Оскільки війна в Україні триває, вартість відновлення країни та її економіки різко зросла. У новому детальному звіті наводиться цифра збитків: понад третина трильйона доларів США.
Вартість відновлення України та її економіки вже сягнула щонайменше 349 мільярдів доларів США (346 мільярдів євро), йдеться у новій доповіді, підготовленій спільно Світовим банком, Європейською комісією та українським урядом.
За більш ніж півроку, що минули з моменту вторгнення Росії в Україну наприкінці лютого, країна зазнала масштабних руйнувань. “Наслідки вторгнення відчуватимуться протягом багатьох поколінь, що призведе до переміщення та роз’єднання сімей, порушення людського розвитку, руйнування культурної спадщини та зворотного руху до позитивної економічної траєкторії та подолання бідності”, – зазначається у звіті.
Звіт охоплює лише період до 1 червня, тобто збитки, що сталися за останні три місяці, не враховані. За оцінками, вартість прямих збитків становить 97 мільярдів доларів США, при цьому найбільше постраждали житло, транспорт, торгівля та промисловість.
Порушення економічних потоків і виробництва оцінюється у 252 мільярди доларів США.
Ці висновки підкреслюють масштаб виклику, з яким стикається Україна, намагаючись відновити свою економіку, в той час, як вона продовжує боротися з російським вторгненням.
“Це приголомшлива цифра, – сказала в інтерв’ю Анна Бьорде, віце-президент Світового банку у справах Європи та Центральної Азії. “Ми повинні визнати, що ця війна має катастрофічний вплив на Україну”.
Оцінка збитків з’явилася разом з новими економічними даними з України, які показують, що ВВП в країні впав на 37% у другому кварталі в річному вимірі.
Відновлення в умовах продовження бойових дій
У звіті Світового банку підкреслюється, що хоча поетапний підхід до відбудови протягом декількох років є критично важливим, у короткостроковій перспективі необхідно близько 105 мільярдів доларів США для відновлення соціальної інфраструктури, такої як школи та лікарні, ремонту транспортного сполучення та підготовки до можливого дефіциту енергоносіїв цієї зими.
“Дуже важливо, що Україна продовжує отримувати підтримку від міжнародного співтовариства для покриття своїх щоденних операційних витрат”, – сказала пані Бьєрде.
Вона додала, що, попри інфляційний тиск та енергетичну кризу, яка створює проблеми для економік по всьому світу, уряди об’єдналися, щоб підтримати Україну. Вона висловила сподівання, що звіт допоможе донорам зрозуміти, які сфери потребують найбільш нагальної допомоги.
“Я думаю, що ми можемо повернути країнам, які хочуть допомогти Україні, розуміння методології, аналізу того, як розставити пріоритети, коли ресурсів, звичайно, не так багато, але вони є, і потреби великі”, – сказала вона.
Вона також підкреслила, що хоча конфлікт в Україні все ще триває, життєво важливо, щоб процес відновлення розпочався вже зараз.
“Відновлення та реконструкція стають набагато дорожчими, якщо ви допустите, щоб інституційні послуги були зруйновані під час війни”, – сказала вона. “Підтримка країни під час війни запобігає подальшому погіршенню засобів до існування та поширенню бідності”.
Звичайне життя зруйноване
Для пересічних українців економічні наслідки війни є глибокими.
Людмила Маківська, 70-річна пенсіонерка, живе у селі за 100 кілометрів від Києва. “Я не працюю вже чотири місяці й накопичила борги за комунальні послуги, – розповіла вона. “Я отримую пенсію, але її ледве вистачає на їжу, тому добре, що маю власний город, де вирощую картоплю та овочі, а два місяці тому попросилася назад на роботу, бо наближається опалювальний сезон. Якщо буде борг, відключать газ і воду. І що далі?”
Юрій Кришко, 35 років, живе у невеликому містечку в Житомирській області на півночі країни. Він працює на заводі з виробництва засобів гігієни. “Роботи часто немає, змін менше, але я борюся за кожну копійку, – каже він. “Зарплату часто не платять вчасно. Вона і так невелика, а тут ще й аліменти плачу, тож на найнеобхідніше не вистачає. Як жити – не знаю. Але я хоча б маю роботу – багатьох моїх знайомих скоротили”.
Серед тих, хто не має роботи – 22-річний студент Влад Киряч. “Війна вплинула на моє життя, – каже він. “Ціни злетіли до небес: на пальне, продукти харчування, послуги. Я втратив роботу. Шукаю нову роботу, але шукачів втричі більше, ніж пропозицій. Я вчуся на юриста. Є оголошення за моїм фахом, але заробітна плата, яку пропонують, зовсім не прийнятна, враховуючи ціни, які виросли космічно”.
Бідність і щоденні труднощі
У доповіді зазначається, що рівень бідності в Україні, за прогнозами, зросте в десять разів, а до кінця 2022 року кожен п’ятий українець, як очікується, буде жити в бідності. Світовий банк додав, що головними чинниками цього є стрімке зростання цін на продукти харчування, а також переміщення мільйонів людей через руйнування будинків.
У ньому підкреслюється, що прогнозоване зростання бідності буде більшим, ніж передбачалося, якщо уряди та інституції в усьому світі не зможуть забезпечити достатнє фінансування для компенсації великого і зростаючого невійськового бюджетного дефіциту України.
“Україна була змушена вдатися до значної мобілізації внутрішніх ресурсів, включаючи монетизацію, що призвело до інфляційного тиску. Тому чим більше грантового фінансування та економічної допомоги ми зможемо отримати для України, тим краще, тому що ми повинні надати цю підтримку, щоб Україна могла стримати певний вплив на бідні верстви населення”, – сказав Бьєрде.
Збереження стабільності, підстави для надії
Для України шок, завданий економіці країни, різко перекреслив прогрес, досягнутий за останні роки.
За словами Ілони Сологуб, економіста Vox Ukraine, економіка країни зростала в період з 2016 по 2021 рік, що дозволило відновити ВВП до рівня, який був до анексії Криму Росією у 2014 році.
Вона зазначила, що війна мала драматичний вплив на зайнятість населення по всій країні. Останні опитування показали, що близько 40% людей, які мали роботу до війни, втратили її, а 50% тих, хто все ще працює, зазнали скорочення заробітної плати.
“Тому, звичайно, люди, частина з них, втратили свої доходи, і багато людей втратили свою купівельну спроможність через інфляцію. Багато людей були змушені змінити місце проживання”, – сказала вона.
За словами Сологуб, першочерговими економічними завданнями, які зараз стоять перед українським урядом, є збереження макроекономічної стабільності та збір податків, щоб продовжувати платити за найнеобхідніші послуги.
Цього тижня центральний банк країни заявив, що за умови уповільнення бойових дій економічне зростання може відновитися у 2023 році. Попри величезне скорочення ВВП на 37% у другому кварталі, деякі цифри за серпень дають певний оптимізм – особливо ті, що стосуються сільського господарства.
Угода між Україною та Росією, нещодавно укладена за посередництва ООН та Туреччини, дозволила відновити поставки зерна з України до інших країн після багатомісячної блокади. Зерно є ключовим джерелом експортних надходжень для України.
Однак, демонструючи рівень невизначеності, з яким стикається Україна, намагаючись відновити свою економіку, Президент Росії Володимир Путін на цьому тижні натякнув на перегляд цієї домовленості. Він заявив, що мало зерна надходить до бідних країн, які найбільше його потребують.