Поки вся країна обговорювала резонансне звільнення головнокомандуючого ЗСУ Валерія Залужного, у вищих силових сферах держави трапилася ще одна подія, наслідки якої передбачити складно.
Відразу декілька репутаційних ЗМІ зробити рерайт публікації у Фейсбуці відомого журналіста Сергія Лямця. У ній дописувач стверджує, що до нього начебто потрапила доповідна записка т.в.о. директора департамента закупівель Міноборони Гліба Канєвського у якій він попереджає керівництво у корупційних ризиках тендерів.
Відразу зауважимо, що Канєвський – колишній голова антикорупційної громадської структури StateWatch, тож пошук «корупційних ризиків» – його спеціалізація.
Однак Лямець з припущень та попереджень уже зробив висновки, що керівництво Міноборони та Агенції закупівель у сфері оборони готуються до тендерних махінацій. Коли і як зазначена доповідна потрапила до його рук – невідомо, але її поява в інформаційному просторі збіглася з ротацією командування ЗСУ.
А той факт, що блог журналіста із заздалегідь готовими висновками масово передрукували декілька провідних ЗМІ, підтверджує, що має місце підготовлена інформаційна кампанія. «Просто так», самі по собі подібні медіа-хвилі не виникають. Такі PR-кампанії взагалі задоволення не з дешевих.
Але кампанія розпочалася, і основну її мету не складно побачити – підштовхування керівництво держави до думки, що паралельно із кадровими змінами в ЗСУ непогано було б звернути увагу й на очільників Міноборони.
Ключовий принцип боротьби з корупцією, який полягає у покаранні за конкретні дії, тут, як бачимо, не працює. Тим більше ігнорується, що нова система закупівель по лінії військового відомства, повністю запозичена з відповідної моделі НАТО. До речі, саме у «відході від стандартів НАТО» намагалися звинуватити очільників МО і ДОТу ініціатори попередньої PR-кампанії.
Наміри замовників зрозумілі – повернути часи, коли схеми на кшталт «Яйцягейту» були можливими у принципі.
Тут, однак, є один доволі небезпечний аспект. Модель закупівель, запропонована міністром Рустемом Умєровим та керівником Державного оператора тилу Арсеном Жумаділовим, отримала схвальну оцінку з боку західних союзників, яким набридлі попередні корупційні скандали. І якщо цю модель зламають ще до того, як вона почне працювати на повну потужність, призведе лише до нових непорозумінь на міжнародному рівні.
Друзям України і так доволі складно доводиться переконувати західних політиків та громадськість у необхідності продовження підтримки України в умовах тотального дефіциту коштів. Черговий же корупційний скандал цій справі швидше зашкодить, аніж допоможе.
Втім, чекаємо й офіційних роз’яснень з боку керівництва Міноборони. Адже такими звинуваченнями, як «тендерна мафія» та рецидив «часів Януковича» відповідальні журналісти так просто не розкидаються.
Тут – або конкретне звинувачення з подальшим вирішенням справи у судовому порядку. Або – помста «схематозників».
До речі, можливо, це просто збіг, але Лямець ДУЖЕ активно захищав Резнікова, називаючи його критиків «помстою монополістів», а самого ексміністра – непричетним до махінацій . Час показав, що Лямець дещо лукавив у цьому питанні.