Під час своєї жорстокої загарбницької війни в Україні Росія знищує все на своєму шляху з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого.
Окрім величезної кількості людських жертв, які принесла Україні російська війна, від повномасштабного вторгнення сильно постраждали й підприємства країни – від невеликих кафе, кінотеатрів та супермаркетів до великих металургійних заводів та сільськогосподарських корпорацій. Про це пише The Kyiv Independent, передають Економічні новини.
За даними Національного банку України, прямі втрати підприємств, житла та інфраструктури сягнули 100 мільярдів доларів з моменту вторгнення Росії у лютому. Це еквівалентно 50% валового внутрішнього продукту країни у 2021 році.
Фізичні збитки підприємствам оцінюються в $8,8 млрд, за даними Київської школи економіки (KSE). За п’ять місяців війни російські військові пошкодили, знищили або захопили понад 380 підприємств, 23 торгові центри, майже 44 000 одиниць сільськогосподарської техніки та 28 нафтобаз, стверджує KSE.
За даними Асоціації підприємств роздрібної торгівлі України, до кінця квітня було розбомблено або обстріляно десяту частину, або 2 910, роздрібних магазинів країни загальною площею 1,6 млн кв. метрів.
Враховуючи загальні економічні втрати, підприємства та важка промисловість постраждали найбільше з усіх секторів економіки України – 29,8 млрд доларів США, згідно з висновками KSE.
В Україні практично не існує правових механізмів як на міжнародному рівні, так і всередині країни для відшкодування збитків, завданих бізнесу війною. Компанії можуть заявити про збитки, але через відсутність належного законодавства для розгляду всіх цих претензій, підприємства можуть чекати на роки, перш ніж отримають якусь компенсацію, якщо така взагалі буде.
“Ми тут як сліпі кошенята, оскільки незрозуміло, що робити далі”, – сказала Ольга Балицька, член Наглядової ради Центру економічної стратегії. “Підприємства залишилися віч-на-віч зі своїми проблемами”.
Законопроект, схвалений у першому читанні у Верховній Раді України, стосується лише компенсації за знищене особисте майно громадян, але не підприємств.
До законопроекту вже подано численні поправки, у тому числі й такі, що передбачають використання коштів, що залишилися після відновлення житла та критичної інфраструктури для компенсації втрат бізнесу.
За словами Балицької, деякі великі компанії можуть розглядати можливість захисту своїх інтересів у міжнародних арбітражних судах, але для малого та середнього бізнесу це навряд чи можливо.
За словами Балицької, міжнародний арбітраж “може коштувати не лише десятки, а й навіть сотні тисяч доларів США”. “Це надмірно дорого” для багатьох підприємств.
Немає плану дій
Попри відсутність “дорожньої карти”, що ґрунтується на міжнародному праві, експерти сходяться на думці, що рано чи пізно Росії доведеться виплатити Україні репарації, включаючи компенсації компаніям.
Саме тому, за їхніми словами, вкрай важливо, щоб українські підприємства будь-яким доступним способом повідомляли державні органи про збитки, якщо Росія одного разу буде змушена заплатити за заподіяний нею збиток.
Українські підприємства можуть безпосередньо зателефонувати до Державної служби з надзвичайних ситуацій або зареєструвати збитки через Дію – мобільний додаток для державних служб України з детальною інформацією про збитки або будь-які решти матеріалів, які могли бути залишені.
Однак нині в Україні не існує правових норм, які б вказували, яка інформація достатньо документує шкоду.
Поки підприємства чекають змін у законодавстві, Балицька вважає, що незабаром у них може закінчитися терпіння через відсутність ясності щодо того, як діяти далі.
Геннадій Чижиков, голова Торгово-промислової палати України, каже, що його завалено роботою, допомагаючи компаніям вижити в умовах війни. Найбільш поширеними є два питання – як повідомляти про збитки та як отримати компенсацію у майбутньому.
Він каже, що хоча з боку держави немає механізму, як чинити в таких ситуаціях, у середині травня президентським указом було оголошено про створення експертної групи з 20 осіб, яка займатиметься питаннями компенсацій.
Але через два місяці Чижиков так і не побачив рішення від цієї групи.
“Чи буде це єдиний реєстр, де компанії стоятимуть у черзі (за компенсацією), чи кожна компанія шукатиме свій шлях і доводитиме справу до суду?” – сказав він. “Це величезне питання”.
Довгий шлях попереду
Масштабна агресія Росії проти України поставила весь юридичний світ у глухий кут, що робити.
“Сьогоднішні міжнародні та національні правові інструменти або неефективні, або не функціонують”, – сказала заступник міністра юстиції Ірина Мудра.
Навіть після руйнування Балкан у результаті югославських воєн у 1990-х роках не було створено належного механізму.
“Загинуло багато людей, але не було такого масштабу руйнувань інфраструктури як в Україні”, – сказав Чижиков. “Сьогоднішня ситуація безпрецедентна”.
У рідкісному випадку з Іраком знадобився 31 рік, щоб країна, поряд з роботою Компенсаційної комісії ООН, виплатила 52,4 мільярда доларів як компенсацію приватним особам, компаніям та урядам внаслідок свого вторгнення до Кувейту 1990 року.
З 2014 року, коли Росія вторглася на Донбас та незаконно анексувала Крим, не було жодного випадку втрати бізнесу чи відшкодування збитків Росією після судових вердиктів, винесених на користь українських підприємств.
Принаймні Чижиков не чув про жодний успішний випадок. Але він каже, що багато втрат бізнесу в окупованому з 2014 року східному Донбасі України були спричинені не руйнуванням, а незаконним захопленням, нинішні масштаби якого непорівнянні з тим, що було захоплено.
За словами Балицької, точаться масштабні дебати про те, яка міжнародна організація зможе займатися подібними справами після закінчення війни.
Навіть якщо українські компанії правильно звітують про збитки та інші втрати, немає чіткого розуміння того, хто і в якому порядку отримає російські компенсації.
Черга отримання компенсацій від Росії довга. За словами Чижикова, є Україна як країна-жертва, країни, які нам допомагали, і, наприклад, російський магнат, який став дисидентом, Михайло Ходорковський, який виграв суд у Гаазі за компенсацію 50 мільярдів доларів.
За словами Балицької та Чижикова, деякі міжнародні юридичні фірми, переважно британські та американські, висловили зацікавленість у тому, щоб допомогти великим українським компаніям отримати компенсацію через міжнародний арбітраж.
Ці фірми “зараз поспішають, тому що компенсацій може бути не так багато, і тих, хто очікує на отримання коштів, буде більше, ніж реально наявних”, – додав Чижиков.