У 2017 році зростання соціальних стандартів на декілька відсотків випередить зростання цін, курс долара подолає позначку 27 грн, а мінімальні зарплати зростуть удвічі. Також держава витратить істотну суму на субсидії та понад 150 млрд грн спрямує в дефіцитний Пенсійний фонд.
Незважаючи на деякий запас часу до Нового року, депутати Верховної Ради цього разу перевершили себе, ухваливши держбюджет на 2017 р. більш ніж за тиждень до кінця року. Внести зміни в традиційне голосування «під ялинку» довелося через бажання керівництва країни не втратити шанс отримати черговий транш від Міжнародного валютного фонду (МВФ) до кінця 2016 року.
Уперше за багато років уряд вчасно підготував проект держбюджету і вніс на розгляд парламенту. Це дало достатньо часу народним депутатам і всім бажаючим для ознайомлення з документом. Утім, не всіх шкідливих звичок вдалося позбутися. Уже котрий рік поспіль голосування за доленосні документи країни відбувається під ранок, коли більшість українців ще сплять, а депутати після ночі активних дебатів і торгів такі виснажені, що готові голосувати за що завгодно.
Ніч годувати, до ранку зарізати
Ще в понеділок на погоджувальній раді все вказувало на те, що у вівторок депутати розглянуть законопроекти, необхідні для наповнення бюджету, а закон про держбюджет на 2017 р. ухвалять сьогодні. Однак вранці у вівторок депутати дізналися, що вони мають ухвалити головний кошторис країни на вечірньому засіданні, щоб встигнути отримати кредит МВФ. І хоча шанс для цього, як і раніше, невисокий, прем’єр-міністр Володимир Гройсман пояснив, що не хоче втрачати навіть найменшу ймовірність на його отримання.
Однак, погоджуючись на постанову про продовження вечірнього засідання до вичерпання порядку денного, депутати навіть не припускали, що їхній робочий день триватиме до п’ятої ранку. Адже в попередні рази часові межі ухвалення такого важливого документа були трохи коротшими. Не мали повноцінного сну цього дня голова уряду та багато міністрів. А також президент Петро Порошенко і лідер «Народного фронту» (НФ) Арсеній Яценюк, які прибули до ВР близько третьої години ночі, очевидно, щоб дати зрозуміти парламентарям, що бюджетний процес має завершитися саме цього дня.
Після нескінченних перерв, тривалих консультацій з членами Кабміну, суперечок і торгів ВР усе-таки ухвалила бюджет на 2017 р., трохи раніше затвердивши зміни до податкового законодавства, що дало змогу скорегувати прибуткову та видаткову частину головного кошторису країни відповідно до вимог МВФ.
Проте підтримали проект держбюджету 275 депутатів, 38 депутатів натиснули кнопку «проти», 31 утримався, інші не голосували або були відсутні. Зі 143 членів фракції Блоку Петра Порошенка (БПП) за бюджет проголосували 124 депутати, з 81 члена фракції НФ – 74. Крім того, отримано підтримку Радикальної партії Олега Ляшка, де з 21 її депутата проголосували 18. Свої голоси традиційно підкинули депутатські групи «Відродження» та «Воля народу» – по 24 та 13 відповідно, а також частина депутатів «Самопомочі». Зате «Батьківщина» та «Опозиційний блок» не голосували.
Загальні цифри
Так, Держбюджет-2017 передбачає доходи бюджету на наступний рік у сумі 721,398 млрд грн, витрати – 790,393 млрд грн. Бюджет засновано на таких прогнозах: зростання ВВП на 3-4%, інфляція на рівні 8,1%, рівень безробіття 8,6%, рівень держборгу 66,8% ВВП та курс гривні на рівні 27,2 грн за $1.
На нацбезпеку та оборону передбачено 129,3 млрд грн, або близько 5% від ВВП. МВС дістанеться 46 млрд грн, Нацполіціі – 15,5 млрд грн. Бюджет Міноборони зросте на 15% – до 64 млрд грн. З них приблизно 6,3 млрд грн передбачено на зброю та техніку, на забезпечення діяльності ЗСУ та підготовку військ – 51,9 млрд грн, на лікування та реабілітацію військових – 1,92 млрд грн. На СБУ виділяється 6 млрд грн. Фінансування Служби зовнішньої розвідки майже не зміниться – 950 млн грн.
Істотний приріст у грошах і в антикорупціонерів. Фінансування НАБУ збільшать на 58%, до 773,5 млн грн. Агентство з питань запобігання корупції, НАЗК, отримає 577,8 замість 486,452 млн грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура – 105,43 замість 74,89 млн грн.
Також ВР проголосувала за збільшення ставки акцизного податку на алкогольні та слабоалкогольні напої на 20%, на кріплені та ігристі вина – на 12%. Ставка для натуральних вин залишається без змін. Зросте специфічна ставка акцизу на тютюнові вироби – на 40%. Крім того, ВР скасувала збір акцизу з роздрібної реалізації нафтопродуктів, зате збільшила базову ставку акцизів. З 1 січня 2017 р. вводяться нові ставки акцизу на бензин у розмірі €213,5 за 1000 л (у 2016 р. – €171 за 1000 л), на скраплений газ – €52 за 1000 л (2016 р. – €31 за 1000 л). Акциз на дизельне паливо пропонують встановити з 1 січня в розмірі €125 за 1000 л, з 1 квітня – €139,5 за 1000 л (у 2016 р. – €97-125 за 1000 л).
А ось розмір рентної плати за видобуток корисних копалин зменшиться. Так, для видобутку нафти з покладів до 5 тис. м рента зменшується з 45% до 29% від вартості товарної продукції, для покладів понад 5 тис. м – з 21% до 14%. Водночас ставка ренти для видобутку газового конденсату не змінилася й залишилася на рівні 45% з покладів до 5 тис. м, 21% – з покладів понад 5 тис. м.
Крім того, ВР також скасувала 2%-вий пенсійний збір з обміну валюти. Як відомо, з 2015 р. збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти фізичними особами було збільшено з 0,5% до 2%. Пенсійний збір з купівлі іноземної валюти платили тільки фізичні особи, які здійснювали купівлю валюти виключно в готівковій формі (крім купівлі для погашення валютних кредитів). Вважають, що це загнало ринок у тінь.
Тріумф Кабміну
За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, ухвалення держбюджету на 2017 рік забезпечило планове входження країни в новий рік і виконання всіх передбачених у ньому пріоритетів розвитку країни. «Сьогодні я можу сказати: з бюджетом ми абсолютно планово входимо у 2017 р Це означає, що ми будемо розвивати національну економіку, ми забезпечимо економічне зростання. Ми будемо робити багато різних проектів», – заявив він, відкриваючи засідання уряду в середу. «Цей бюджет є абсолютно реалістичним. Найголовніше, у центрі цього бюджету – конкретний український громадянин, людина», – наголосив він.
«У цьому бюджеті закладено важливі реформи, яких чекають люди», – зазначив міністр фінансів Олександр Данилюк. Він наголосив, що ухвалений документ відрізняється тим, що містить 10 сфер, які отримають пріоритетну увагу та фінансування. Це основні напрями системних реформ країни, серед яких – обороноздатність, соцстандарти, освіта, охорона здоров’я, дипломатія, АПК, інфраструктура, енергоефективність, культура та децентралізація.
«Якщо говорити про цей бюджет, то якісно він набагато кращий, ніж бюджет 2016 року… За цим бюджетом країна буде не просто жити, вона розвиватиметься», – сказав міністр соціальної політики Андрій Рева. За його словами, у документі передбачено стовідсоткове покриття всіх соціальних програм відомства.
Не всі депутати однакові
Тим часом думки депутатського корпусу дещо розділилися. «Цей бюджет не є бюджетом розвитку, але є натяком на те, що ми, нарешті, починаємо збільшувати ВВП, і орієнтований на те, щоб це відбулося», – заявив депутат від БПП Анатолій Матвієнко. Він додав, що недоліків, безперечно, можна знайти скільки завгодно. «Я вважаю, що тверду трійку з плюсом цей уряд заслуговує, на відміну від попередніх бюджетів, коли ми не могли навіть про позитив говорити», – резюмував політик.
За словами депутата від «Опоблоку» Юрія Павленка, його фракція не голосувала за проект держбюджету, оскільки він «продовжує соціальний і тарифний геноцид». «У цьому бюджеті немає практично нічого, що б підтримувало економіку, і нічого, що б давало розвиток для країни. Навпаки, це черговий бюджет, який і далі заганятиме людей у злидні… Він справді центристський, але щодо однієї людини. Ми її прізвище знаємо. Зростають витрати на утримання президента та парламенту до 3 млрд, плюс 54% до попереднього року. Ми бачимо, як будується чиновницько-поліцейська держава в країні…» – заявив він.
Зі свого боку, фракція «Батьківщина» має намір через суд домагатися скасування ухваленого бюджету через порушення процедури його ухвалення. «Я думаю, що на найближчому засіданні фракції ми будемо говорити про адміністративний позов до Вищого адмінсуду. Вразили зухвалі слова та поведінка, які тривають, як спадкова хвороба прем’єр-міністрів», – заявив депутат Сергій Євтушок. За його словами, його політсила має намір домогтися «як мінімум справедливості». «Я хочу, щоб усі зрозуміли, як би там не було, а процедурні питання не менш важливі, ніж сам текст… Порушено процедуру, порушено законодавство. Це ознаки кримінального злочину», – зазначив він.
«Тепер, після голосування в найтемнішу та найдовшу ніч року, стало видно, як у Раді з’явилася стала більшість, – і ми бачили це під час голосування за держбюджет, як вкладали не в розвиток, а в округи депутатів або в цілі партії. Цей бюджет не дає розвиватися нічому – ні науці, ні ракетобудуванню, ні культурі, він вкладає тільки в поліцейські машини з розгону демонстрантів, у водомети, тому що влада не збирається відповідати за зроблене в економіці. Цей уряд «мюнхгаузенів» ухвалив вбивчий бюджет, вони тільки обіцяють – і безвіз, і Європу, і краще життя. Насправді: це бюджет для збагачення чиновників, для нового витка та рівня в їхніх е-деклараціях», – заявив депутат Вадим Рабинович.
Основні одержувачі
Сергій Каплін повідомив, що найбільшу вигоду від ухваленого держбюджету-2017 насамперед отримали великі аграрні компанії, представники яких є абсолютно в кожній фракції ВР. «Вони здійснювали системну координацію своїх сил, домовлялися між групами та фракціями. Величезний куш зірвав Олег Ляшко, який хабаром у 600 млн грн на чернігівські пожежні машини вийшов просто на VIP-рівень. Цікаво, що фірма, яка нібито контролює ці підприємства, розташована в офшорі. Виходить парадокс – один з найактивніших борців з офшорними схемами вибиває з держбюджету майже мільярд на офшорну компанію», – заявив депутат.
Також, зазначив він, свою вигоду традиційно отримали фракції коаліції – БПП, та НФ. «Основну частину було закладено під час голосування так званих податкових законів. Депутатів поставили на розтяжку – не голосувати за ці бюджетоутворювальні речі було не можна, але всередині їх було закладено різного роду сумнівні моменти», – сказав політик.
Позафракційний депутат Юрій Дерев’янко звертає увагу, чому документ підтримали депутати, які представляють групу олігарха Ігоря Коломойського. «Тепер з бюджету треба заплатити 148 млрд грн, які вкрали власники «ПриватБанку» разом з владою, і всі ці гроші зараз за рахунок платників податків мають бути профінансовані», – заявив він.
Політик також повідомив, що парламент не підтримав його законопроект, який передбачав арешт активів власників банку та менеджменту банку, розслідування, а в разі підтвердження того, що ці кошти було виведено або вкрадено незаконно, конфіскацію через суд, продаж і відшкодування бюджету всіх тих грошей, які зараз бюджет змушений фінансувати, щоб забезпечити стабільність банківської системи та зберегти гроші вкладників «ПриватБанку».
Думки експертів
«Це кошторис для силовиків і «Привату», тому що на силовиків передбачено понад 134 млрд грн, а на «Приват» з бюджету буде вилучено близько 150 млрд грн. Грубо кажучи, це означає, що велика частина бюджету в нас піде на силові витрати та компенсацію конкретному олігарху», – оцінює ухвалений держбюджет-2017 політолог Олексій Якубін.
Зі свого боку, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає позитивним, що порівняно з попередніми роками, особливо під час економічної кризи, соціальна спрямованість у нинішньому бюджеті позначена дуже чітко. «Але підвищення мінімальної зарплати – це значною мірою виведення зарплатної сфери з тіні. І тут є, безумовно, ризики. Однак для тих, хто працював на мінімальну зарплату, і тепер отримуватимуть легальну вдвічі більшу зарплату, – це вже суттєвий крок уперед. Тому в цьому сенсі соціальна спрямованість є очевидною. Цей уряд приділяє набагато більше уваги цьому напряму, ніж попередній», – сказав експерт.
Крім того, зазначив він, треба віддати належне, що уряд Гройсмана почав нормалізувати бюджетний процес. «Він повертає його в русло нормативів, термінів Бюджетного кодексу. Вперше за останні роки, не тільки після Майдану, а й порівняно з урядом Азарова, бюджет внесено до парламенту своєчасно. І те, що зараз пішли на нічний голосування, – це суто з тактичних міркувань. Очевидно, не хотіли ризикувати, відкладаючи на четвер. Я підозрюю, що частина депутатів уже має квитки і не хотіли залишатися тут наступного тижня… Адже ризик, що можуть не домовитися, завжди є. Це був тактичний прийом, щоб психологічно стимулювати депутатів проголосувати», – резюмував він.