Для чого Андрій Шевченко пішов у політику? Ставши другим номером у списку партії «Україна – Вперед» Наталії Королевської, він пояснив це бажанням зробити кращим життям українців.
Утім, його кроку не розуміють ні його колеги, ані спортивні експерти. Політтехнологи пояснюють похід спортсменів та інших відомих людей у політику спробами партій підняти рейтинг. Однак фахівці очікують, що такі технології не матимуть успіху.
Український футболіст Андрій Шевченко, який грав за провідні футбольні клуби Європи, після участі в Євро-2012 на боці збірної України, заявив про завершення кар’єри футболіста. Натомість розпочав кар’єру політика. На установчих зборах партії «Україна – Вперед» Андрій Шевченко пояснив свій крок бажанням зробити внесок у розвиток своєї держави не лише у спорті. «Я люблю Україну. Вона в моєму серці. Я хочу, щоб люди в моїй країні жили краще. Щоб у них було майбутнє. І для цього я прийшов у політику. Я знаю, що таке перемога і як її досягти. Будь-яку перемогу забезпечує команда: потужна, професійна, дружня. Найчастіше на стадіоні я чув гасло: «Україно, вперед!» Сама доля підказала мені мій вибір, – запевняє футболіст. – Я вірю в Україну. Я вірю в Наталю. Я вірю в себе. Я вірю в нашу команду». Пізніше у коментарях представникам ЗМІ Шевченко пояснив, що як політик він має намір дбати про здоров’я українців, розвивати дитячий спорт тощо. Колеги Шевченка очікують, що він стане другим Кличком Чи стане успішний футболіст Андрій Шевченко успішним політиком? Думки представників українського спорту щодо цього розділилися. Зокрема, срібний олімпійський призер, майстер спорту з вільної боротьби Василь Федоришин вітає рішення Андрія Шевченка брати участь у парламентських виборах. Він очікує, що за кілька років український форвард може досягнути в українській політиці рівня Віталія Кличка.
«Талановиті люди – вони талановиті в багатьох напрямках, а до того ж амбітні. Шевченко хоче реалізуватися ще в одній справі. Він звик бути в центрі уваги, і, гадаю, добре себе проявить у політиці. Андрій лише прийшов у цю сферу, і як він себе покаже – ми побачимо за кілька років», – сказав спортсмен. Андрій Шевченко має все і в спортивній кар’єрі, і в особистому житті, і в матеріальній сфері, каже Радіо Свобода спортивний експерт Валентин Щербачов. Відтак, за його словами, мотиви форварда йти другим номером у списку Королевської важко зрозуміти.
«Похід видатного футболіста у політику – це піар-хід. Але я не розумію, для чого це самому Андрію Шевченкові. Він говорить, що, як політик, популяризуватиме спорт і здоровий спосіб життя. Але він чудово міг би це робити як громадський діяч. Окрім того, ми розуміємо, що за його спиною у парламент пройде, вибачте на слові, всякий непотріб», – вважає експерт. Шевченко мав підняти імідж партії, натомість погіршив свій власний – політтехнолог Політтехнолог Тарас Березовець вбачає в тому, що Андрій Шевченко йде в парламент із Наталією Королевською, кризу жанру в українській політиці загалом.
«Андрій Шевченко ніколи не був гарним політиком. Чомусь нині мало хто згадує, що свого часу він увійшов до СДПУ(о), а пізніше, на виборах 2004 року, підтримав Януковича. Ні політики, ні спортсмени, ні експерти його нинішнього походу до влади не розуміють. З неофіційних джерел надходить інформація, що він зацікавився проектом Наталії Королевської, скажімо, не просто так. Уже зараз зрозуміло, що багато голосів його прихід до партії не додасть. Ті, хто йому порадили це зробити, очікували на хвилю народної любові після його феноменальної гри на Євро-2012. Однак це не додало рейтингу політичній силі і навіть зменшило його власний рейтинг як спортсмена. Так звана «селебрітізація» української політики (залучення зірок) відбувається через вакуум партійної ідеології. Однак вона не дає результатів і поступово згасає», – зазначив Тарас Березовець.
Він також наголошує, що переважна більшість проектів із залучення українських спортсменів у політику були провальними. За словами Березовця, єдиним винятком, коли в Україні вдалося перетворити спортивний капітал на політичний, є чемпіон світу, боксер Віталій Кличко. Між тим, Андрій Шевченко не перший український футболіст, який іде до парламенту. Колишній гравець української збірної Олег Блохін ставав народним депутатом у 1998-му та 2002 році. У Верховній Раді він встановив невеличкий рекорд, перейшовши з партії «Громада» до «Батьківщини», потім до КПУ, згодом до СДПУ(О) та блоку «Не ТАК». З останньою політичною силою Блохін не зміг пройти до парламенту у 2006 році, після чого відмовився від політичної кар’єри.