Олег Валерійович Ляшко - український політик, народний депутат України, лідер Радикальної партії Олега Ляшка.
В 1998 р. закінчив юридичний факультет Харківського державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. В 2013 р. закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за фахом «Міжнародній бізнес».
З 1990 по 1992 рр. працював кореспондентом, завідувачем відділу редакції газети «Молода гвардія» (Київ), 1992–1995 рр. був редактором газети «Комерційні вісті» Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків України. 1995–1996 рр. — редактор додатка «Політика» газети «Правда України». 2000–2006 рр. — головний редактор газети «Свобода». З 21 травня 2016 року — ведучий програми «Правда Ляшка».
З 2007 по 2012 рр. був народним депутатом України VI скликання від БЮТ. Заступник голови Комітету ВР з питань бюджету. З грудня 2012 став народним депутатом України VII скликання. Заступник голови Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності. Позафракційний. На позачергових виборах президента 25 травня 2014 року Ляшко, як єдиний кандидат Радикальної партії, одержав 8,32 % голосів, зайнявши третє місце в країні.
Передвиборча програма кандидата на пост Президента України Ляшка Олега Валерійовича:
“ПЛАН ЛЯШКА
Дорогі мої співвітчизники. Я написав цю програму сам, не залучаючи ніяких високооплачуваних експертів. Тому що і без них знаю, з якими проблемами стикаються українці щодня. Мені про них розповідають самі люди. Я написав цю програму зі слів шахтаря з Павлограда, фермера з Харківщини, лікаря з Чернігова та виховательки з Черкас. Я проїхав десятки тисяч кілометрів і провів сотні зустрічей по всій Україні. Занурювався під землю в шахту, щоб дізнатися справжню ціну вугілля. Ходив босоніж по селу, щоб не втратити зв’язок з рідною землею. Пропах фермою, щоб не забути смак справжнього молока та ще більше цінувати працю доярок. Побачив, як виглядає пекло, вкриваючись потом біля мартенівської печі.
Сьогодні можу впевнено говорити: я знаю, чим живе кожен українець. Я почну змінювати країну з простих речей.
Для початку зроблю так, щоб у кожного українця був повний холодильник, в якому м’ясо водиться щодня, а не лише на свята. Щоб бабуся не обирала – поїсти їй, полікуватися чи заплатити за комуналку. Щоб батьки не відмовлялися від дітей, бо їх нічим годувати. Щоб наші лікарі та вчителі не їхали в Польщу мити туалети, а мали гідну зарплату в Україні. Щоб кожна дитина, незалежно від статків батьків, мала можливість отримати професію. Щоб земля належала не олігархам, а селянам. Щоб вийти на вулицю було не страшно, купити шаурму в кіоску – безпечно для здоров’я, відкрити бізнес і працювати чесно – вигідно, тримати гроші в банках – надійно.
І, повірте, все це р е а л ь н о. Якщо мати політичну волю. У мене вона є.
ДОСИТЬ ХАОСУ І БАРДАКУ!
Бардак, хаос, розруха – це все наслідки того, що в державі немає сильної вертикалі, немає господаря, порядку і відповідальності. За те, що людям продають крейду замість таблеток, за те, що п’яні водії-мажори вбивають дітей на дорогах, за те, що люди труяться горілкою, яку бодяжать у підвалі. Правоохоронні органи закривають на це очі, бо зайняті політичними розправами на замовлення влади. В парламенті понад 400 «небожителів», з яких на роботу ходить від сили чверть. Президент, прем’єр і парламент боряться між собою за владу. Вони всі думають про власні рейтинги та кишені – а я думаю про людей. Тому я скорочу кількість депутатів до 250, міністерств – до 10, ліквідую посаду прем’єра і зроблю відповідальним за стан справ у державі одну людину – Президента. Щоб людям було, з кого спитати. А щоб унеможливити узурпацію влади – доб’юся ухвалення законів про імпічмент та Тимчасові слідчі комісії, які стануть запобіжником від нових януковичів. Президент має бути жорстким, але справедливим, а якщо «зажреться» – народ повинен мати механізми усунення його з посади, не збираючи майдани і не проливаючи кров.
Проведу справжню судову реформу – звільню всіх старих прокурорів і суддів, а нових – люди оберуть на виборах, як у США. Кожен українець повинен знати, що знайде правду в суді без грошей.
Забезпечу залізний порядок. Ніхто не буде «кошмарити» бізнес. Приватна власність, конституційні права і свободи громадян будуть повністю захищені.
РОТАЦІЯ ЕЛІТ
Одні й ті самі персонажі міняються між собою вже майже 30 років, мов засмальцьована колода карт: то влада, то опозиція. А я хочу змінити ситуацію радикально, щоб ваші діти й онуки прийшли замість них. Створю всі умови, щоб молоді люди могли бачити світ, навчатися будь-де, але мали стимул повертатися в Україну та застосовувати тут отримані знання.
СПРАВЕДЛИВІСТЬ У ЖИТТІ – ЗАМОЖНІ ГРОМАДЯНИ
Корінь всіх наших бід – бідність. Вона породжує тотальну несправедливість, корупцію і бардак. Подолати бідність і дати людям впевненість у завтрашньому дні – моє головне завдання.
Україна – дуже багата країна, де живуть бідні люди. Чому? Бо немає нормальної влади, якій болить те саме, що і звичайним людям. Влади, яка лікується в тих самих лікарнях, що і прості громадяни, яка навчає дітей в українських школах і вишах, а не закордоном. Влади, яка бореться за кожне життя, а не змушує людей їхати лікуватися в сусіднє село та не робить бізнес на таблетках. Влади, яка тримає гроші в Україні, а не в офшорах, бо не вірить в рідну державу. Влади, яка не відірвана від громадян, і може прожити на мінімалку, а не спускає на обід у ресторані суму, на яку примушує людей жити цілий місяць!
Робота для кожного, гідні доходи, справедливі ціни і тарифи – ось за що я борюся! Справедливість – це коли снайпер на фронті отримує 80 тисяч гривень, а снайпер НАБУ – 15 тисяч, а не навпаки, як зараз. Справедливість – це коли доярки та свинарки отримують пенсію більшу, ніж у прокурорів, бо перші все життя важко пахали, а другі сиділи в теплих кріслах. Справедливість – це перерахунок пенсій колишнім колгоспникам, які працювали за «галочки» і трудодні. Вони заслужили на гідну старість, а не на жебрацьке існування.
Встановлю державне регулювання цін на ліки і продукти – щоб українці не ходили в магазини і в аптеки, як в музеї. Зробимо програми доступного житла для молоді – щоб сім’ї з дітьми не по кутках тинялися, а мали власне житло.
ПОВАГУ ЛЮДИНІ ПРАЦІ
Через низькі доходи, а також внаслідок закриття закладів профтехосвіти, сьогодні столярів, зварювальників, будівельників і трактористів днем з вогнем не знайдеш. Землю зорати і кладку покласти нікому. З такою політикою скоро з Китаю будемо виписувати комбайнерів. Я маю силу і волю це змінити! Бо без робочих професій ми не піднімемо економіку. Я сам в інтернаті отримав права тракториста, які допомогли мені заробляти на життя. І сьогодні кожна дитина, особливо з сільських, малозабезпечених сімей, має отримувати такі прикладні знання, які будуть її годувати. А держава повинна збільшувати замовлення на робітничі професії. Ті, хто навчаються, повинні отримувати гідні стипендії, на які можна вижити.
УКРАЇНЦЯМ – РОБОТУ, ЗАРПЛАТУ І ГІДНЕ ЖИТТЯ!
Годі вже Україні бути донором сировини, талантів та робочих рук для розвинутіших країн! Україна – виробник, а не сировинний донор та боржник. Я відновлю промисловість та розгорну загальнонаціональне будівництво. Україну поважатимуть в світі, вкладатимуть інвестиції в нашу економіку. Підніму соціальні стандарти. Знижу ціну на газ та комунальні тарифи до справедливого рівня. Щоб реалізувати це, докорінно змінимо підходи державної економічної політики:
– Не міжнародні рейтинги, а доходи та якість життя українців!
– Не закордонні кредити на проїдання, а інвестиції у розвиток економіки!
– Не імпорт іноземної продукції, а підтримка національного виробника!
– Не вимоги МВФ, а інтереси українського народу!
– Не огульна приватизація, а ефективне управління держмайном!
– Не продаж сільгоспземель, а захист селян!
– Не підвищення тарифів, а енергомодернізація та власний видобуток газу!
– Не «витискання соків» з підприємців, а інвестиційні стимули, дешеві кредити та обмеження перевірок!
– Не економія на науці і освіті, а ставка на інтелект та інновації!
– Не масова еміграція, а створення робочих місць в Україні як пріоритет №1!
Результатом впровадження моєї економічної політики буде: понад 100 млрд доларів приватних інвестицій у розвиток економіки, більше 2 млн робочих місць і зупинення масової еміграції українців, економічне зростання 8-10% на рік замість нинішніх 2-3%. Щоб цього досягти – моя команда розробила і вже втілює в життя «Антикризовий план розвитку економіки» та «Промисловий пакет реформ».
ЗЕМЛЯ І ПРИРОДНІ БАГАТСТВА СЛУЖИТИМУТЬ ЛЮДЯМ
Як Еміратам Господь дав нафту, так Україні – землю. Ми могли б годувати весь світ, а самі ходимо з простягнутою рукою за кредитами. Влада хоче змусити селян віддати землю за безцінь, щоб потім продати її транснаціональним корпораціям та зробити українців батраками. Продати землю можна лише один раз. А що ми залишимо дітям? Тому продавати треба продукцію, вирощену на землі. Ми ініціювали зміни до Конституції, якими назавжди закріпимо землю за українськими селянами та зробимо основою аграрного устрою країни фермерські господарства. Щоб повернути в село корову – дамо дотації, мінімум 5000 гривень на худобину. Мій законопроект «Рейдерству стоп» захистить аграріїв та не дозволить бандитам відбирати в них землю та майно.
Коли в кожному селі буде агропереробка, хлібний, ковбасний завод – тоді у селян буде робота, до села повернеться молодь, життя і дитячий сміх.
Земля – головне, але не єдине наше багатство. Є ще ліс, газ, вугілля, бурштин. Влада не цінує, а розбазарює все це. Замість того, щоб давати роботу львівським, волинським, павлоградським шахтарям – купує вугілля в Африці, Америці та Росії. Замість того, щоб збільшувати видобуток власного газу – купує його в країни-агресора. Замість того, щоб розвивати вітчизняну деревообробку – хоче зняти наш мораторій на заборону вивозу лісу-кругляка на догоду МВФ. Ми збільшимо видобуток власного газу, відмовимося від імпортного, покладемо край корупції «Нафтогазу», що дозволить знизити ціну на газ мінімум вдвічі. За комуналку українці будуть платити не більше 15% своїх доходів, а не 60-80%, як зараз. Поверну престиж шахтарській праці, гірники не сидітимуть без роботи і зарплати. У мене люди не будуть мерзнути в холодній хаті – всіх «зігрію» справедливими тарифами на комуналку, дам субсидії, якщо буде потреба, та безкоштовно встановлю лічильники. Люди будуть платити лише за те, що споживають.
СИЛЬНА АРМІЯ – СИЛЬНА КРАЇНА
Люди втомилися від війни на Донбасі. Вона забрала і продовжує забирати найкращих наших людей. Я готовий зробити все для миру. Але не ціною капітуляції. Наша мета – перемога. А перемогти у війні ми зможемо лише тоді, коли матимемо сильну економіку. Ніхто в світі не поважає слабких. Але ніхто не зацікавлений у тому, щоб Україна стала сильною. У нас намагаються забрати землю, ліс, трудовий потенціал, заморозити нашу економіку в обмін на ярмо кредитів. Мене це не влаштовує! Я буду жорстко відстоювати національні інтереси на міжнародній арені. Замість того, щоб гнути спину перед «партнерами» – вимагатиму від них виконання Будапештського меморандуму. Адже підписавши цей документ, Україна відмовилася від третього у світі ядерного потенціалу в обмін на гарантії безпеки. Якщо документ не виконується – ми маємо повне право заявляти про відновлення статусу ядерної держави. З іншого боку, ми вимагаємо прямої військової угоди з США. Нам потрібне партнерство не на словах, а на ділі!
Військові на фронті повинні знати, що держава їх цінує, надає соціальні гарантії їхнім сім’ям, а їх самих забезпечує найсучаснішою технікою, спорядженням, харчуванням та гідними зарплатами.
ВІРТЕ В СЕБЕ – І МИ ПЕРЕМОЖЕМО!
Це все можна назвати «популізмом». Але в нашій країні все, що правильно кажеш – популізм. А все, що правильно робиш – піар. Але при цьому говорити правду і працювати, щоб українці жили по-людськи, не хоче ніхто. Крім мене і моєї залізної команди. А я такий: сказав – зробив! Це в мене ще з інтернату – я завжди відповідаю за свої слова та вчинки.
Моє дитинство не було легким – я ніколи не бачив батька, він покинув матір до мого народження. Вона важко працювала і не могла мене утримувати. Тому у 2 роки віддала до дитбудинку, потім було ще три інтернати на Чернігівщині. На літо я їздив до родичів на Луганщину, там навчився пасти корів і телят, за що отримував перші гроші. Я не зміг вступити до університету з першої спроби, тому півроку працював на тракторі. Перший запис у моїй трудовій – «скотар колгоспу «Прогрес». Потім були 10 років у опозиційній журналістиці. І тоді, і зараз я був і лишаюся кісткою поперек горла у влади – бо завжди казав правду і боровся за справедливість. Але нікому не вдалося мене залякати чи зламати. Все, що я маю – всього добився сам. Сьогодні я лідер потужної парламентської фракції. Часто розповідаю історію свого життя дітям в інтернатах, щоб змусити їх повірити у свої сили і ніколи не опускати руки. Колись я мріяв про люблячу родину – сьогодні маю найкращу в світі дружину і донечку. Але я продовжую вірити і мріяти, як той хлопчик, яким був сорок років тому. Точно знаю, що мрії збуваються. Вірю, що з вашою підтримкою і з Божою допомогою здійсниться ще одна моя мрія – і ми переможемо. Це буде справжня НАРОДНА ПЕРЕМОГА!”