Війна в Україні ускладнила вирощування та експорт пшениці. Тому місцеві фермери переорієнтовуються на олійні культури. Щоб допомогти їм, уряд планує побудувати інноваційний трубопровід до Польщі.
У семи областях України аграрії щойно розпочали сівбу озимої пшениці, жита, ячменю та ріпаку вперше з початку російського вторгнення. Однак, Міністерство аграрної політики та продовольства очікує, що кількість земель, відведених під вирощування зернових, цього року скоротиться до 35%.
“Що стосується жита, то зменшення площ не передбачається, оскільки воно вирощується для внутрішнього українського ринку”, – повідомив заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький. “Інша ситуація з озимою пшеницею та ячменем. Через блокаду портів ще залишилися минулорічні запаси, а цьогорічний врожай буде щедрим”.
За його словами, угода з експорту зерна працює. Вона була укладена у липні за посередництва ООН та Туреччини після багатомісячної блокади українських портів російськими військовими кораблями. Після підписання угоди Україна змогла експортувати чотири мільйони тонн зерна у серпні, і ще п’ять мільйонів, як очікується, вийдуть з портів у вересні. Але фермери все ще занепокоєні майбутнім.
Залишається незрозумілим, що станеться після закінчення терміну дії угоди. Росія незадоволена угодою, і посол країни в ООН Василь Небензя не виключив, що вона втратить чинність у листопаді.
З цієї причини українські фермери зробили вибір на користь олійних культур як альтернативи зерновим. Висоцький зауважив, що все частіше сіють ріпак. Це один з видів олійних культур, з якого виробляють ріпакову олію. Як і соняшник та соя, його також сіють навесні.
“Цього року можна було б посіяти мільйон гектарів ріпаку – це площа, яка відповідає минулорічній, попри окупацію частини країни. Сімдесят відсотків вже засіяно ріпаком, що свідчить про те, що аграрії роблять ставку на олійні культури”, – зазначив Висоцький.
Більше грошей на олію і менше на зерно
За словами Світлани Литвин з Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), новий підхід фермерів зумовлений насамперед собівартістю виробництва. Вирощувати зерно стає все менш вигідно, оскільки його все важче експортувати через морські порти, пояснила вона. Паливо та добрива також дорожчають, додала вона. “Разом з тим, ціна реалізації зерна впала досить низько. Вона ледь покриває витрати. В Україні також є велика пропозиція зерна, що ще більше знижує ціни. Саме тому аграрії не мають ресурсів, щоб сіяти так, як вони хотіли б, і саме тому вони бояться за майбутнє”, – сказала В.Литвин.
Наразі ціна на ріпак на українських аграрних торгових майданчиках вдвічі вища, ніж на пшеницю. “Ми маємо проблеми з продажем пшениці. Прибутку вже майже ніхто не отримує, але фермери хочуть хоча б повернути свої інвестиції”, – зазначив Віктор Гончаренко, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
Чи можна експортувати олійні рослини?
Литвин підтверджує, що ціна на зерно змушує сільгоспвиробників переорієнтовуватися на олійні заводи, оскільки вони є більш прибутковими. За її словами, Україна має достатньо промислових потужностей, щоб переробляти насіння соняшнику на олію на експорт. До російського вторгнення Україна експортувала соняшникову олію до 107 країн світу, більшість – до Європи.
“До війни половина всього світового експорту соняшникової олії припадала на Україну. Зараз експорт відновлюється. На початку війни було продано багато насіння соняшнику, але зараз люди знову експортують менше насіння і більше олії”, – пояснила вона.
З іншого боку, Україна не в змозі переробити багато сої чи ріпаку на олію. Експерти вважають, що інвестори підуть назустріч українським аграріям і вкладатимуть більше коштів у переробку.
“Раніше ріпак і соя експортувалися як сировина, – пояснив В.Литвин. “Але зараз це стало складно, тому потроху розбудовуються потужності з переробки цих олійних культур. Додана вартість цікава як для фермерів, так і для виробників. Через дорогу експортну логістику вони дивляться на подальшу переробку”.
Трубопровід на допомогу експорту
Завдяки новому напрямку, який обрали місцеві фермери, український уряд також пішов назустріч і вирішив збільшити експорт рослинних олій. 6 вересня Київ підписав угоду з польським урядом про будівництво незвичайного трубопроводу, який транспортуватиме українську рослинну олію до Гданська.
“Це довгостроковий проект, який змінить ринок. Ідея полягає в тому, щоб через польські порти експортувати рослинну олію до третіх країн. Потужність планується до 2 млн тонн олії на рік”, – сказав Висоцький.
Такого трубопроводу немає ніде у світі, додав він. “Війна змушує нас шукати альтернативні та нестандартні рішення для експорту української аграрної продукції. Попит на трубопровід буде і після війни, оскільки Україна є світовим лідером з експорту рослинних олій, і вона буде продовжувати утримувати цю позицію”, – сказав заступник аграрного міністра.
Він очікує, що Україна зможе експортувати вже цьогорічний врожай новим нафтопроводом.