Масовий від'їзд наших трудових мігрантів за кордон, перш за все в Польщу, остаточно поховав колишні уявлення про Україну як про країну з дешевими, але кваліфікованими і освіченими трудовими ресурсами. Ресурси трудові тепер будуть дорожчати, а якість їх буде погіршуватися хоча б тому, що кращі просто залишають країну. Словом, влада і капітал догралися в своєму огидному ставленні до того людського потенціалу, який був в країні.
На тлі цих процесів звучать все більш похмурі висловлювання про те, що Україні ще дуже довго потрібно «тягнутися» до Польщі. Згідно з самими «оптимістичними» прогнозами, українці лише через 40 років досягнуть польського рівня добробуту. Але є і більш апокаліптичні прогнози, згідно з якими, щоб наздогнати нинішній стан Польщі, Україні буде потрібно 50 і навіть 100 років.
Очевидно, що Польща пропонує нашим мігрантам більш високий рівень доходу. Але виникає цілком закономірне питання: як Польща, маючи приблизно однакові або навіть більш слабкі вихідні позиції в порівнянні з Україною, домоглася за 28 років таких істотних результатів, що тепер майже все прийнято порівнювати з Польщею, яка витягує з України кадровий потенціал?
Істерія похмурих прогнозів
Так, за підрахунками голови правління «ОТП Банку» Тамаша Хак-Ковача, ВВП в перерахунку на душу населення в Польщі більш ніж втричі перевищує аналогічний показник для України.
«Я зробив деякі спрощені розрахунки: в Україні ВВП на душу населення становить дев’ять тисяч доларів на рік, в Польщі – тридцять тисяч, або в три рази більше. В Україні економічне зростання в минулому році становило три відсотки, в Польщі – п’ять. При збереженні таких темпів зростання українець тільки через 40 років буде таким же багатим, як поляк сьогодні. Але в той же час поляк стане вже не втричі багатшим за українця, а в сім разів. Щоб наздогнати країни Центральної Європи, Україні недостатньо нинішніх темпів зростання – потрібно рости на сім відсотків в рік, як мінімум», – заявив банкір в інтерв’ю інформагентству УНІАН .
Повторимо, що це найбільш оптимістичний прогноз.
Нарешті, директор Світового банку по Україні, Білорусі і Молдові Сату Кахконен вважає, що Україна так і не зуміла відновитися після кризи 2014-2015 років, і якщо зростання ВВП залишиться на нинішньому вкрай низькому рівні, то щоб наздогнати сусідні європейські країни, зокрема Польщу , Україні знадобиться 100 років.
Навіть якщо робити знижку на певну умовність і емоційність подібних прогнозів, очевидно, що на тлі Польщі перспективи України залишаються, м’яко кажучи, не надто райдужними. А це означає, що Польща і надалі залишатиметься тим, образно кажучи, «вакуумним насосом», який буде висмоктувати з України трудові ресурси.
Очевидно, що в країні, в якій ВВП на душу населення істотно вище, зарплати теж будуть набагато вищими, що підтверджується наступними статистичними даними.
Що почім на польському базарі
З 1 січня 2019 року в Польщі встановлена мінімальна оплата праці (брутто) в розмірі 2250 злотих або 522 євро. На початок січня нинішнього року середня зарплата в Польщі становила брутто 5071 злотих (1 180 євро) або нетто 3600 злотих (838 євро).
Ще цікавіше з пенсіями. Якщо всюди в Європі пенсійний вік підвищують, то в Польщі з жовтня 2017 року вік виходу на пенсію, навпаки, знизили для чоловіків до 65 років, а для жінок – 60 років. Зниження пенсійного віку викликало невдоволення в Європі, але нинішня націонал-консервативна влада Речі Посполитої це невдоволення проігнорувала.
З березня 2019 року мінімальна пенсія в Польщі встановлена в розмірі брутто 1100 злотих (256 євро) і нетто 935 злотих (217 євро).
Популярність же Польщі як місця заробітку у наших заробітчан пояснюється наступними цифрами, які наводить Нацбанк у своєму звіті за жовтень 2018 року.
Згідно з документом, номінальна зарплата в Польщі в кілька разів вище, ніж в Україні. Близько 60% працюючих в Польщі українців отримують зарплату від 2500-3500 злотих, або від 660 до 925 доларів. Близько 5% українських заробітчан отримують менш як 1500 злотих, або до 400 доларів. Приблизно 20% наших мігрантів отримують від 1500-2500 злотих, або 400-660 доларів. Більше 3500 злотих (або 925 доларів) отримують приблизно 15,5% заробітчан з України.
Щоправда, останнім часом в економіці Польщі намітилися проблеми, які, на думку Нацбанку України, призведуть до зниження інтенсивності трудової міграції з України до Польщі. Одна з таких причин – це уповільнення економічного зростання з 3,5% в 2019 році до 2,8% в середньостроковій перспективі.
Крім того, вважають в Нацбанку, в Польщі має місце зниження темпів створення робочих місць. У першому півріччі 2018 роки кількість виданих дозволів на роботу виросла на 20% в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Тоді як попередні два роки кількість дозволів збільшувалася більш ніж на 100%.
Слід зазначити, що для більшості наших заробітчан робота в Польщі є тимчасовою. Понад 70% мігрантів не хочуть постійно жити і працювати в Польщі. Чисельність українських заробітчан в Польщі оцінюють по-різному – в один і навіть в два мільйони, але вважається що лише невеликий їх відсоток працює на постійній основі. Ця обставина дає деяку надію на те, що при поліпшенні соціально-економічної ситуації в Україні трудові мігранти можуть повернутися на батьківщину.
Однак можуть і не повернутися! Адже працювати за українську зарплату вони вже навряд чи будуть. А слідом за Польщею свої ринки праці відкривають інші країни. Відомо, що свій ринок праці має намір відкрити Німеччина, і в Польщі очікують, що до 60% наших заробітчан можуть перебратися туди, оскільки там платять набагато більше. Крім того, Чехія, Словаччина та Угорщина полегшують умови працевлаштування і пропонують умови вигідніші, ніж Польща.
При такій конкуренції роботодавців наші трудові ресурси можуть в Україну так ніколи і не повернутися, а перетекти в інші країни, оскільки умови в Україні, особливо оплата праці, ще довго не зможуть зрівнятися з умовами в Східній Європі, не кажучи про Німеччину.
Poland today
Перш ніж перейти до питання про те, що дозволило Польщі набагато обігнати Україну, наведемо деякі статистичні дані по цій країні станом на 2016-2018 роки.
У 2017 році населення Польщі становило 38,6 млн чол. Територія – 312 679 кв. км.
Номінальний ВВП – 509,955 млрд доларів. ВВП за ПКС (паритет купівельної спроможності) – 1110 млрд доларів. Зростання ВВП – 3,1% (2016) і 3,3% (2017), прогноз зростання ВВП – 3,2% (2018), 3,2% (2019). Таким чином, формально зростання економіки України і Польщі однакові. Відмінність полягає в тому, що економіка України значно менше – в 2018 році реальний ВВП склав 3 083,41 млрд гривень, або приблизно 114 млрд доларів, тому наші 3% зростання і ті ж 3% в Польщі – це абсолютно різні речі.
Розподіл ВВП по секторах економіки виглядає так: агропромислове виробництво – 2,6%; промисловість – 38,5%; послуги – 58,9% (2016).
Чисельність працездатного населення в 2016 році оцінювалася в 17,64 млн осіб. За даними 2015 року, в агропромі зайняті 11,5%; в промисловості – 30,4%; в сфері послуг – 58,1%. За даними Eurostat, безробіття в 2017 році склала – 4,6.
Головні галузі промисловості – машинобудування, чорна металургія, суднобудування, хімічна промисловість, виробництво скла, переробка сільгосппродукції.
Експорт у 2017 році склав 195,7 млрд доларів. Частка продукції машинобудування, включаючи транспортний – 37,8%; напівфабрикати – 23,7%; інші продукти переробки – 17,1%; продовольство і живі тварини – 7,6%.
Основні країни експорту: Німеччина – 27,3%, Великобританія – 6,6%, Чехія – 6,6%, Франція – 5,4%, Італія – 4,8%, Нідерланди – 4,5%.
Державний зовнішній борг на початок 2017 року становив 347,8 млрд доларів, або 48,4% ВВП.
Офіційні золотовалютні резерви Польщі, які управляються Narodowy Bank Polski виросли в січні 2018 року на 3,8% до 117,5 млрд. долларов(або 94,4 млрд. Євро)
Вливання в економіку Польщі в 2007-2017 роках оцінюються більш ніж в 410 млрд доларів. З них економічна допомога ЄС в 2007-2013 роках склала 137 млрд доларів, а в 2014-2024 роках ЄС планує влити ще 142 млрд доларів.
Секрети «польського дива» і «українського провалу»
Польща змогла досягти вражаючих успіхів тому, що зуміла залучити великі інвестиції, перш за все в виробничу сферу. Великі корпорації створили в Польщі свої виробничі потужності. Це було вигідно, оскільки трудові ресурси в Польщі були істотно дешевше, ніж в Західній Європі, а європейське розташування істотно здешевлює логістику в порівнянні, наприклад, з далеким Китаєм, що є сьогодні глобальним промисловим майданчиком. Та й суто європейський менталітет поляків, на відміну від тих же китайців, також зіграв важливу роль.
Кожне таке підприємство створювало тисячі робочих місць не тільки у себе, а й у суміжників.
Наприклад, тільки за останній час корпорація Volkswagen відкрила в Польщі автомобільний завод з виробництва 100 тисяч автофургонів на рік. Міжнародна промислова група Safran відкрила завод з виробництва авіадвигунів на базі польського авіаційного кластера. Концерн Daimler відкрив завод з виробництва автомобілів Mercedes на тисячу робочих місць.
У Польщі працює міністерство з інвестицій, яке реально пропонує іноземному капіталу цікаві і прибуткові проекти. Для їх реалізації польська держава пропонує пільгові умови роботи в спеціальних економічних зонах. Держава сприяє створенню сотень великих підприємств – з сотнями тисяч робочих місць.
Смішно сказати, що в Україні за цей час абияк запустили цех з пошиття автомобільних чохлів.
Фактично Польща займає ту нішу, яку повинна була зайняти Україна з підписанням угоди про асоціацію з ЄС. Очікувалося, що в Україну прийдуть інвестори, які побудують тут підприємства на багато тисяч робочих місць. Розрахунок був заснований на тому, що в Україні трудові ресурси ще дешевше, ніж в Польщі.
Однак таким прекрасним надіям завадили фактична війна з Росією, корупція і незрозумілі правила гри, а також власне конкуренція з боку члена ЄС Польщі, яка зуміла залучити трудові ресурси з України.
В результаті Україна залишилася постачальником до Європи сировини і напівфабрикатів, та ще в умовах вкрай занижених квот.
Хоча в рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна зі своєю дешевою робочою силою мала шанси перетворитися в промисловий майданчик Європи, експортуючи туди зібрану на наших потужностях продукцію міжнародних корпорацій. Як показано вище, Польща це успішно робить. Україна могла експортувати продукцію з високим ступенем доданої вартості, а не сировину і напівфабрикати.
Однак із зазначених вище причин, в тому числі корупційну складову, іноземні інвестори в Україну масово не пішли. Вони продовжують облаштовувати свої виробництва в Польщі, яка привернула з України більш дешеві трудові ресурси для мінімізації витрат і підвищення конкурентності польського виробництва.
Польща давно приваблювала наших заробітчан, а безвіз дуже допоміг їй в цьому. В результаті, наші мігранти їдуть працювати в Польщу, а Україна залишається без достатньої кількості кваліфікованих робочих рук, навіть якщо пропонується хороша за українськими мірками зарплата.
До того ж, прямі іноземні інвестиції в Україну скорочуються, а в порівнянні з вливаннями в Польщу вони взагалі є мізерними. У 2013 році вони становили 4,5 млд доларів, в 2016 році в Україну прийшли тільки 3,2 млрд доларів, в 2017 році – 2,2 млрд, а в 2018 році – всього 1,5 млрд доларів. Крім того, ці гроші інвестиціями назвати важко, оскільки левова їх частка прийшла з офшорних компаній, пов’язаних з вітчизняним капіталом. Іншими словами, це не інвестиції, а повернення деякої частини раніше вкраденого.
У числі причин «українського провалу» називають також зрив процесу гармонізації українського законодавства і технічних норм з європейськими. В Україні відсутні такі звичні для Польщі пільгові формати бізнесу, як технологічні парки і вільні економічні зони, не кажучи вже про пільгове оподаткування. Останнє не вигідно ні чиновникам, ні вітчизняному капіталу. Кому потрібна, наприклад, вільна економічна зона в районі морського порту, якщо через цей порт потужно йде контрабанда, на якій наживаються і чиновники, і тіньовий бізнес? Плюс заїжджені до оскоми проблеми корупції по всіх усюдах, включаючи наскрізь корумповану судову систему.
Однак головною проблемою залишається фактична війна з сусідньою агресивною державою, що має ядерну зброю.
Найяскравішим прикладом може послужити нещодавній скандал щодо того, як концерн Volkswagen Group і підприємство Skoda Auto відмовилися від розміщення в Україні нового мультибрендового заводу, і він тепер буде розміщений в одній із сусідніх країн. В результаті, Україна втратила тисячі робочих місць.
Вітчизняна влада так і не змогла, а можливо, не захотіла запропонувати «Шкоді» відповідні умови. В результаті Україна втратила підприємства на 5000 робочих місць з інвестицією в 1,4 млрд доларів і річним експортом на 4,5 млрд доларів. Не виключено, що цей завод відкриють у Польщі, і це буде дуже яскравою ілюстрацією того, чому Польща обійшла Україну.