Світовий банк виступає за скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення в Україні з 2018 р.
Мораторій на продаж земель сільгосппризначення в поєднанні з недостатньою прозорістю в галузі прав власності на землю та угод із землею зумовлюють низьку продуктивність, а також низький рівень інвестицій у сільгоспсектор та низькі доходи від надання землі в оренду для мільйонів українців. Тому проект закону «Про відкриття ринку землі» потрібно терміново внести на розгляд парламенту з метою скасування мораторію у 2018 р. Про це йдеться в дослідженні Світового банку «Земельна реформа: заради зростання».
«Це та реформа, яка справді піде на користь усім громадянам України, тому ми вважаємо, вона є нагальною і це потрібно робити зараз, щоб мораторій було знято з 1 січня 2018 р.», – заявила директор Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, представляючи доповідь.
За її словами, прозорий ринок землі допоможе реалізувати потенціал сільськогосподарської галузі в Україні. А також зазначила, що саме дія мораторію могла стати головною причиною низького врожаю в Україні порівняно з багатьма країнами – учасниками ЄС. «Країні потрібно розвивати сільське господарство та залучати в галузь інвестиції», – резюмувала вона.
Нагадаємо, 6 жовтня 2016 р. парламент укотре продовжив мораторій на продаж земель сільгосппризначення, цього разу щонайменше до 2018 р. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман повідомляв, що в Україні до 2020 р. мають запровадити земельну реформу, однак зазначав, що без широкого обговорення моделі ринку землі в Україні жодних рішень про скасування мораторію бути не може. За його словами, продаж землі має бути доступний тільки українцям і в обсязі не більш ніж 200 га землі на одну людину.
Сільське господарство в Україні має надзвичайний потенціал, щоб стати двигуном економічного зростання та підвищення доходів населення, вважають у Світовому банку. Зокрема, має найбільші площі орних земель у Європі – 33 млн га порівняно з 18 млн га у Франції, 12 млн га в Німеччині та 11 млн га в Польщі. В Україні також зосереджено третину світових запасів чорноземів – надзвичайно родючих земель, що можуть давати високі врожаї за сприятливих умов. Крім того, має стратегічне розташування для доступу до ринків сільгосппродукції Європи, Середнього Сходу, Північної Африки та Азії.
«Усі ці чинники є сприятливими для розкриття сільгосппотенціалу України для прискорення економічного зростання та підвищення стандартів життя населення. Водночас продуктивність сільського господарства в Україні є значно меншою, ніж в інших європейських країнах», – ідеться в документі.
Так, додана вартість на гектар в Україні у 2014 р. становила $413, тоді як у Польщі – $1142, Німеччині – $1507, Франції – $2444. І це незважаючи на «значно вищу якість ґрунтів в Україні». Сільгоспвиробництво в Україні не тільки орієнтовано на продукцію з нижчою доданою вартістю; навіть якщо розглядати чисті культури, урожайність в Україні є нижчою, ніж в інших європейських країнах. Наприклад, урожайність пшениці в Україні у 2014 р. становила 4 т/га, тоді як у Польщі – 5 т/га, Франції – 7,4 т/га, Німеччині – 8,6 т/га.
«Орендні ставки на землі сільгосппризначення є на порядок меншими, ніж в інших європейських країнах, що негативно позначається на рівні життя великої кількості сільських землевласників і не сприяє продуктивному використанню землі», – вважають експерти банку.
Ціна оренди гектара землі сільгосппризначення в Україні становить $37, тоді як у Франції – $195, Німеччині – $219, Болгарії – $279, Нідерландах – $672. «Як наслідок, велика кількість сільських землевласників позбавлені справедливого доходу від одного зі своїх найцінніших активів. Фактично близько 4,5 млн малих землевласників, часто пенсіонерів, зараз отримують 10-20% свого річного доходу від надання в оренду землі за ставками, на порядок меншими від потенційного доходу. Крім того, надзвичайно низькі орендні ставки не сприяють продуктивному використанню землі», – ідеться в доповіді.
На думку експертів Світового банку, мораторій на продаж земель сільгосппризначення є головною перешкодою для залучення інвестицій і збільшення продуктивності в цьому секторі економіки. «Неможливість придбання землі позбавляє виробників стимулів для інвестицій у підвищення продуктивності і не сприяє сталому користуванню землею, наприклад, через інвестиції в зрошення, багаторічні культури та сівозміну. Це зумовлено тим, що виробники не впевнені, чи зможуть користуватися землею протягом тривалого часу. Обмежений доступ до капіталу та інфраструктури не сприяє розвитку сімейних фермерських господарств та переходу до продуктів, що передбачають високий рівень зайнятості та мають високу додану вартість», – ідеться в доповіді.
До того ж мораторій негативно позначається на фінансуванні малих і середніх виробників, бо землю не можна використовувати як заставу. «Брак доступу до фінансування не дає змоги багатьом малим і середнім фермерам розвиватися та переходити до продукції з високою доданою вартістю», – вважають у Світовому банку.
У середньостроковій перспективі скасування мораторію та підвищення прозорості прав на землю сприятиме поліпшенню іпотечного кредитування для фінансування інвестицій та диверсифікації. Однак багато малих і середніх фермерських господарств ведуть обмежений облік і не мають кредитної історії, що стримуватиме фінансування в короткостроковій перспективі.
Ще однією значною перешкодою для залучення інвестицій у сільське господарство є відсутність прозорості та ясності в галузі прав власності на землю та угод із землею. Істотні помилки в земельному кадастрі та реєстрі зумовлюють додану вартість операцій і є джерелом незахищеності права власності. Ці помилки також шкодять використанню землі як застави банками, навіть у разі скасування мораторію.
По-друге, відсутність реєстрації цін на обмежений спектр земельних операцій, дозволених за межами мораторію, означає, що прозорої історії вартості землі та цін на землю не існує. По-третє, значний обсяг ринку оренди землі перебуває в тіні. Така відсутність реєстрації поточних орендних відносин призводить до неможливості їхнього захисту та потенційних зловживань. «Усе це призводить до замкненого циклу неформальних відносин, слабких прав, втрати бюджетних доходів та низької продуктивності сільгоспвиробництва», – зазначають експерти.
Низький рівень реєстрації держземель сільгосппризначення також є значним джерелом непрозорих методів діяльності та втрати продуктивності. Так, окрім 32 млн га земель сільгосппризначення, що перебувають у приватних руках, ще 10 млн га земель сільгосппризначення належать державі. Однак лише 25% держземель сільгосппризначення зареєстровано, а процес землевідведення часто не є прозорим. Це не тільки перешкоджає продуктивному використанню цих земель, а також позбавляє населення близько $250 млн доходів щороку.
Уряд зробив важливі кроки для початку земельної реформи, однак потрібні подальші заходи в деяких сферах. Тож в інтересах населення України важливо без зволікання завершити ці підготовчі кроки та домогтися скасування мораторію у 2018 р., упевнені експерти Світового банку.
Зокрема, робота над забезпеченням прозорості у сфері прав власності на землю та публікації цін. З цією метою уряд ухвалив постанову про моніторинг земель; розпочав роботу над інтеграцією даних реєстру та кадастру, налаштований завершити роботу з виправлення кадастрових помилок, що не потребують рішення суду, до кінця 2017 р. До того ж він передбачив обов’язковість продажу держземель з аукціону, готує до розгортання в жовтні 2017 р. платформи для проведення електронних аукціонів, розробляє заходи з метою регулярної реєстрації та публікації цін на землю.
«Критично важливо довести ці ініціативи до завершення. Крім того, важливо забезпечити повну інтеграцію земельних даних із системами Державної фіскальної служби та постійний моніторинг земель», – вважають у Світовому банку.
Серед заходів, які могли б дати поштовх на цьому ринку, у Світовому банку зазначають, зокрема, такі: проведення для фермерів і банків навчання зі складання й оцінки життєздатних інвестиційних пропозицій; цільова підтримка, така як часткові кредитні гарантії, що може стимулювати банківське кредитування малих і середніх фермерських господарств. Хоча в законопроекті про держбюджет на 2018 рік передбачено відповідні ресурси, «потрібна подальша робота із забезпечення прозорого використання ресурсів для фінансування продуктивних фермерів, які не мають інших можливостей для доступу до капіталу».
Землевласники мають бути поінформовані про свої права та повинні мати змогу ними користуватися. Крім публічних інформаційних кампаній, одним із способів досягнення цього (широко підтримується) буде оновлення технічної та функціональної спроможності Уповноваженого Ради з прав людини з метою забезпечення ширшого захисту земельних прав. «Це дасть змогу забезпечити надання землевласникам неупереджених юридичних консультацій щодо їхніх земельних прав і сприяти їхньому доступу до судової системи для отримання відшкодування в разі порушення таких прав», – зазначають експерти.
Також у Світовому банку вважають важливим забезпечити реєстрацію держземель сільгосппризначення. «Це також потребуватиме реєстрації адміністративних кордонів селищних рад, міст і районів, а також регуляторних заходів у сфері складання та публікації місцевих планів землекористування. Наразі йде процес переведення обліку приватизації в цифровий формат та виявлення порушень у зонуванні», – резюмували експерти.