Податківці рапортують про небувале зростання надходжень від ЄСВ. Це може бути пов'язано з детінізацією, підвищенням мінімальної зарплати та просто з інфляцією.
У січні-жовтні надходження від єдиного соціального внеску (ЄСВ) досягли 145 млрд грн.
На думку в.о. голови Державної фіскальної служби (ДФС) Мирослава Продана, це свідчить про те, що заробітні плати українців стали виходити з «тіні». Також чиновник вважає, ця сума є порівнянною з аналогічною за січень-жовтень 2015 р. до зниження розміру ЄСВ з 44 до 22%.
На думку Продана, важливу роль у цій позитивній тенденції відіграло підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 р. до 3200 грн на місяць.
Нагадаємо, згідно зі змінами до Податкового кодексу, з 2016 р. встановлено єдину ставку ЄСВ 22% і скасовано 3,6% ЄСВ, утримуваного із зарплати працівників. Водночас підвищено максимальну величину бази нарахування ЄСВ з 17 до 25 мінімальних місячних заробітних плат (близько 34,5 тис. грн).
З 1 січня 2018 р. очікуваний розмір мінімальної зарплати має становити 3723 гривень, у 2019 р. цю суму планують на рівні 4173 гривень, у 2020 р. – 4425 гривень.
«Той факт, що показники зі сплати ЄСВ так зросли цього року, ще не може свідчити про суттєву детінізацію у сфері заробітних плат. Адже з 2015 р. відчутно зросли ціни, а за ними багато компаній проводили індексацію. І в частини співробітників різних фірм у нашій країні зарплати прив’язані до курсу долара. Тому частково зростання платежів з ЄСВ пояснюється інфляційним чинником», – говорить експерт консалтингової компанії USC Іван Нікітченко.
По суті, з ним згоден адвокат, партнер АО «Клочков та партнери» Іван Староста, який зазначає, що збільшення надходжень від ЄСВ сьогодні не можна вважати основним чинником протидії “тіньовій” економіці: «Це питання має вирішуватися із застосуванням комплексу економічних, адміністративних і правових інструментів. Такий процес є тривалим, і для оцінювання результатів має пройти певний час. У будь-якому разі, зменшення податкового тиску на бізнес однозначно сприяє виходу зарплат із «тіні», хоч роль таких змін явно переоцінено».
Яку в цьому процесі роль відіграло підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн з 1 січня 2017 р.? Адже багато компаній, навпаки, стали йти в «тінь» або в «півтінь» – змушувати співробітників переходити на власний «хліб», використовуючи практику роботи за єдиним податком, скорочувати кількість співробітників, переводити їх на неповний робочий день тощо.
Справді, як вважають деякі українські експерти (та це, по суті, і світова практика), різке підвищення мінімальної зарплати провокує переважно негатив, а ніяк не позитив: зростання безробіття, інфляцію, а також, навпаки, виведення зарплат у «тінь». Це насамперед зумовлено тим, що роботодавцю потрібно джерело фінансування збільшеної «мінімалки».
Такими джерелами можуть бути або наявність грошових ресурсів, або ж зростання продуктивності праці. Однак для зростання продуктивності праці знадобляться тривалий час, структурна перебудова економіки, модернізація виробництва, технічне оновлення. Собівартість продукції має жорстку структуру, а її основними елементами є заробітна плата, матеріальні витрати, амортизаційні відрахування.
«Щоб підвищити зарплату, потрібно знизити інші складові собівартості будь-якого товару, що за короткий період часу зробити досить проблематично. Або, як варіант, збільшувати кінцеву вартість такого товару. Тож різке підвищення мінімальної заробітної плати тільки сприяло більшою мірою виходу бізнесу в тінь, аніж виходу його з тіні. Усе має відбуватися планомірно, без різких стрибків, бо не всі учасники ринку будуть готові прийняти такі нововведення», – вважає Іван Староста.
Утім, далеко не всі поділяють такий погляд. Деякі експерти вважають, що не так багато компаній вирішили хитрувати зі зниженням відрахувань за ЄСВ переведенням своїх співробітників на неповний день, на роботу як ФОП (фізична особа – підприємець) тощо. Адже місцева податкова інспекція легко може відстежити такі зміни. І якщо компанія багато років має порівняно однакову кількість співробітників, і в один день різко повністю змінила свій підхід до формування штату, зрозуміло, в бік його зниження, звичайно, таке не залишиться поза увагою. А штрафи за порушення в оформленні працівників та з інших питань трудового законодавства нині з роботодавців стягують дуже великі. Тому більшість компаній, які до цього платили офіційно «мінімалку», підвищили її до 3,2 тисяч гривень.
З 1 січня 2017 р. юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, справді штрафують досить суворо. Наприклад, на 100 мінімальних зарплат можуть оштрафувати роботодавця за недопуск державного інспектора праці до перевірки, коли її здійснюють з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, виплати зарплати без нарахування та сплати єдиного внеску (виплата зарплати в конверті). Або на теж значну суму – до 96 тис. грн за кожного працівника – у разі фактичного його допуск до роботи без оформлення трудового договору.
«Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці з одночасним посиленням відповідальності за порушення трудових відносин у довгостроковій перспективі може стати серйозним стимулом для детінізації заробітних плат. Позитивним кроком на шляху до цього також є пенсійна реформа. Серед основних чинників також можна зазначити: використання авторитарних і репресивних заходів для бізнесу, або її природний «вихід» за умови збільшення довіри бізнесу до держави. Бізнес має бути впевнений у тому, що правила гри, які є сьогодні, не зміняться завтра», – говорить Іван Староста.
Справді, сьогодні влада фактично має лише один інструмент для реального підвищення заробітних плат – жорсткі адміністративні методи.
Інші чинники, що могли б дійсно виводити зарплати з тіні, наприклад, швидке економічне зростання країни, і водночас зниження деяких видів податків в Україні, явно не спрацьовують. Як вважає Іван Нікітченко, якщо звичайні громадяни та бізнесмени бачитимуть, що влада справді піклується про всіх, відраховуючи чималі кошти, отримані від платників податків, саме куди потрібно – в будівництво доріг, лікарень, мостів, – а не кладучи собі в кишеню, тоді відбуватиметься й активне виведення зарплат із «тіні». І, певна річ, їхнє підвищення.
Які нормативно-правові документи мають ухвалити законодавча та виконавча гілки влади, щоб створити реальні умови для виходу зарплат із тіні? Наприклад, це можуть бути введення податку на виведений капітал замість податку на доходи та спрощення адміністрування податків.