У 1921-1923 роках в Україні померло щонайменше 500 тисяч людей.
У 2021 році голод розростався на території України, яка тоді була формально незалежною державою, що називалася Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). Незалежність була абсолютною фікцією, видимістю, адже УСРР керували “соратники” Леніна, а КП(б)У була частиною Російської Комуністичної Партії (більшовиків) і мала статус її обласної організації.
Про голод у Україні світ знав набагато менше – москва постаралася. Вона ж прислала до Полтави цілий ешелон з порожніми мішками, подбавши, щоб було у що українське зерно вантажити. І вантажили.
Так, ще 12 травня 1921 року Ленін підписав телеграму Раді Народних Комісарів УСРР з вимогою відправки упродовж травня не менше 1 мільйона пудів хліба до центральних губерній РСФРР. Підкреслюю: НЕ МЕНШЕ.
28 червня він же у телеграмі до Раднаркому УСРР (Раковському) та ЦК КП(б)У вимагав негайно відновити відправку хліба на північ, “не менш ніж тридцять вагонів щодня”. Знову НЕ МЕНШ.
І далі грабунок України москвою лише наростав – 8 жовтня 1921 року Ленін підписав постанову Ради праці та оборони про привіз з України 58 мільйонів пудів зерна. Вони розпоряджалися в Україні мов господарі. У формально незалежній державі.
І знаєте, що найстрашніше? Москва той хліб навіть не голодним людям на Поволжя відправляла, ні. Вона ним торгувала. Продавала в Англію.
А в Україні від голоду протягом 1921-1923 років померло щонайменше 500 тисяч людей.
А тепер вони знову ломляться до нас. І знову крадуть наше зерно. Бо москва завжди карала українців голодом за прагнення до волі.