Через Брексіт численна польська трудова міграція на Туманному Альбіоні може опинитися поза законом. Поляки масово перебиратимуться до материкової частини Європи та до Польщі, яка зараз активно здійснює політику повернення поляків на батьківщину. Вони витіснятимуть наших заробітчан. Дещо заспокоює лише той факт, що поляки не працюватимуть за ті гроші, які платять нашим.
Брексіт привів до масового переміщення в Європі великих мас людей, що вже встигли охрестити новим «переселенням народів». Причина в тому, що трудові мігранти з бідних країн Євросоюзу почали залишати Великобританію. Адже якщо раніше вони як громадяни ЄС мали право працевлаштування на Острові, то тепер правила зміняться, щоправда, ще незрозуміло, як саме, оскільки Британія поки що з ЄС не вийшла, а перебуває в процесі виходу. У будь-якому разі трудові мігранти починають масового перебиратися на материк, і першими в лавах виходу йдуть поляки, чисельність яких у Британії дуже велика.
До того ж соціально-економічна ситуація на Острові через Брексіт істотно погіршилася, що також підштовхує мігрантів до того, щоб залишити береги Туманного Альбіону. Ідеться про падіння курсу британського фунта та зарплат.
Частина мігрантів влаштовується працювати в багатьох європейських країнах, наприклад, у Бельгії, Німеччині та Нідерландах. Ті, кому не пощастило знайти там роботу, повертаються додому в Угорщину, Румунію та в Польщу.
Британія приваблювала мігрантів вищим рівнем зарплат. І найбільше на Острові жило поляків – близько 1 млн (з 3 млн трудових мігрантів з ЄС, що перебувають у Великобританії).
До Брексіту цим мігрантам не потрібні були дозволи на роботу, бо вони були громадянами ЄС. Після виходу Британії з об’єднаної Європи цим мігрантам потрібно отримання дозволів на роботу, і далеко не всі їх зможуть отримати.
Хоча режим перебування трудових мігрантів у Великобританії після її остаточного виходу з ЄС остаточно невідомий, основні його норми вже зрозумілі. Для громадян ЄС тепер діятиме той самий принцип, що й для українців на Заході. Під час наймання на роботу роботодавці зобов’язані віддати перевагу співвітчизникам, а якщо захочуть найняти іноземця з країни поза ЄС, то зобов’язані будуть довести, що на ту саму вакансію не претендує свій громадянин.
Не чекаючи, коли їх «попросять» з Острова, багато східноєвропейських трудових мігрантів почали виїжджати з Великобританії. Лише за перші три місяці, за деякими даними, кількість приїжджих з країн «нової Європи», включно з Угорщиною та Польщею, у Британії вперше за 20 років скоротилася на рекордні 90 тис. осіб. Багато поляків, які нещодавно прагнули виїхати до Великобританії, тепер відмовляються від цього, причому кількість бажаючих скоротилася більш ніж утричі.
Це називають прямим наслідком Брексіту. Крім того, зарплати, вакансії, перспективи, рівень життя в Британії стали менш привабливими для поляків.
Вартість життя, зокрема, вартість оренди житла та комунальних послуг у Великобританії значно вища, ніж у Польщі. Тому навіть за досить високої за східноєвропейськими мірками зарплати після вирахування необхідних витрат на руках залишається мало грошей. Більшості поляків, які мріяли зібрати, працюючи на Альбіоні, певну суму, зробити цього не вдалося.
Англійці теж живуть дуже скромно, рахуючи кожен пенні. За високих за нашими мірками зарплат після сплати податків, оренди, комунальних платежів і кредитів на руках залишається не так багато.
Водночас у Польщі рівень життя зростає, рівень безробіття доволі низький, роботи вистачає, а вартість життя набагато, навіть у рази нижча. Якщо в Польщі гарне житло можна орендувати за $400 за місяць, то в Британії ця сума може бути й учетверо вищою.
До того ж у Польщі зараз уряд здійснює активну політику т.зв. реполонізаціі, стимулюючи повернення співвітчизників з еміграції додому. Влада взялася за активне повернення співвітчизників назад у країну, зокрема, через надання репатріантам допомоги та пільгових кредитів, створення високооплачуваних робочих місць тощо.
Тому багато поляків відмовляються від роботи в Німеччині, де платять утричі більше, ніж у Польщі, проте працювати часто доводиться на рабських умовах. До того ж вартість життя в Німеччині теж істотно вища, ніж у Польщі.
Масовий вихід з Британії в Польщі вже охрестили Brexodus – від Brexit та exodus, що означає «вихід із Британії». «Виходять» із Сполученого Королівства, до речі, не тільки поляки, а також угорці, естонці, литовці. Однак найвідчутнішим є вихід саме поляків, бо вони найчисленніші.
Звичайно, що масове повернення поляків на батьківщину створює дедалі більші проблеми для наших заробітчан, які шукають щастя в Польщі.
Наслідки можуть бути найсерйознішими, адже Польща стала одним з основних напрямків трудової міграції через близькість і простоту оформлення документів. Для працевлаштування досить біометричного паспорта, якщо перебування в Польщі не перевищує 90 днів.
Та крім повернення польських трудових мігрантів у рідні пенати, на наших заробітчан чатують ще одні труднощі. Польська влада взялася за наведення порядку в оформленні фіктивних трудових запрошень, навколо яких у Речі Посполитій розгорнулася мало не (напів)кримінальна індустрія.
За різними оцінками, зараз у Польщі працюють понад 1,5 млн українців, однак польські фірми зареєстрували 3 млн запрошень. Виникає цілком слушне запитання: куди зникає різниця? Відповідь досить тривіальна: це фіктивні запрошення. За даними польських джерел, близько 70% українських заробітчан, запрошення на роботу для яких оформляють польські фірми, «зникають» після перетину кордону. З 240 тис. працівників, запрошення для яких з 1 січня 2018 р. зареєстрували польські роботодавці, на роботу офіційно вийшли тільки 74 тис. осіб.
За неофіційними даними, наші громадяни платять польським фірмам близько $180 за фіктивне оформлення запрошень. Водночас до польського центру зайнятості місцеві фірми подають спеціальну декларацію про згоду прийняти на роботу іноземного громадянина.
Після цього більшість тих громадян України, які отримали легальний дозвіл на роботу, влаштовуються не в тих місцях, що задекларовано в документах, а працюють, як правило, нелегально в іншому місці. А багато й зовсім їдуть до інших країн Шенгенської зони, де платять значно більше, наприклад, до сусідньої Німеччини, для якої Польща перетворюється на перевалочну базу.
У Польщі та в ЄС такі «фокуси» вважають грубим порушенням закону. Викриті в оформленні фіктивних запрошень польські фірми штрафують на $10 тис., а українських мігрантів-порушників депортують. Тепер Міграційна служба Польщі ретельніше перевірятиме все, що пов’язано із запрошенням працівників.
Посилення режиму оформлення запрошень на роботу треба розглядати в контексті повернення польських мігрантів з Британії.
На польському ринку праці багато вільних робочих місць. Польським роботодавцям, звичайно, є вигіднішими українські заробітчани, яким можна платити менше. Повернення поляків з еміграції може ще сильніше знизити оплату праці для наших мігрантів. Жорсткість міграційної політики ще дужче ускладнить ситуацію для наших заробітчан.
Доки поляки тільки починають повертатися з Британії, польські роботодавці кличуть українців, найняти яких дешевше, ніж своїх.
Однак відмовитися від наших трудових мігрантів у Польщі теж просто так не зможуть. За різними оцінками, у кожній другій польській фірмі працюють наші громадяни. Нинішня польська економіка дуже залежить від української робочої сили. До того ж поляки в масі навряд чи працюватимуть за ті гроші, за які погоджуються працювати наші заробітчани, та ще й на непрестижних роботах.
Ба більше, поки що наших трудових мігрантів на роботу до Польщі запрошують і навіть підвищують їхню зарплату. За останній рік середня ставка оплати праці для нашого заробітчанина навіть зросла на 33%, до 12 злотих (86 грн) за годину.
Питання про те, як «вихід» східноєвропейських трудових мігрантів, передусім поляків, з Британії та взагалі із Заходу вплине на українську трудову міграцію, наразі залишається відкритим.
Можна припустити, що відмовитися від української робочої сили Польща не зможе, та й не захоче, але поляки, що повертаються із Заходу, витіснятимуть наших заробітчан з найбільш високооплачуваних робіт.
Крім того, наших людей у Польщі стали часто «кидати», не платити їм обіцяне. Поляки в цьому плані краще захищені, вони на своїй землі, а наші заробітчани є чужими.