Світовий банк: Україні знадобиться понад 50 років аби досягти рівня доходів Польщі

Для прискорення економічного зростання та зменшення макроекономічних ризиків Україні потрібно пришвидшувати впровадження структурних реформ та дотримуватися домовленостей за програмою МВФ. Якщо реформи рухатимуться вперед, економічне зростання може досягнути 4%. В іншому випадку цей показник складатиме нижче 2%, що збільшить економічну вразливість. У поточному ж році в Україні прогнозується зростання економіки на рівні 2,7%. Про це йдеться в новому Економічному прогнозі Світового банку.

Згідно з останнім економічним оглядом Світового банку для України, у 2018 році економіка зросла на 3,3%, що було зумовлено високим врожаєм та сприятливими умовами для росту внутрішнього попиту, в свою чергу, спричиненого зростанням заробітної плати, пенсій та грошовими переказами з-за кордону. Тим не менш, довіра інвесторів стримується нерівномірним прогресом у реалізації реформ, невизначеністю, пов’язаною з виборами та високою вартістю запозичень.

«Економічне зростання не відбувається автоматично, тільки тому, що ми цього хочемо. Цього не відбувається завдяки популістським деклараціям. Стале зростання економіки потребує кропіткої праці, зосереджених зусиль і готовності вирішувати економічні задачі в державній політиці», – заявила «ЕН» директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен. За її словами, насамперед, це означає готовність скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, подальших кроків в анбандингу НАК «Нафтогазу» і газового сектора, вирішення проблеми непрацюючих кредитів державних банків, заходів щодо боротьби з корупцією та прискорення судової реформи.

«Якщо ці реформи будуть рухатись вперед, ми прогнозуємо прискорення в середньостроковій перспективі економічного росту. І навпаки – якщо реформи зупиняться, ми побачимо сповільнення економічного росту і погіршення стандартів життя громадян України. За останні п’ять років було досягнуто великого прогресу і багато зроблено необхідної бази для подальшого економічного росту у майбутньому. Але потрібно ще багато чого зробити додатково, щоб економічний ріст продовжувався і пришвидшувався. Це виклик перед яким зараз постала Україна. І це виклик, з яким доведеться працювати новій президентській адміністрації», – додала Сату Кахконен.

Так, економічне зростання прискорилось у 2018 році завдяки гарним показникам у сільському господарстві та галузях, орієнтованих на внутрішній попит, в той час як темпи росту інвестицій в основний капітал уповільнилися. ВВП виріс на 3,3% у 2018 році (після 2,3% та 2,5% відповідно у 2016 та 2017 роках). Причиною такого зростання став високий врожай, завдяки якому додана вартість у сільському господарстві зросла на 7,8%. Високі темпи продемонстрували також галузі, орієнтовані на внутрішній попит: внутрішня торгівля, фінансовий сектор та будівництво, де зростання відбулося на 3,7%, 12,4% та 7,2% відповідно. Водночас зростання доданої вартості у промисловому виробництві склало лише 0,6%, а в транспорті – 1,1%. Стрімкий ріст споживання домогосподарств на рівні 8,9% у 2018 році (після 9,5% у 2017 році) продовжився в результаті значного підвищення зарплати та пенсії у державному секторі, суттєвого припливу грошових переказів від трудових мігрантів з країн ЄС та відновлення росту споживчого кредитування. У той же час у порівнянні з 2017 роком відбулося сповільнення темпів зростання інвестицій в основний капітал з 18% (2017) до 14,3% (2018) (та 10% у 4 кварталі 2018), що пояснюється зволіканням у впровадженні структурних реформ, передвиборчою невизначеністю та високою вартістю запозичень. Структурні проблеми, пов’язані зі значним рівнем заборгованості та непрацюючими кредитами в корпоративному секторі в банківській системі залишаються значними. Третій рік поспіль надходження прямих іноземних інвестицій залишається низьким (лише 2% ВВП).

Реальна заробітна плата у 2018 році зросла на 12,5% у зв’язку з подальшим підвищенням мінімальної зарплати та тиском на зарплати у приватному секторі через відтік робочої сили закордон. Крім того, після чотирьох років скорочення у 2018 році відбулося підвищення пенсій в реальному вимірі на 22,2%. У результаті бідність (споживання на душу населення менше 5,5 доларів США/день за паритетом купівельної спроможності 2011 року) зменшилася до 4,0% у 2018 році після 4,9% у 2017 році та 6,4% у 2016 році. Однак, рівень бідності залишається вищим, ніж до початку кризи 2014 року.

«Зростання мінімальної зарплати в державному секторі має цілу низку негативних аспектів. В 2018 році воно співпало з посиленням трудової міграції та збільшенням заробітних плат в реальному секторі. На перший погляд, це все гарні тенденції, які допомагають зменшити бідність. Але з другого боку, коли темпи цього зростання є занадто високими, то відбуваються інфляційні тиски і тиски на зовнішні дефіцити», – сказала «ЕН» старший економіст представництва Світового банку в Україні Анастасія Головач. За її словами, у 2018 році Україна отримала рекордну кількість надходжень від заробітчан з-за кордону, що склало майже 9% ВВП. Але незважаючи на це, цього було не достатньо, щоб прикрити зростаючі дефіцити зовнішньої торгівлі. «Вони збільшились теж до майже 9%. В результаті Україна має збільшення поточного рахунку платіжного балансу до 3,5%. І це перший дзвіночок, що щось має бути зроблено в цій сфері і збережено макроекономічну стабільність, оскільки цей показник є досить високим. Розширення дефіциту зовнішньої торгівлі продовжується саме через високі темпи зростання імпорту, який підігрівається високими споживчими видатками», – додала вона.

Крім цього, у Світовому банку нагадують, що на Україну чекає період значних виплат за державним боргом протягом 2019-2021 рр. Це вимагатиме залучення додаткового міжнародного фінансування та подальшого зміцнення системи державних фінансів. Погашення державного боргу та фінансування дефіциту бюджету вимагатиме нових запозичень, еквівалентних приблизно 8% ВВП ($11 млрд. на рік), причому близько 40 % планується отримати із зовнішніх джерел, а решту – на внутрішньому ринку. Для залучення необхідного зовнішнього фінансування на прийнятних умовах необхідно зберігати динаміку впровадження реформ і продовжувати виконання оновлених показників програми МВФ. У цьому контексті також буде вкрай важливо досягнути цільового показника дефіциту бюджету на 2019-2021 роки шляхом реалізації фінансово доступної реформи в медицині та освіті, подальшої раціоналізації соціальної допомоги та запровадження більш справедливої податкової системи, яка б стимулювала економічний ріст. Реформи в галузі охорони здоров’я та освіти спрямовані на зміцнення якості послуг та одночасну оптимізацію мережі шкіл та лікарень.

Як повідомив провідний економіст Світового банку Фарук Кхан, прогнозний показник економічного росту на 2019 рік становить 2,7%, тому що надходження інвестицій залишається обмеженим через складні зовнішньоекономічні умови, передвиборчу невизначеність та високу вартість запозичень. Крім того, очікується погіршення умов торгівлі для України, що може обмежити традиційні види експорту. Таким чином, зростання у 2019 році відбуватиметься за рахунок секторів, орієнтованих на внутрішнє споживання. У майбутньому, якщо Україні вдасться прискорити темпи проведення критичних структурних реформ, зростання у середньостроковій перспективі може знову вийти на позначку 4% після того, як передвиборча невизначеність ослабне. Зокрема, це потребуватиме прогресу, в тому числі, в сфері відновлення банківського кредитування підприємств шляхом створення незалежних наглядових рад у державних банках та досягнення прогресу у вирішенні проблеми непрацюючих кредитів та забезпечення макроекономічної стабільності шляхом залучення належного фінансування та досягнення цільового показника дефіциту бюджету, подальшого зниження інфляції та зростання валютних резервів.

«Половина банківського сектору знаходиться в держаній власності. І коефіцієнт непрацюючих кредитів був більше 50%. Це велика перепона на шляху економічного росту. У минулому році був прийнятий закон про державні банки. На днях була затверджена Наглядова рада для «Приватбанку», «Ощадбанку» і «Укрексімбанку». На майбутнє дуже важливо для Нацбанку завершити перегляд і відбір нових Наглядових рад, щоб вони почали вирішувати проблеми із залученням приватного капіталу і непрацюючих кредитів, щоб фінансовий сектор в Україні був конкурентним і направляв заощадження свого населення на розвиток бізнесу, а не в кишені олігархів», – вважає Кхан. Він переконаний, що якщо впровадження реформ не прискориться, а необхідне зовнішнє фінансування не буде залучене, темпи економічного зростання можуть уповільнитися до рівня нижчого за 2%, оскільки це підірве довіру інвесторів та посилить макроекономічні дисбаланси.

У зв’язку зі своєю залежністю від експорту сировинних товарів Україна залишається вразливою до зовнішньоекономічних шоків і цінових циклів на товарних ринках. Щоб підвищити стійкість до зовнішніх потрясінь, Україні необхідно прискорити структурну трансформацію своєї економіки шляхом підвищення нетрадиційного експорту та збільшення експорту товарів з доданою вартістю. Крім того, для досягнення зовнішньої стабільності необхідно залучати прямі іноземні інвестиції.

Згідно зі спеціальною доповіддю Світового банку «Використання потенціалу економічного росту України», досягнення стійкого зростання, яке триватиме протягом значного періоду є надзвичайно важливим, щоб Україна наздогнала сусідні європейські країни за рівнем доходів. При збереженні наявних темпів економічного зростання, Україні знадобиться більше 50 років, щоб досягти рівня доходів сьогоднішньої Польщі.

«Якщо темпи зростання продуктивності в Україні та темпи надходження інвестицій залишаться на низькому рівні, що спостерігається в останні роки, то в середньостроковій перспективі темпи зростання економіки можуть сповільнитися до нуля, оскільки зростання продуктивності буде нівельоване скороченням внеску від робочої сили через демографічні тренди», – говориться в документі. Експерти Світового банку переконані, підвищення продуктивності до 3% на рік, а інвестицій – до 30% від ВВП має допомогти посилити зростання економіки до 4% на рік у довгостроковій перспективі. Враховуючи скорочення загальної кількості населення, це означатиме зростання ВВП на душу населення приблизно на рівні 4,5% на рік. Однак таке зростання продуктивності та інвестицій не станеться саме собою, зміни можуть відбутися лише завдяки впровадженню відповідних стратегій, що підвищують продуктивність і збільшують прибутковість факторів виробництва.

Хоча Україна і досягла прогресу у покращенні передумов для сталого зростання, розвиток економіки продовжує стримуватися незавершеною трансформацією, що призводить до низької продуктивності, надмірної залежності від експорту сировинних товарів, малої кількості прямих іноземних інвестицій, недостатньої глобальної економічної інтеграції та слабких інституцій.
У майбутньому головна проблема України полягатиме не в тому, щоб досягти високого зростання наступного року або протягом кількох років, а, скоріше, в тому, щоб зробити економічне зростання швидшим, тривалішим і інклюзивнішим. «Три десятиліття перехідного періоду показали, що Україна може запустити двигун економічного зростання, бо вже мала епізоди високого зросту. Коли зовнішні умови сприятливі, активація росту не вимагає існування потужних ринкових інститутів і системи прав власності, але такий ріст часто виявляється нестійким. У 2000-2008 роках економіка України зростала на понад 7% на рік. Проте ця тенденція базувалася на великих міжнародних фінансових надходженнях та кредитній експансії, що виявилося нестійким рішенням. Україна все ще сплачує рахунки після цього пирування у вигляді великої кількості негативно класифікованих активів у банківському секторі та труднощів з отриманням нових кредитів», – говориться в документі.

Досягнення більш високого та стійкого економічного зростання потребуватиме прогресу у впровадженні критично важливих реформ для підвищення продуктивності та росту інвестицій, у тому числі в таких сферах, як: верховенство права та захист прав власності; земельна реформа; належне управління та нагляд у фінансовому секторі; розвиток конкуренції в газовому секторі; а також логістика та зв’язок, щоб використовувати можливості зовнішньої торгівлі на повну.