Підвищити розмір мінімальної і середньої заробітних плат уже до кінця поточного року українцям пообіцяли минулого тижня прем'єр-міністр Володимир Гройсман і міністр соціальної політики Андрій Рева. Ми проаналізували, чи можливо виконання таких обіцянок.
За словами урядовців, до кінця року середня зарплата складатиме близько 7 тис. грн. на місяць. В середньостроковій перспективі, за словами Володимира Гройсмана, середня заробітна плата повинна бути не менша, ніж 10 тис. грн. В принципі, першу ціль досягнути будет не так важко, оскільки вже в березні-квітні середня зарплата складала близько 6700 грн.
Тим часом, розмір мінімальної зарплати на рівні 3723 гривні із 1 січня 2018 р. пропонується встановити проектом постанови Кабінету міністрів «Про основні напрямки бюджетної політики на 2018 р.».
Проте, чи варто українцям радіти перспективам росту своїх доходів, — іще питання. Деякі економічні експерти сходяться на думці, що підвищення рівня заробітних плат може потягнути за собою підвищення рівня інфляції.
Так, зокрема, голова Комітету економістів України Андрій Новак у коментарі «і» зазначив: «Як можна говорити про зростання середньої заробітної плати на 37%, в той час, коли прогнозоване зростання ВВП на наступний рік очікується на рівні 1,8%? Таке «зростання» можна отримати хіба що методом комбінації статистичних маніпуляцій та інфляційного ефекту».
Про відсутність реальних економічних підстав для підвищення рівня мінімальної і середньої заробітних плат в найближчій перспективі говорить нам і економічний експерт Віктор Скаршевський.
«Підняти українцям зарплати до озвученого Урядом рівня можна буде тільки за умови зростання інфляції. Тільки у випадку, якщо рівень інфляції зросте на 40%, середня зарплата буде складати 10 тисяч гривень. Однак, купити на ці гроші можна буде всього набагато менше, ніж це можна зробити зараз», — каже він.
У зв’язку із цим, економісти згадують початок 90-х років, коли усіх, без винятку, українців зробили «мільйонерами». Заробітна плата і навіть пенсія тоді видавалася пачками, які можна було помістити хіба що у великий поліетиленовий пакет чи, так звану, «кравчучку». Бухгалтерам же підприємств доводилось таскати на своїх плечах мішки із грошима, що мали іти на видачу зарплат працівникам.
Однак, про купівельну спроможність «мільйонерів» того часу сьогодні страшно й згадувати. Достатньо буде сказати, що за одну середню заробітну плату в кілька мільйонів можна було купити одні джинси. І то… якщо пощастить їх «дістати».
Тому, навряд чи, українців може потішити перспектива того, що зарплати їм підвищать за рахунок друкування національної валюти.
Тут варто зазначити, що в кінці травня цього року з’явилась інформація про те, що купюри номіналом у тисячу гривень уже надруковані і незабаром будуть представлені Національним банком широкому суспільству.
Тим часом, в самому Уряді прогнозують рівень інфляції не вище 10-12%, а зростання економіки в середньостроковій перспективі — на рівні 2-5%.
Втім, навіть такі дещо оптимістичні, з економічної точки зору, показники, навряд чи, можуть служити підставою для того, щоб говорити про підвищення в найближчій перспективі мінімального і середнього рівня заробітних плат до анонсованого урядовцями рівня.
Таким чином, незрозуміло, чим керуються в Кабміні, заявляючи про перспективи зростання доходів українців.
На думку деяких економічних експертів, цілком імовірно, що насправді ніякого підвищення заробітних плат в Уряді ніхто і не планує, а все, що говориться, — це ніщо інше, як намагання сьогоднішнім прем’єр-міністром підняти свій політичний рейтинг у перспективі можливого проведення дострокових виборів.
«Заяви щодо підвищення мінімальної і середньої заробітних плат, а також заяви про підвищення розміру мінімальної пенсії до чотирьох тисяч гривень, які озвучуються прем’єр-міністром і членами його команди останнім часом, можуть бути звичайними проявами популізму, що робиться, очевидно, в контексті ймовірної дострокової виборчої компанії», — каже Андрій Новак.
Разом з тим, можна припустити, що у своїх намірах збільшити розмір мінімальної і середньої заробітних плат, Уряд сподівається підсилити той економічний «ефект», який, за його оцінкою, дало підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень із 1 січня 2017 р.
Так, нещодавно у ході селекторної наради Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко зазначив, що внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн., відбулося суттєве поповнення бюджетів усіх рівнів.
«Станом на сьогодні надходження від ПДФО до зведеного бюджету із початку року склали понад 62 млрд. грн., що на 35% більше, ніж це було за аналогічний період минулого року. До державного бюджету вже надійшло 5,5 млрд гривень військового збору, що на 31% більше, ніж ми мали за аналогічний період минулого року. Надходження від ЄСВ складають 67 млрд. грн. , що на 17 млрд. грн. (33%) більше, ніж було за аналогічний період минулого року і на 18% більше, ніж навіть ми планували», — повідомив Павло Розенко.
Якщо керуватися такою логікою, то збільшення розміру мінімальної і середньої заробітних плат, мають дати іще суттєвіші надходження за всіма переліченими показниками.
Однак, є і інша сторона медалі. Власники підприємств, що належать до малого і середнього бізнесу, фінансово можуть просто «не витягнути» запропонованої Урядом Гройсмана «мінімалки». Особливо, якщо, до того ж, рівень мінімальної заробітної плати, як це уже також планують в Кабміні, зроблять диференційованим: найнижчий — для некваліфікованих працівників, для кваліфікованих співробітників — вищий, найвищий — для керівників підприємств.
Їм доведеться або скорочувати штат своїх працівників — при цьому люди без будь-якої кваліфікації можуть опинитися «на коні», а кваліфіковані працівники — «поза бортом», що само собою негативно відобразиться на бізнесі, – або заганяти своїх працівників в тінь, що, зрозуміло уже, негативно відобразиться на усіх перелічених вище бюджетних показниках, — або ж згортати свій бізнес, від чого ані бюджет, ані економіка аж ніяк не виграють.
Тим часом, якщо подивитися на ситуацію, яку ми маємо на сьогодні, щодо рівня тінізації заробітних плат, то вона, з певної точки зору, уже є загрозливою. Згідно з інформацією Міністерства соціальної політики, загальний рівень тінізації заробітних плат становить 35%. «За нашими даними, приблизно 8 мільйонів українських громадян працюють у тіні», — зазначив нещодавно Андрій Рева.
Підняття рівня мінімального розміру заробітної плати, а також його диференціація, можуть збільшити показник рівня «тінізації», за деякими експертними оцінками, приблизно, іще на 10%.
Можна також припустити, що підвищення розміру заробітних плат Кабмін має намір використати, як інструмент для скорочення кількості отримувачів субсидій. Адже, сьогодні число тих, хто отримує цю соціальну фінансову допомогу, просто вражає. Це 7,5 млн. родин. Витягнути таку кількість отримувачів субсидії державному бюджету сьогодні уже не під силу.
За словами заступника голови парламентського комітету з питань житлово-комунального господарства Альони Бабак, необхідна для оплати субсидії сума перевищує закладену в бюджеті в два рази.
За офіційною інформацією, цього року держава повинна виділити 100 мільярдів гривень на субсидії, замість тих 47 млрд. грн., що були попередньо передбачені і закладені в державний бюджет.
Аргументом на користь такої версії може бути і те, що скорочення видатків із державного бюджету на виділення субсидій в держави Україна вимагає МВФ. Це один із пунктів, які нам потрібно виконати для отримання чергового траншу.
Попри те, що схожі нашій системі субсидій, системи фінансової допомоги малозабезпеченим верствам населення існують по всьому світу, таких прикладів, щоб 50-60% людей у державі отримували субсидії, більше ніде немає. Так, скажімо, в сусідній Польщі менше 2% отримувачів субсидії, в Естонії та Латвії — до 5%.
Іще одним аргументом на користь того, що ідея щодо підвищення рівня мінімальної і середньої заробітних плат могла виникнути в урядових кабінетах в контексті ідей щодо питання «залатування бюджетної діри» в фінансуванні субсидій, може служити також нещодавня заява Міністерства фінансів.
Зокрема, там сказали: «Бюджет України на цей рік вже розподілений, і щоб знайти додатково 10-15 млрд. грн. на субсидії, їх потрібно десь взяти або у когось забрати».
Таким чином, піднявши мінімальний і середній рівень заробітних плат тут можна «убити одразу двох зайців». По-перше, кількість отримувачів субсидії зменшиться. По-друге, знову ж таки, зростуть надходження до бюджетів усіх рівнів, що, в свою, чергу, дозволить додати до закладеної в бюджет суми на виплату субсидій. І єдине, що залишиться урядовцям, — це знайти в бюджеті гроші на саме підвищення заробітних плат для бюджетників.