Попри те, що Туреччина є (якщо «перестрибнути» через море) сусідньою до України державою, історично – тісно пов’язана з нами, в сьогоденні – одна з найбільш затребуваних країн українськими відпочивальниками і навіть попри те, що (!) український телеефір заповнюють турецькі серіали, різке падіння турецької ліри на Україні навряд чи якось особливо відіб’ється. Який досвід великих потрясінь у Туреччині, може перейняти для себе Україна, щоби нівелювати економічні негаразди, в тому числі проблеми з гривнею, у нас вдома?
Так, у коментарі Економічним новинам фінансовий аналітик Олександр Охріменко зазначив: «Навіть якщо падіння ліри в Туреччині буде ще сильнішим, на нас це не матиме абсолютно ніякого впливу. Так, звісно, ми торгуємо з Туреччиною і єдине на що може вплинути падіння ліри негативно – це зовнішня торгівля. Але це не критично. Найбільше ми продаємо туди метал, однак, можемо продавати його і в Польщу».
Зазначимо, згідно із офіційними даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), імпорт турецької продукції в Україну займає близько 3%, експорт українських товарів до Туреччини складає менше 6% від загального об’єму.
У свою чергу, туроператори також заявляють, що падіння турецької ліри не відіб’ється особливо і на ціні путівки для українських відпочивальників до Туреччини – їхня вартість в доларах. Також вони радять не пов’язувати сезонне зниження цін на путівки на 10-15% із девальвацією ліри і запевняють, що воно є завжди в кінці літа – на початку осені.
Таким чином, єдине, на що можуть розраховувати українці – це скупитися в Туреччині задешево поки внутрішній ринок ще не встиг відреагувати на стрімке падіння національної валюти.
Тим часом, інвестиційний банкір, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів DragonCapital Сергій Фурса на своїй сторінці у Facebook проводить певну паралель між тим, як виходила в свій час за допомогою програми МВФ Туреччина із економічної кризи із тим, як зараз виходить із подібної економічної ситуації Україна.
«Очищення банківської системи, боротьба з бюджетним дефіцитом. Очільницю турецького Центробанку також всі ненавидять, адже вона «погубила десятки банків, люди позбулися роботи тощо.», і вона змушена виїхати з Туреччини, отримавши роботу в тому самому МВФ. Загалом, зробили турки те, що було потрібно. І отримали 15 років економічного зростання», — пише він.
Як висновок – Україна має не повторити помилок Туреччини, йти заявленим курсом і не приймати популістських рішень подібних рішенням Ердогана.
У свою чергу, Олександр Охріменко вважає, що повторення турецької ситуації в Україні не можливе. «Там є свої нюанси, у нас – свої нюанси. Давайте не перемішувати. Туреччина – окремо, ми – окремо».
Тим часом, економічний експерт Віктор Лисицький у коментарі Економічним новинам каже, що падіння турецької ліри взагалі-то є не результатом якихось потужних економічних факторів, а результатом конфлікту між Трампом і Ердоганом.
Підтвердженням цьому може служити той факт, як курс турецької ліри в понеділок різко зміцнився по відношенню до долара буквально за дві години аж ніяк не через ряд всіх тих заходів, які вживаються центробанком і власне самим Ердоганом для порятунку національної валюти, а через рейкове повідомлення у Twitter про те, що американського пастора Ендрю Брансона буде звільнено з-під домашнього арешту до 15 серпня, як цього і вимагає від Туреччини офіційна влада США.
У свою чергу перший віце-президент Українського кредитно-банківського союзу Ярослав Колесник в коментарі Економічним новинам запевнив, що на сьогоднішній день загроз падіння гривні подібного падінню турецької ліри немає. «Можливо якась девальвація може спостерігатися, але вона не така різка», — каже він нам. Попри те, за його словами, багато чого залежить від того наскільки уряд готовий виконати надзвичайно великі зовнішні зобов’язання, які сьогодні покладені на нього.
«Якщо ми не будемо виконувати вимог МВФ і не будемо мати підтримки фонду, то у нас можуть виникнути складнощі і Україна буде в дефолті по зовнішніх зобов’язаннях. Такий ризик дійсно є, але він більш чіткий і його видно зсередини. Є зобов’язання парламенту прийняти певні закони. Загалом же, якщо ж говорити про економіку без політики, то ситуація з бюджетом, який ми маємо сьогодні, не показує, що ми можемо зіткнутися з такими проблемами, які має Туреччина сьогодні», – каже Ярослав Колесник.
Однак, у цьому контексті варто зауважити, що стрімкого падіння турецької ліри також ніхто особливо не прогнозував. Те, що турецька ліра так різко пішла вниз, зважаючи на те, що кілька десятків років економіка Туреччини впевнено розвивалася, називає неочікуваним для всіх Віктор Лисицький. «Виглядало на те, що національна валюта Туреччини буде укріплюватися і укріплюватися. Це падіння ліри – воно абсолютно не кореспондує з темпами розвитку, становленням і піднесенням турецької економіки», — каже він.
Загалом же, Віктор Лисицький вважає, що турецькій економіці таке падіння національної валюти може піти і на користь.«У Туреччині ситуація в мікроекономіці така: у них шалений дефіцит торгового балансу, який вимірюється десятками мільярдів доларів. 2017 рік – це було 77 млрд доларів, а перед тим – ще більші «мінуси».
Але в принципі в Туреччині дефіцит торгового балансу зменшується. Ну от – був він, наприклад, в 2012 році – 106 млрд доларів, а в 2017 році – 77 млрд доларів. На мій погляд, що, якщо зараз відбулась ця девальвація, то це сприятиме розвитку експорту і обмеженню імпорту. Це буде поліпшення у зовнішньо-торгівельному балансі. З точки зору макроекономіки, коли такий шалений дефіцит зовнішньої торгівлі, то девальвація національної валюти сприятиме зменшенню цього дефіциту», — каже економічний експерт.
Віктор Лисицький також відзначає іще один момент.
«Отаке коливання курсів воно звісно має вплив, але не ламає ситуацію в цілому і тому, коли курс ліри по відношенню до долара зафіксується на певному рівні – це буде підтримувати розвиток експорту і обмежувати імпорт. Для Туреччини це непогано», — вважає він.
Подальший розвиток ситуації у Туреччині із падінням національної валюти Віктор Лисицький бачить так – «буря стихне і все стане на свої місця».«Після такого значного падіння ліра через деякий період можливо і не повернеться до того курсу, що був, але однозначно вона укріпиться», — каже експерт.
Стабілізації ситуації у Туреччині може посприяти і Євросоюз. Особливо, зважаючи на те, що європейські банки сумарно інвестували в економіку Туреччини понад 200 млрд євро кредитних коштів. Це досить масштабна позика, через яку обвал турецької ліри уже тягне за собою вниз європейську валюту. Таким чином, Євросоюз може стати арбітром між Ердоганом і Трампом.
Так, міністр економіки Німеччини Пeтер Альтмаєруже розкритикував санкції США проти Туреччини. «Ця торгова війна уповільнює і руйнує економічне зростання і створює нові невизначеності», — заявив він. Про те, що в інтересах Німеччини бачити економічно процвітаючу Туреччину заявила також і канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Тим часом, проводячи все-таки паралелі між Україною і Туреччиною Ярослав Колесник у коментарі Економічним новинам каже, що, насправді, українська влада має брати приклад із очільника Туреччини Реджеп Таїп Ердогана у тому, щоб бути чесною і відкритою у стосунках із своїм народом.
Перший віце-президент Українського кредитно-банківського союзу зазначає: «Я можу сказати – заслуговує поваги позиція Ердогана, який закликає населення напряму здавати валюту і підтримувати ліру. Це є позиція держави. У нас, наприклад, за 20 років жоден уряд не виступав з активною позицією, що, будь ласка, здавайте долари і підтримайте національну валюту».
На його думку, ми якось завжди щось придумаємо і говоримо, що у нас все нормально… це кон’юнктура ринку якась не така… «А те, що ми там щось нагосподарювали неправильно, ми це все замовчуємо…Якось оця ситуація надзвичайна коли отак відкрито мати відносини з населенням…А уявіть собі, які мільярди доларів сьогодні находяться у населення в Україні на руках – люди не довіряють нікому, тому що уряд ніколи не говорить нікому нічого відкрито і чесно. А от Ердоган говорить відкрито і чесно», — резюмує пан Колесник.