Незважаючи на передвиборчі запевнення чиновників у тому, що комунальні тарифи не підвищуватимуть, з'являється дедалі більше свідчень того, що це станеться. Передусім ідеться про розцінки на газ та електроенергію.
Нагадаємо, востаннє різке підвищення тарифів на газ для населення було у квітні 2016 р. і призвело до такого самого різкого зростання тарифів на решту послуг. Останнє підвищення тарифу на електроенергію для населення до 90 копійок та 1 грн за кВт-год відбулося 1 березня 2017 р.
Під час тотального підвищення тарифів у 2016 р. прем’єр Гройсман пообіцяв, що це було останнє підвищення в Україні. Влітку цього року він знову наголосив, що не бачить особливих підстав для підвищення цін на житлово-комунальні послуги, і тарифи не мають зростати. Нещодавно віце-прем’єр Розенко також заявляв, що немає причин для підвищення тарифів.
Утім, поряд з думками прем’єра та віце-прем’єра зазвучали заяви різних структур та чиновників про швидке підвищення комунальних розцінок. Зокрема, Міністерство економічного розвитку та торгівлі оприлюднило прогноз щодо тарифів на найближчі роки. Згідно з цим прогнозом, тарифи тільки зростатимуть.
Згідно з прогнозом, у 2018 р. ціни на природний газ зростуть на 19%, а на опалення, гарячу воду та електроенергію – на 20%, у 2019 р. – на 12,5% та 17,5% відповідно. У 2020 р. зростання тарифів на газ та електроенергію, за прогнозом Мінекономрозвитку, становитиме 10%, а на гарячу воду та опалення – 19%.
Однак тарифи поступово повзуть угору навіть зараз, під час відносного тарифного затишшя, і це змушує Гройсмана маневрувати.
«Щодо цін на житлово-комунальні послуги, то їх формує на місцях Нацкомісія з регулювання ринку комунальних послуг. Вважаю, що підстав для того, щоб ці ціни змінювалися, немає. Але ці ціни встановлюють у кожному місті залежно від стану житлово-комунального господарства», – пояснював Гройсман.
Водночас, заявив він, щодо опалення громадянам переживати не треба. Під час наступного опалювального сезону уряд України не планує підвищувати тарифи на опалення, вони формуватимуться залежно від інфляції. «Ціни залишатимуться відповідно до інфляційних процесів, тому якихось різких змін у ціноутворенні не відбудеться», – заявляв прем’єр.
Це не зовсім так. На місцях органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи тільки на утримання будинків та прибудинкової території. Право встановлювати тарифи на всі решту видів комунальних послуг, тобто на холодну та гарячу воду, водовідведення та опалення, відібрали в місцевого самоврядування ще за Віктора Януковича та передали Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Комунальні монополісти через своє лобі найчастіше отримують у НКРЕКП необхідні їм рішення щодо встановлення тарифів. Та й перевірити обґрунтованість тарифів у кожному населеному пункті НКРЕКП навіть попри бажання не може, та й не треба це нікому.
У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості пояснюють, що відповідно до чинної методики ціну на газ треба підвищити на 17,6% – до 5,815 тис. грн (без ПДВ, вартості транспортування та надбавок постачальників) за 1 тисячу кубометрів.
У результаті повна кінцева ціна для населення та комунальників становитиме 8032 грн за 1 тисячу кубометрів. Нагадаємо, наразі повна вартість газу для населення становить 6937 грн за 1 тисячу кубометрів.
Ціни на газ мають підвищувати відповідно до постанови Кабміну №187 від 22 березня 2017 р. Згідно з документом, ціна розраховується на базі імпортного паритету (середня ціна імпортного газу за певний період).
За аналогією зі скандально відомою ціною на вугілля «Роттердам+», для ціни на газ пропонують методику «Дюссельдорф+», тобто вартість газу на газовому хабі в німецькому Дюссельдорфі, плюс вартість транспортування в Україну. Та річ у тім, що левову частку газу, споживаного ЖКГ та населенням, забезпечує паливо вітчизняного видобутку, що значно дешевше за імпортне. Довколоа цього останнім часом відбуваються нескінченні скандали.
Відповідно до зазначеної постанови, уряд мав опублікувати імпортний паритет ще 1 липня, що стало б стартом для підвищення ціни. Натомість 26 вересня Кабмін протокольним рішенням відклав дату публікації на невизначений термін.
Відкласти оприлюднення ціни вирішили до узгодження механізму її визначення з МВФ та Європейським енергетичним співтовариством. До публікації рішення ціна залишиться на нинішньому рівні – 4942 грн за 1 тисячу кубометрів без ПДВ.
Згідно з чинною методикою, якщо за підсумками року ціна імпортного газу змінилася на 10%, то ціну на наступний опалювальний сезон мають переглядати.
Причина зволікання з підвищенням цін на газ є очевидною. Насамперед влада боїться подальшого зростання соціального напруження, надто у світлі наближення виборів 2019 р. До того ж підвищення тарифів призведе до подальшого зростання витрат на субсидії та кількості одержувачів субсидій.
Наразі в Україні 60% домогосподарств отримують субсидії. У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості побоюються, що через можливе зростання ціни на газ кількість одержувачів субсидій може досягти 90%.
Звичайно, можна й далі відмовляти в субсидіях з тих чи інших причин, однак це загрожує соціальними наслідками. Тому уряд підготував зміни до постанови з тим, щоб залишити ціну на нинішньому рівні. Проте це суперечить вимогам МВФ.
«Та оскільки ціна на газ має бути максимально близькою до ринкової, і цей пункт є в меморандумі з МВФ, ми зобов’язані ці питання узгоджувати з фондом», – пояснив заступник міністра енергетики Ігор Прокопів.
У «Нафтогазі» також наполягають на підвищенні цін палива для населення, про що нам уже доводилося нещодавно писати. Нагадаємо, НАК «Нафтогаз України» домагається підвищення цін на газ для населення на 18,84%, або на 931 грн за 1 тисячу кубометрів, – до 5873 грн за тисячу кубів без податку на додану й інших «накруток». Це передбачено фінансовим планом НАК, що винесений на обговорення уряду.
До підвищення ціни на газ для населення підштовхує й МВФ. У вересні 2017 р. заступник голови МВФ Девід Ліптон стверджував, що ціни на газ в Україні порівняно із сусідніми країнами є дуже низькими. Про те, що доходи в Україні є незрівнянно нижчими із «сусідніми країнами», містер Ліптон нічого не сказав.
Очевидно, що зростання цін на газ для ЖКГ призведе до подорожчання опалення. У «Нафтогазі» вже оголосили, що орієнтовне підвищення цін на тепло становитиме 19%.
Крім цього, на громадян чатує ще одна напасть – можливе підвищення тарифів на електроенергію для населення. Про це заявив голова НКРЕКП Дмитро Вовк на своїй сторінці у Facebook. Такий висновок він зробив на основі прогнозного балансу електроенергії на 2018 р., затвердженого Міністерством енергетики.
За даними Міненерговугілля, передбачено скорочення частки АЕС у виробництві електроенергії у 2018 р. порівняно з нинішнім роком з 54,2% до 52,7%, ГЕС – з 5,3% до 5%. Водночас частка ТЕС, навпаки, має зрости з 30,2% до 31,2%, ТЕЦ та когенераційних установок – з 7,2% до 7,6%. ГАЕС збільшать свою частку з 1% до 1,1%, альтернативні джерела – з 1,2% до 1,3%.
Нагадаємо, двома основними постачальниками електроенергії в Україні є державні атомні станції та теплова генерація, 70% якої контролюють структури Ріната Ахметова. Навіть за наведеними цифрами видно, що тепловики й атомники в сумі контролюють понад 85% виробництва електроенергії в країні.
Водночас атомні станції постачають енергію в енергоринок по 48 копійок за кіловат-годину, а вартість енергії тепловиків в окремі періоди перевищувала 2 грн.
У постановці питання щодо прогнозованого Міністерством енергетики збільшення частки теплової генерації логіки немає, крім, звичайно, корупційної логіки. Насамперед після втрати Донбасу Україна відчуває брак вугілля, яке доводиться купувати втридорога навіть в Америці, і на цьому не бракує охочих нажитися.
А головне, очевидними є старі, відомі ще з часів Януковича ігри з перерозподілу скорочуваного через падіння споживання енергії ринку на користь дорогої теплової генерації.
Зауважимо лише, що, сплачуючи навіть нинішні 90 копійок за кіловат-годину (а за споживання понад 100 кВт – і зовсім 1,68 грн), громадяни з лишком покривають усі витрати на виробництво та розподіл енергії, а також генерують солідний прибуток.