Шановний Олександре Григоровичу! Ми, представники інститутів громадянського суспільства, виступаємо із заявою, в якій вважаємо за необхідне висловити своє занепокоєння у зв'язку із прискореним згортанням в Україні прав людини на інформацію, свободу слова та вираження поглядів разом із іншими фундаментальними свободами.
Так, напередодні Дня приватності, який щороку 28 січня відзначає ІТ-світ і який присвячений захисту персональних даних, ряд операторів та провайдерів телекомунікацій отримали від слідчих органів Служби безпеки України запити на необхідність, в рамках кримінального провадження, надання відомостей про абонентів або користувачів Інтернет, які протягом встановленого періоду відвідували веб-сайти за певними електронними адресами. Деякі з цих запитів були опубліковані у ЗМІ (наприклад, http://proit.com.ua/news/gosregulation/2014/02/03/122030.html).
Згідно ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати і використовувати інформацію.
Відповідно до ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному проваджені підлягає доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Стаття 6 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” чітко визначає, що підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку про осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, а також осіб безвісно відсутніх.
Зважаючи на вищевказані положення законодавства, які насамперед передбачають правові підстави для кримінального переслідування фізичної особи насамперед за її індивідуальними ознаками, постає питання у правомірності вказаних запитів слідчих органів Служби безпеки України стосовно невизначеного кола осіб, які під час користування телекомунікаційними послугами, реалізуючи конституційне право на інформацію, відвідували певні веб-сайти.
Для всіх очевидно, що такий контроль за невизначеним колом користувачів мережі Інтернет є загальним і не заснований на індивідуальному підході, а, отже, не може здійснюватися відповідно до порушених кримінальних проваджень та санкції суду, що вимагається законодавством. Тоді стає зрозумілим, що чітких правових підстав для здійснення під виглядом збирання доказів, витребування інформації стосовно персональних даних невизначеного кола осіб, лише за фактом відвідування ними тих чи інших веб-сайтів у слідчих органів Служби безпеки України просто немає. Очевидно, зібрання доказів за вищевказаними запитами фактично не регламентується положеннями кримінального процесуального законодавства, а здійснюється на підставі таємних інструкцій, що явно не узгоджується з демократичними стандартами.
Статтею 32 Конституції України проголошено право людини на невтручання в її особисте життя. Крім того, не допускається збирання, зберігання, використання поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
19 грудня 2013 Генеральна Асамблея ООН одноголосно прийняла резолюцію про захист особистої інформації користувачів Інтернету та інших форм електронних комунікацій, від втручання у приватне життя, в тому числі з боку спецслужб.
Згідно з декларацією, користувачі повинні бути захищені онлайн також, як і в повсякденному житті. Відзначається, що шпигунство і масовий збір персональних даних в Інтернеті є порушенням права людини на приватне життя.
Резолюція покликана поширити на користувачів Інтернету право на захист приватного життя і особистого листування, гарантоване всім людям Міжнародним пактом про політичні та громадянські права від 1966 року.
Резолюція засуджує подібні дії і окремо підкреслює небезпеку, яку несе масовий збір особистої інформації користувачів, що може привести до серйозних порушень основоположних прав людини.
Подібні запити СБУ – це спроба утиску конституційних прав особи на інформацію, свободу слова та має ознаки боротьби з інакодумством.
У нас доволі розвинене громадянське суспільство, а люди готові відстоювати свої права. Окрім того, ці запити порушують з Конвенцію про права людини, яку ратифікувала Україна.
Звертаємось до усіх громадян України, громадських організацій і рухів, іноземних організацій з прав людини підтримати наше звернення щодо заборони безпідставного втручання правоохоронних органів в приватне життя людей та немотивованого збору вразливих персональних даних, які в подальшому можуть перейти в репресії по відношенню до них.
Голова Правління Інтернет Асоціації України Т.Попова
Голова Комісії УСПП з питань науки та ІТ,
експерт ринку телекомунікацій І.Пєтухов
Голова Правління Асоціації підприємств
інформаційних технологій України Е.Шнурко-Табакова
Джерело:pravda.com.ua