Економіка

Банківська таємниця: хто і навіщо прагне отримати доступ до рахунків українців

"Зелений принтер" хоч і дає збої безперервно, працюючи в аварійному режимі, але не перестає видавати на-гора різного роду нормотворчий треш під зовні правильними і красивими гаслами.

Саме так слід оцінювати законопроект № 4073 “Про внесення змін до статті 62 закону України” Про банки і банківську діяльність “в частині забезпечення доступу до банківської таємниці центрального органу виконавчої влади, який реалізує податкову політику”. Цей проект з розлогою назвою подано зовсім недавно, але він вже викликав бурю емоцій серед фахівців.

Якщо коротко, то можна сказати, що під виглядом священної боротьби з несплатою податків і відмиванням грошей має місце спроба протягнути черговий шантажистський механізм отримання корупційно-бюрократичної ренти шляхом введення позасудового розкриття банківської таємниці. Боротьба з ухиленням від податків і відмиванням грошей, безсумнівно, повинна вестися зі зростаючою силою, але не такими методами, які дадуть негативний результат як для держави, так і для пересічних громадян.

Дійові особи та виконавці

Отже, законопроект № 4073 зареєстрований в Раді 8 вересня 2020 року. Він поданий досі невідомою Дариною Володіною, депутатом від “слуг народу”, № 65 в списку на позачергових парламентських виборах 2019 року.

Кілька слів про автора нормотворчого опусу, яка являє собою яскравий приклад того, до чого призвела робота так званих “соціальних ліфтів”, про відсутність яких в Україні довгий час були “великі страждання” і які раптом запрацювали з приходом Зе-влади. Після закінчення школи громадянка Володіна 1991 року народження довгий час напружено вчилася спочатку на економічному факультеті університету імені Шевченка, а потім в Дипломатичній академії при МЗС з 2006 по 2017 рік.

Після закінчення освітнього процесу, в ході оного, а також в проміжках між навчаннями в двох зазначених вузах вона напружено працювала в різних сферах діяльності і на посадах, які далеко не все були пов’язані з першию профільною економічною освітою. Наприклад, вона працювала на колишньому жіночому телеканалі MAXXI TV, потім на Першому національному телеканалі, займалася якимись репутаційними ризиками. В якості приватного підприємця вигравала тендери на надання деяких послуг комунальним структурам Київської міської держадміністраціі. Заснувала інформагентство “Шорт Медіа” , сайт якого, м’яко кажучи, не вражає аналітикою і навіть банальною  інформативністю, а з червня ніби як взагалі не працює.

Такий не надто вагомий послужний список не завадив Володіної увійти в якийсь черговий “комітет протидії корупції” та навіть побувати “кандидатом в члени Ради громадського контролю при НАБУ”, хоча Володіна навіть зуміла попрацювати “менеджеркою з інформаційної безпеки Євробачення-2017”. Після таких вражаючих результатів Дарина Володіна потрапляє на прохідне 65-е місце в списку “слуг народу” і тріумфально сходить в депутатське крісло.

В парламенті Володіна увійшла в підкомітет з питань правового забезпечення податкових органів комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, тобто того комітету, який очолює Данило Гетьманцев, відомий своєю неоднозначністю.

Коротке лібрето і коментарі до нього

Суть пропонованого законопроекту, повторимо, в формі внесення змін до чинного закону про банківську діяльність проста і невибаглива. Відповідно до пропонованої новації, банківські установи за запитом податкової служби повинні будуть давати інформацію про стан банківських рахунків юридичних і фізичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців. У проекті нормативу відзначається, що запит податківців повинен охоплювати “певний проміжок часу із зазначенням контрагентів та призначення платежів”, а також повинен стосуватися певної справи або розгляду податкової служби.

На даний момент у відкритому режимі податкова отримує з банків тільки інформацію про відкриття або закриття рахунка. Дані про  суми, що знаходяться на рахунку, а також рух грошових коштів по рахунку не розкриваються, і щоб їх отримати, податкова повинна надати відповідне рішення суду. Суди далеко не завжди такий дозвіл дають навіть в нашій, м’яко кажучи, недосконалій судовій системі. Для отримання відповідного рішення суду податкова повинна надати йому свідоцтва протиправної діяльності підозрюваного, причому зібрані з дотриманням норм чинного процесуального законодавства. Подібні складності, з одного боку, дають можливість різного роду пройдисвітам ухилятися від відповідальності, але з іншого – забезпечують хоч якийсь захист від свавілля, замовних кримінальних справ та інших численних зловживань, якими рясніє вітчизняна правоохоронна система.

Ухвалення обговорюваного законопроекту в запропонованому вигляді в корені змінить ситуацію. Досить буде порушення кримінальної справи або навіть початку дослідчої перевірки, щоб податкова зажадала від банку стан і рух за рахунками. Іншими словами, банківська таємниця перестане взагалі існувати, якщо, як влучно зауважив відомий юрист Ростислав Кравець, по будь-якій “записочці з районної податкової” доведеться розкривати банківську таємницю.

Податківці домагаються таких повноважень вже останніх років двадцять. Зазвичай цьому протистояв Нацбанк, але нинішнє керівництво головного банку країни в цьому питанні поки що мовчить. І це викликає тривогу …

Нагадаємо, ще в лютому цього року Нацбанк Постановою №13 від 31.01.2020 привів свої підзаконні нормативно-правові акти у відповідність до вимог Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ст. 62 якого визначає, яким державним органам в яких випадках банками розкриваються відомості про клієнтів, що містять банківську таємницю. Відповідно до закону прокуратура, ГБР, НАБУ отримали право у справах про незаконне збагачення отримувати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, за рахунками юридичних осіб, ФОПів і фізосіб за будь-який період із зазначенням контрагентів. Однак тепер таке право, та ще й без рішення суду може отримати славетна українська Податкова.

Мотивація подібних нормотворчих вправ проста і, на перший погляд, навіть переслідує благородні цілі наповнення багатостраждального державного бюджету та соціальних фондів України. Досить нагадати, що в нинішньому році дефіцит бюджету очікується, за визнанням прем’єра Шмигаля, в розмірі до 300 млрд гривень, що, втім, свідчить не тільки про злісне  приховування податків, але також про якість і реалістичність бюджетів; в проекті бюджету на майбутній рік також закладається бюджетний дефіцит в розмірі 270 млрд гривень, або 6% ВВП, з чим категорично не згоден МВФ, який, втім, фінансування все одно не дає.

До того ж тенденція до посилення фінансового моніторингу та розширення доступу фіскальних органів до банківської інформації має місце зараз повсюдно, перш за все в так званих розвинених країнах. Робиться це з метою наповнення бюджету, викорінення ухилення від податків і відмивання грошей. Інша справа, що на практиці навіть на Заході це поки не принесло очікуваних результатів, а в ряді випадків, навпаки, призвело до зростання тінізації, переходу на виплати зарплат не через банки, а за допомогою кеша і так далі.

Ще однією причиною зазначених нормотворчих новацій бачиться непереборне прагнення влади якомога більше скоротити число одержувачів субсидій і скорочення сум виплат. Адже розмови про те, що “багато хто отримує субсидії невиправдано”, чуються від різного роду чиновників і депутатів постійно. У ряді випадків такі заяви мають під собою підстави. Але часто питання стоїть так: якщо у громадянина на рахунку в банку припасені кілька тисяч  на чорний день, на похорон, на лікування і таке інше, то треба зробити так, щоб він ці гроші витратив, залишившись без “заначки”, по суті, без останніх штанів, а вже потім йому, може бути, призначать субсидію. Можливість через податкову службу при призначенні субсидій отримувати інформацію про стан рахунків у банку в даному випадку є необхідною.

Нарешті, в медіа з’явилася інформація, що за час дії закону про фінмоніторинг зібрано величезний обсяг даних про тіньові схеми, схемники, чиновників, підприємців, які ховають свої реальні доходи. Але всі ці дані зібрані з порушенням чинного законодавства, а тому не можуть бути визнані доказами протиправної діяльності. Пропонована норма дозволить цю проблему вирішити, узаконивши зібраний компромат, після чого до бюджету повинен золотим дощем пролитися потік надходжень від “розкуркулених” зловмисників, у що, правда, не дуже віриться.

Існує багато випадків, коли для порушення кримінальних справ по конкретних питаннях гальмується через адмінресурс і корупцію.

На тлі шахтарських протестів в Кривому Розі на шахтах Коломойського і Ахметова з вимогою підняти зарплату, яка у шахтарів вже опустилася нижче зарплати охоронця в супермаркеті, в медіа стали з’являтися дані щодо виведення капіталів за кордон, в тому числі в гірничо-збагачувальній галузі.

За даними Центру соціальних і трудових досліджень , тільки за один рік з України в офшори було виведено мінімум 5 млрд доларів. Власники шахт створюють фіктивні компанії в країнах з низьким рівнем оподаткування і продають руду самі собі за цінами на 30-50% нижчими від ринкових. За деякими оцінками, тільки в залізорудній галузі в результаті цього бюджет України втрачає близько 540 млн доларів, які осідають на Кіпрі, в Швейцарії, на Віргінських островах.

Все це до того, що немає особливого сенсу придумувати нові, “ще страшніші” законодавчі норми проти відмивання грошей, якщо вже чинних законів ніхто застосовувати навіть не намагається.

Через легалізацію – в тінь, і не тільки!

Передбачається, що, в разі введення цієї норми, спочатку її застосовуватимуть до чиновників, олігархів і просто до великих підприємців, і тільки пізніше справа дійде до пересічних громадян. Можливо, для початку проведуть легалізацію доходів через так зване “нульове декларування”. Але той факт, що розмови про “нульове декларування” ведуться вже довгі роки, але нічого в цьому відношенні не зроблено, зайвий раз свідчить про те, що певні кола в цьому не зацікавлені і гальмують процес, а тому розмови про посилення питань, пов’язаних з банківською таємницею, є або блеф, або провокація, або це таки спроба видавити ті самі “заначки” у тих, хто щось має на рахунках в банках, про що говорилося вище.

“Є загроза масових зловживань. Олігархи, як завжди, відкупляться, а з середнього класу будуть “кров пити”. Якщо влада вирішить, що Податковій потрібно розширювати доступ до банківської інформації, то потрібно все детально регламентувати. Чітко обумовлювати, в яких випадках можна відкривати банківську таємницю, а в яких – ні “, – відзначає юрист Ростислав Кравець.

Від себе додамо, що отримання рішення суду на розкриття банківської таємниці має залишитися в обов’язковому порядку, і це тільки мінімально-обов’язкова умова. Не кажучи вже про те, що, покинувши банківські установи, інформація про заощадження громадян почне розповзатися по країні і стане надбанням криміналітету з усіма витікаючими наслідками.

Очевидно, що всі ці ігри можуть закінчитися тим, що почнеться масове зняття грошей з рахунків в банку. Ті, хто бідніший, просто перейдуть на кеш і будуть ховати “заначки” під подушкою, під паркетом, під вишнею в селі і так далі. Ті, хто багатший, будуть виводити гроші в країни з менш жорсткими умовами щодо фінмоніторингу. Природньо, що виводити гроші будуть не в гривні, що призведе до тяжких наслідків для валютного курсу і платіжного балансу.

Очевидно, що в кінцевому підсумку держава, бюджет, валютна та фінансово-банківська системи країни від подібних фокусів тільки програють. У Європі, до речі, подібні заходи привели до прискореної втечі обивателів в кеш, а коли влада взялася контролювати непрямими методами витрати, зокрема, через покупки в торговій мережі, то стала процвітати торгівля нелегальна.

І це при тому, що на Заході чиновники і заможні люди податки якщо не сповна платять, то хоча б займаються ухиленням від податків не так демонстративно, як в Україні, де олігархи і чиновники цим мало не хизуються. Так що реакція на закручування гайок в цьому питанні, по ряду оцінок, може виявитися вельми самобутньою аж до масових соціальних протестів, особливо на тлі зубожіння через коронакризу, втрати громадянами як легальної, так і нелегальної роботи, повернення заробітчан з трудової міграції через карантин.

Тому, зазначений законопроект потребує детального вивчення фахівцями та юристами,  доопрацювання та суттєвої деталізації всіх запропонованих змін.

Александр Карпец