На тесті в «i» побував компактний кросовер Infiniti QX50, наступник серії EX. Втративши в літражі та потужності, він став навіть цікавішим кандидатом для придбання.
Бренд Infiniti вже три роки має нові назви моделей, а ми тільки зараз знайшли час, щоб протестувати її представників. Заповнюємо прогалину та стартуємо цикл про всі продавані в Україні моделі, для початку – згідно із сезоном – випробувавши кросовери.
Нагадаємо, що тепер усі вони називаються QX (седани – Q), тоді як цифри відповідають за конкретну модель (50 – колишній EX, 60 – JX, 70 – FX, 80 – власне QX, плюс зовсім новий QX30). Є певна незручність у тому, що це дублює колишню назву конкретної моделі, а також що число більше не вказує на об’єм двигуна, однак раніше це частково компенсувалося тим, що кожна модель (як мінімум продавані в нас) мала єдиний движок. Зараз це вже не так, зокрема в моделі, тест якої ми вам пропонуємо.
Так вийшло, що першим для тестування випав QX50 – наступник колись наймолодшого представника лінійки, EX (зараз є й компактніша модель, QX30). У певному розумынні це ювілейне тестування, адже свого часу саме Infiniti EX35 став першим автомобілем, який автор на пару з колегою взяли для тесту.
Утім, досить нумерології. Перед нами компактний преміальний кросовер, що змагається з Audi Q5 та BMW X3. Щоправда, порівняно з ними технічно це дещо піднятий та оснащений повним приводом седан. Згалом це відбито як у конструкції (використовується та сама платформа, що й у седанів цього бренда), так і, для тих, хто пам’ятає класику, у назві японського варіанта (Nissan Skyline Crossover). Цільове призначення – поїздки містом та трасою. Підвищена прохідність тут, зважаючи на кліренс 15 см, потрібна більше, щоб спростити долання недружніх поверхонь у межах цільових локацій (наприклад, снігового покриву в місті).
Салон за форматом більш подібний до салону седана. Положення водія ближче до напівлежачого, ніж до сидячого, як у класичних кроссоверах і позашляховиках. Крім того, трохи змінився формат заднього ряду. Раніше я нарікав, що він занадто тісний і придатний максимум для дітей. Так от, щодо дітей, наша спроба встановити позаду лежаче дитяче автокрісло для немовлят зазнала невдачі. Річ у тім, що у своїй машині ми звикли фіксувати його переднім кріслом (у не дуже нахиленому стані). Тут так не вийшло, що дисонувало зі спогадами про тісний задній ряд в EX35.
Виявилося, що, починаючи з 2016 р., автомобіль, окрім нового гриля, отримав більше місця для задніх пасажирів. З огляду на те, що розміри машини загалом не змінилися, а передній ряд не став тіснішим (насправді, тісніше там просто нікуди), залишається тільки варіант і так не надто просторого багажника, яким довелося заради цього дещо пожертвувати.
Утім, основна відмінність тестованого автомобіля від обкатаного раніше – двигун. Він схуд на один літр (до 2,5 л) і більш ніж на сотню коней (до 218 к.с.). Це, звичайно, відчувається, однак прискорення, як і раніше, досить, щоб здебільшого влитися в потік, обігнати фуру чи встигнути на зелений сигнал світлофора. Водночас даючи бонуси з погляду як ціни самого авто (про це трохи нижче), так і вартості його експлуатації (заявлена витрата в змішаному циклі – близько 11 л на 100 км, плюс автомобіль не підпадає під податок на володіння в сумі 25 тис. грн на рік). Цікаво, що версія з цим двигуном зараз продається тільки в Україні, Росії, Китаї та Малайзії.
Коробку вирішили не спрощувати – використовується той самий повноцінний 7-ступінчастий автомат з електронним контролем і можливістю ручного перемикання передач, що й у дорожчих моделях бренда. Для порівняння, на наймолодшу модель лінійки, QX30, вирішили встановити 7-ступінчастий робот з подвійним зчепленням. З одного боку, подвійне зчеплення – це добре, з іншого – робот бентежить. Проте не будемо робити передчасних висновків, усе-таки треба спробувати ту коробку в дії.
Скажемо більше – класичного і колись єдиного двигуна об’ємом 3,5 л (а згодом 3,7 л) тепер у лінійці продаваних в Україні QX50 немає взагалі. Дизеля теж немає. Рішення, мабуть, покликане позбавити потенційного покупця від мук вибору, а компанію, зважаючи на нинішній стан вітчизняного автомобільного ринку, – від потреби надавати підтримку (як технічну, так і маркетингову) занадто великій кількості моделей. Розрив між QX50 та QX70 тепер більший, тож ЦА майже не перетинаються.
Зокрема, через півторакратну різницю в ціні. Цінник QX50 у тестованій комплектації злегка перевалює за мільйон гривень, однак у переведенні в стандартнішу для розуміння цін на автомобілі валюту виходить менше ніж $40 тис. За докризових часів стільки коштували й простіші кросовери. Для порівняння, 3,5-літрова, базова версія тоді в Україні коштувала трохи більше $50 тис.
Можна заощадити майже 100 тис. грн, придбавши базову версію. Протестована hi-tech комплектація додатково дає: 1) уже класичну для Infiniti (вона перебралась і в деякі моделі Nissan, зокрема, досить демократичні) систему Around View Monitor з чотирма камерами, що вміє конструювати вигляд згори, плюс систему контролю мертвих зон бічних дзеркал заднього виду, 2) мультимедійну систему з навігацією та жорстким диском для запису музики, 3) адаптивний круїз-контроль.
На наш погляд, різниця в 10% цілком виправдовує опції, зручні як у місті (камера для паркування), так і на трасі (навігація, круїз). Певно, це і є найпродаваніша комплектація. Ще на 16 тис. грн більше коштує версія з 19-дюймовими дисками, однак це вже смакове, до того ж така тонка гума – не зовсім для повсякденної їзди середньостатистичними українськими дорогами.