Заморожування війни вигідне всім: що чекає Україну в 2025 році

Декілька тез про можливий сценарій розвитку подій в Україні в найближчий рік

Почну з головного:

• Майбутнього не знає ніхто. Сценаріїв майбутнього — безліч.
• Але з майбутнім можна працювати: аналізувати його сценарії та фактори, які на них впливають, оцінювати ймовірність настання того чи іншого сценарію.
• На майбутнє можна впливати. Точніше його можна створювати. Але для цього потрібно бути суб’єктом і мати свій план досягнення сформульованих цілей (відразу зазначу, що ми ознаки суб’єктності втратили до початку 2023 року).

Тепер за сценаріями.

Восени 2024 року я описав основний сценарій – заморожування.

Старт сценарію – з осені 2024 року.

Заморожування вигідне всім.

1) Вигідне насамперед США. Штати вже витратили на допомогу Україні майже $200 млрд.

• Україна вистояла;
• послабила Росію;
• ОПК США отримав рекордні замовлення;
• НАТО отримало друге життя;
• економічні позиції Китаю ослаблені.

Головних цілей для США досягнуто. Програш та падіння Росії в ці цілі не входять.

Але Штати бачать ризик зближення Росії та Китаю, і продовження війни лише прискорить цей трек.

Головне, Штати не бачать перспективи “спалювати” далі гроші на війну. 

І зупинити “спалювання” можна лише “заморожуванням”.

2) Вигідне Європі.

ЄС уже витратив на допомогу майже 150 млрд євро, і планує витратити ще 35 млрд.

Європейським політикам усе важче пояснювати своїм виборцям, куди витрачають їхні гроші.

Негативним тлом тут Європою російські агенти розганяють новини про корупційні факти в Україні.

ЄС хоче мати безпеку в регіоні, але не хоче продовжувати витрачати такі великі гроші на це.

Ну, і хоче повернутися до торгівлі з Росією – великим ринком європейських товарів.

3) Вигідне Китаю.

Вторгнення в Україну та затяжний конфлікт занулили плани Китаю на успішний розвиток проєкту “Один пояс Один шлях”, який втратив першість серед основних торгових партнерів США.

Китайська економіка перебуває на порозі глибоких проблем, і при цьому Китай так і не закінчив переозброєння своєї армії (планував це зробити до 2027 року).

4) Росія так само зацікавлена ​​в заморожуванні та у звільненні територій Курської області.

Російська економіка так само відчуває глибокі проблеми і їй потрібен “перепочинок”.

Витрати на війну в неї вже понад $200 млрд, не враховуючи наслідків санкцій.

Поява військових з “Північної Кореї” лише підтверджує кризу, яка розгортається і в економіці, і в армії.

Головне питання — у якому форматі та на яких умовах відбудеться замороження.

5) Україна.

Не писатиму, що ми зацікавлені в заморожуванні. Ми зацікавлені в перемозі та завершенні війни.

Але війна — завжди ресурси.

Ми не можемо самі фінансувати свій бюджет, і нам у цьому допомагають партнери.

$36 млрд — це дірка бюджету, яку закривають партнери.

Без партнерів ми не спроможні продовжувати війну.

І якщо партнерам заморожування вигідне – вони просто перекриють кран фінансової та військової допомоги Україні.

***

Як і коли буде замороження?

Тут кожен хоче мати умови заморозки на своїх умовах:

1. Росія

• Хоче максимально контролювати території України, демілітаризувати Україну вглиб.
• Отримати гарантії того, що Крим та окуповані території не будуть предметом подальших суперечок.
• Повернення територій Курської області.
• Збереження сухопутного коридору в Крим (на південь України).
• Хоче розморожування заморожених активів.
• І, звісно, не ​​хоче вступу України до НАТО.

2. США та Європа

1. Хочуть замороження по лінії зіткнення.
2. А також гарантії того, що конфлікт не повториться і що Європа буде в безпеці.
3. Зменшити витрати, знявши з себе “головний біль”.

Вони не бачать перспективи воєнної перемоги. І вважають, що щодня продовження війни лише спалює ресурси та створює у них внутрішні проблеми.

3. Китай

• Він у принципі хоче зупинки війни, зняття санкцій, відкриття кордонів Росії та Європи.
• Але він не хоче сильної Росії. Йому необхідна слабка Росія — постачальник сировинних ресурсів, необхідних Китаю.
• Китаю будуть потрібні потужності ВПК Росії для підготовки до великої війни.

4. Україна

• Хоча Україна офіційно не артикулює свій план заморожування, Курська операція має пряме відношення до неї.
• Курська область (частина, контрольована нами) буде обміняна, найімовірніше, на окуповані території Запорізької та Херсонської областей.
• Таким чином, український варіант заморожування – це максимальне звільнення Херсонської та Запорізької областей.
• Отримання контролю над ЗАЕС.
• Отримання гарантій безпеки та не повторення вторгнення.

Як поєднати ці варіанти? 

Як кажуть військові, “переговори ведуться на полі бою”. І ескалація конфлікту – один зі шляхів підняття ставок.

• Україна хоче бити західною зброєю вглиб Росії.
• Україна контролює частину території Росії.
• Україна вже має достатню кількість своїх засобів далекого ураження, які дають можливість підіймати ставки.

Поява корейців у лавах російської армії, отримання ракет із КНДР та Ірану, продовження масованих обстрілів України ракетами та дронами, — російський варіант підняття ставок.

США промацують можливість зниження цін на нафту як інструмент “знекровлення російської економіки війни”. 

Невипадковою виглядає заява міністра енергетики Саудівської Аравії, який погрожує обвалити ціни на нафту до $50. 

Це також підвищення ставок. 

Як і запрошення України до НАТО — це також підвищення ставок.

І не варто думати, що сьогодні ще не йдуть переговори. Ідуть. І вже обговорюється конструкція майбутнього “замороженого миру”.

Тільки не можу сказати поки, яку роль відіграє Україна у цих переговорах. Маємо ми право голосу чи ні.

Головне, процес замороження вже розпочато.

***

Коли може бути результат?

• Вибори в США – головний визначальний фактор.
• Другий – успіхи чи неуспіхи Росії та України на фронті.

З моменту проведення виборів та до інавгурації замороження чекати не варто.

Тобто лютий – період активізації процесу. Та займе він не менше 3 місяців. Квітень – травень 2025 року – потенційний період офіційного припинення вогню.

Повторюся: це лише сценарій. Який може сильно змінитись під впливом “чорних лебедів”

***

Що буде з Україною?

Найскладніше і найболючіше питання. 

Відповідь залежить від низки важливих чинників:

1. Гарантії безпеки для України.

• Мова не лише про “меморандуми” – мова про реальний захист України та Європи від нової війни.
• Тут може бути як вступ України до НАТО (у чому дуже сумніваюся, думаю, від цієї ідеї відмовляться в обмін на поступки від Росії), так і формування локального оборонного союзу (Україна, Польща, Латвія, Естонія, Литва та Великобританія) + статус союзника США (за аналогією з Південною Кореєю та Ізраїлем).

Додатковими гарантіями безпеки будуть:

• закриття неба (як власними ППО, так і європейськими);
• забезпечення замовленнями українського ОПК на наступні 5-10 років;
• будівництво мережі оборонних споруд;
• розміщення в Україні військового контингенту США (за аналогією з Південною Кореєю).

2. Економіка.

Українську економіку зруйновано. Першого року вторгнення ми втратили 30% економіки.

На відновлення економіки впливатимуть:

• обсяг та якість капіталу, який ми зможемо залучити (і який нам дадуть партнери);
• технології (це комерціалізація українських технологій та передача в Україну сучасних технологій західних країн, зокрема виробництво мікроелектроніки як варіант);
• люди. Повернення українців (стимулювання, а не тиск) та виважена міграційна політика.

Якщо Захід буде готовий інвестувати в Україну хоча б 50% того, що витрачав на війну, то Україна може отримувати до $100 млрд на рік.

І мова не про кредити, а про інвестиції

• в інфраструктуру;
• сектор ОПК;
• IT;
• мікроелектроніку;
• виробництво та зберігання енергії;
• агро та перероблення;
• машинобудування та роботобудування.

3. Управління державою

І тут розпочинається головний чинник.

• Без проведення виборів – грошей не буде.
• Без зміни системи управління країною (відмова від совка, занулення 70% функцій держави, які потрібні лише чиновникам) – грошей не буде. Нагадаю, що Україна посідає 150-те місце в індексі економічної свободи.
• Без довгострокової стратегії (зрозумілої інвесторам) – грошей не буде. Нагадаю, що стратегія — доля суб’єктів.
• Без перезавантаження судової та правоохоронної систем – грошей не буде.
• Без зміни фіскальної системи (де Україна аутсайдер у Європі) – грошей не буде.

***

Можна продовжувати, але, говорячи про сценарії, — без реалізації описаних вище факторів Україна не має майбутнього.

• Не буде описаних змін – не буде інвестицій.
• Не буде інвестицій — не буде економіки, робочих місць та гідного рівня життя.
• Не буде економіки – не буде сильного ОПК та сильної армії.
• Не буде безпеки – не буде людей і не буде майбутнього.

Те, що описано, — не догма, а лише обговорення найбільш імовірного сценарію.

Важливо розуміти, що найближчий рік – визначальний для майбутнього України, Європи та кожного з нас.

Джерело