Після невдалого контрнаступу у 2023 році, який не призвів до очікуваних результатів на полі бою аби радикально змінити баланс сил у кривавій війні з російським агресором, 2024 рік для України принесе чимало викликів, з якими доведеться справлятися та вчасно реагувати.
Проте експерти солідарні в одному – розвиток ситуації як у внутрішньополітичному так зовнішньополітичному вимірі безпосередньо залежатиме від ситуації на фронті та рівня підтримки нашої країни збоку міжнародних партнерів. ЕН зібрали прогнози експертів щодо того яким буде для України 2024 рік та чого чекати вже найближчим часом.
Олег Саакян, політолог:
«2024 рік стане роком нестабільності та нарощення невизначеності, оскільки у ключових світових столицях пройдуть вибори, що матимуть безпосередній вплив на Україну. Поруч з тим світ так і не наважився почати вирішувати системні проблеми світоустрою і слабкостей міжнародної системи, що лише будуть поглиблюватися в наступному році. Наслідком цього можуть стати додаткові війни, як мінімум одна-дві дуже реалістичні, у різних регіонах світу.
Водночас, наступний рік має шанс стати роком рішучих дій, адже, під тиском наростаючої невизначеності, потребуватиме більшої відповідальності тих суб’єктів міжнародної політики, які зазвичай займали інертну позицію, або не виступали активними лідерами. Наприклад, ЄС доведеться брати більше лідерства в питаннях підтримки України в протидії Росії як на фронті, так і за його межами. Бачимо, що більшу активність почали проявляти Японія і Південна Корея, що відкриває можливість Україні для диверсифікації своєї опори серед міжнародних партнерів в питаннях оборони і власної стійкості.
Безпекові виклики у другій половині 2024 року будуть пов’язані з фінішною прямою виборчої кампанії в США. Окремі ризики несуть можливість обрання Трампа. Ключове тут – невідомість. Може бути як в «плюс», так і в «мінус» для України. Але це точно зробить менш прогнозованою ситуацію в самих США. Зрозуміло, що ситуацією намагатимуться скористатися як РФ, так і інші сили дестабілізації із числа варварського інтернаціоналу: Північна Корея, Іран, різні квазідержавні структури «а-ля» ХАМАСу і ще з десяток подібних суб’єктів.
У 2024 році нас чекають дуже серйозні трансформації всередині країни з точки зору адаптації до життя в умовах війни, а не тільки питання виживання. У нинішньому році посипалася більша частина мораторіїв: на політичну конкуренцію, на критику влади, а під кінець року злітає мораторій на критику військових, що з процесом мобілізації лише поглибиться.
У 2024 році нас чекають дуже серйозні трансформації всередині країни. І тепер першочергове завдання – це вибудувати модель життя в умовах війни, але не по правилах, які існували до війни.
Бо як тільки злетіли ці мораторії, повертаються практики, в тому числі політичної конкуренції довоєнного часу, чого не може бути в сучасних реаліях. Треба вибудовувати нову модель, яка б передбачала відкриту конкуренцію, демократичність, змагальність, але не на шкоду національній безпеці країни. Те ж саме стосується й інших сфер життя. Це надвиклик, з яким нам доведеться працювати в 2024 році».
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
«Розвиток ситуації як у внутрішньополітичному так зовнішньополітичному вимірі залежатиме від того як буде розвиватися ситуація на фронті та яким буде рівень підтримки України збоку наших партнерів. Це вирішальний чинник. Відповідно далі можуть бути різні сценарії. Найбільш вірогідний – це стабілізація лінії фронту, яка вже фактично відбулася протягом нинішнього року. Якщо збережеться хоча б частково належний рівень воєнної і фінансової підтримки збоку Заходу, а з високою вірогідністю так і буде, то суттєвих змін на лінії фронту не відбудеться. Можуть бути певні коливання, але не суттєві. А це означатиме, що через певний час, не раніше другої половини наступного року і без швидких результатів, але можуть бути спроби розпочати якісь мирні переговори. Тема війни і миру, ось ця дилема, буде ключовою наступного року. Інша річ, треба розуміти, для того, щоб відбулися такі переговори, навіть просто про припинення бойових дій, ворога треба зупинити і змусити врешті-решт сісти за стіл переговорів. Сам по собі на мир Путін не піде.
Стратегія Путіна – спробувати взяти реванш, перейти в наступ, а про мир домовлятися лише після президентських виборів в США на своїх умовах, що нас не влаштовує.
Тому питання буде вирішуватися на полі бою. Путін піде на мир тільки в тому випадку, якщо через певний час зрозуміє, що не зможе перемогти в Україні і досягти цілей, які ставив спочатку.
Також наступного року розпочнуться переговори про вступ України до ЄС. Але це достатньо тривала історія. Нам ще багато про що доведеться домовлятися, що буде дуже не просто. Вже очевидний конфлікт економічних інтересів та конкуренція з цілою низкою європейських держав. Не просто буде знайти компроміси, але досвід ЄС свідчить, що немає нічого неможливого.
Буде певна інтрига навколо Вашингтонського ювілейного саміту НАТО. В Україні і досі очікують, що наші партнери запропонують нам членство. Поки що це маловірогідний сценарій. Поки триває війна запрошувати в НАТО нас не будуть із-за ризику прямого військового протистояння з Росією та ядерної війни. А от продовження фактичної інтеграції України в НАТО – цей процес відбуватиметься і далі.
Щодо ситуації в Україні – тут питань більше ніж відповідей. Якщо продовжиться нинішня тенденція загострення внутрішньополітичної боротьби, то це буде нас послаблювати в протистоянні з ворогом. Перед нами стане дилема: або збереження внутрішньої єдності та концентрації для боротьби із зовнішнім агресором, або боротьба за оновлення влади, яка неминуче буде підштовхувати нас до того, що доведеться йти на якісь компроміси з Росією, при чому з великими поступками.
Доки зберігається режим воєнного стану низька вірогідність виборів і серйозних політичних змін. Можливість виборів залежатиме від збігу внутрішньополітичних обставин, ситуації на фронті і міжнародної ситуації навколо України. Поки скоріше ні, ніж так. Але виключати повністю цей сценарій не можна. Щодо долі Уряду розмов багато, але формально його зміна нічого не поміняє в українській системі влади. Проте, щодо внутрішньополітичного напряму поки що зарано робити якісь прогнози, тому що немає передумов для якихось кардинальних змін із-за ситуації з війною. ».
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик Аналітичного центру «Обʼєднана Україна»
«Раціонально ми розуміємо, що війна може продовжуватися досить довго. Тому головні очікування від 2024 року, що в Україні все ж будуть запущені більш ефективні економічні моделі розвитку, які б враховували формат війни. Якщо дивитися на реалії, то, скоріше за все, такі програми в повному обсязі запущені не будуть.
Економіка країни буде перебувати в досить слабкій та непевній ситуації.
В першу чергу, із дуже суттєвим впливом фактору енергодефіциту на розвиток промисловості, що обмежуватиме темпи нашого зростання. Крім цього, погіршиться ситуація на внутрішньому ринку праці. За рахунок мобілізації слід очікувати дефіцит трудових ресурсів в реальному секторі економіки. Саме ці два фактори будуть визначати темпи розвитку економіки. Плюс фактор зовнішньої міжнародної допомоги, що безпосереньо впливатиме на обмінний курс гривні і, відповідно, на темпи розвитку інфляції в країні. Якщо зовнішньої допомоги буде недостатньо, доведеться застосовувати емісійні механізми Нацбанку».
Анатолій Амелін, директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future:
«Економіка в наступному році напряму буде залежати від наших успіхів на фронті та допомоги іноземних партнерів. Але, як кажуть: «На Бога надійся, а сам не зівай», нам треба вже сьогодні створювати умови задля автономізації української економіки.
Потрібно орієнтуватися саме на власну самодостатність, підтримувати виробництво машинобудівне, міліарне, енергетичне, вітчизняних виробників.
Хоча це треба було робити ще вчора. Повертаючись до прогнозів маю сказати, що вони можуть бути дуже змінені. Тому що можуть бути як великі воєнні ризики (ушкодження інфраструктури, військова ситуація), так і великі перемоги. І тут робити прогнози справа невдячна. Але сподіваюсь, що наступного року ситуація в економіці буде більш стабільна і в нас нарешті з’явиться стратегія не тільки військова, але і економічна, будуть проведені відповідні реформи. За такого сценарію в наступному році ми зможемо показати ріст на 4-5%, як в поточному році. Якщо активна фаза війни завершиться в першому півріччі, то з другого півріччя наступного року можна очікувати на іноземні інвестиції і гучні контракти на створення нових виробництв. Але для цього треба мати ефективну державну політику та створити довгострокову стратегію економічного розвитку країни».
Олег Жданов, військовий експерт:
«Для мене закінчення війни – це вихід на кордони 1991 року. Далі ситуація може складатися як ізраїльський, або корейський варіант. Хоча ізраїльський варіант ліпше підходить. Я не виключаю, що вогневий контакт може продовжуватися через державний кордон і це триватиме нескінченно довго.
Але вихід на кордон 1991 року буде перемогою. Відштовхуючись від цього, можу спрогнозувати, що, при відповідній підтримці наших західних партнерів, у нас є всі шанси протягом 2024 року вийти на кордон 1991 року. Якщо підтримка знову розтягнеться в часі і обсягах, як у поточному 2023 році, то відповідно зміниться і прогноз закінчення війни. Є думка, що ми можемо спочатку звільнити Крим, а вже у 2025 будемо звільняти решту територій Донецької і Луганської областей. І такий варіант можливий. Але якщо постачання озброєння збоку наших партнерів припиниться, це може призвести до того, що ми будемо змушені погодитися «на реалії сьогодення», як говорять представники Кремля, що для України і Заходу буде програшом у війні. Тому я сподіваюсь, цього не відбудеться.
Якби наші західні партнери захотіли, ми могли б закінчити цей конфлікт на нашу користь протягом дуже короткого проміжку часу.
Є важелі впливу на російську економіку та її фінансову систему, що може поставити під загрозу існування самої Росії. Тобто економічно, а не на полі бою. За рік РФ заробляє на енергоносіях 380 млдр. дол. Що заважає Заходу заморозити ці виплати? І завтра Росія буде без грошей. Ні банківська система, ні економіка не витримає такі заморозки. Сім банків Росії сьогодні підключені до системи SWIFT і проводять міжнародні платежі в конвертованій валюті. Але чомусь наші партнери ставлять нас в такі умови, що ми повинні перемогти їх на полі бою. Ми не знаємо, що це за геополітична гра і чому вона так розігрується, але нас поставили в такі умови. Тому існує сценарій від найліпшого з мінімальними втратами з нашого боку, до найгіршого – що ми будемо змушені вести перемовини щось на кшталт «Мінськ 3». Щодо перспектив 2024 року, то я б тут коротко описав так: ми готуємо масштабний наступ.
Вдруге наступати на ті ж самі граблі ніхто не буде: масштабний наступ вже проводитиметься за методиками НАТО з вогневою підтримкою з повітря та вогневою поразкою за допомогою ракетних військ. Думаю, що разом з літаками прийдуть і ракети».