 | 02.04.2004 | 003 | Донецька ОДА | Вітроенергопром | Новоазовська вітрова електростанція | 3,3% (відповідно до постанови КМУ від 26.07.2001 № 868) | З 14.01.2004 на 50 років |
| 4 | 21.03.2007 | 004 | Херсонська ОДА | ТОВ Сивашенергопром | Об’єкт незавершеного будівництва Сиваська вітрова електростанція | Відповідно до вимог постанови КМУ від 26.07.2001 № 868 | З 29 грудня на 49 років |
| Визнано діючим відповідно до рішення Вищого господарського суду від 21.01.2009 № 14/285-ПД-08 | |||||||
| 5 | 16.07.2010 | 005 | Львівська ОДА | ФОП Новосад І.І. | Палац ХІХ ст. в с. Тартаків | 58991,064 – квартальний | З 30.12.2009 на 49 років |
| 6 | 08.02.2012 | 006 | Міністерство енергетики та вугільної промисловості | ДТЕК Ровенькиантрацит | ЦМК ДП «Ровенькиантрацит» | 17082812 – за перший квартал | З 30 грудня 2011 на 49 років |
| 7 | 08.02.2012 | 007 | Міністерство енергетики та вугільної промисловості | ДТЕК Свердловантрацит | ЦМК ДП «Свердловантрацит» | 13058227 – за перший квартал | З 30.12.2011 на 49 років |
| 8 | 05.06.2012 | 008 | Міністерство енергетики та вугільної промисловості | ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» | ЦМК ДП «Теплоелектроцентраль – «Есхар» | 819340,30 – за перший квартал | На 49 років з 20.04.2012 по 19.04.2061 |
Джерело: ФДМУ, повний перелік (тобто включаючи комунальні об’єкти) див. тут.