РусУкр

«Стукацький» законопроект: Мінфін хоче багато знати про транзакції простих українців

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Бувши заплямованою в офшорних та корупційних скандалах, влада неухильно робить спроби взяти під контроль фінансові операції простих громадян. Ідеться насамперед про небанківські транзакції, адже рух коштів у банківській системі контролюють і зараз.

«Стукацький» законопроект: Мінфін хоче багато знати про транзакції простих українців

Щоправда, це ще тільки пропозиції, які Міністерство фінансів (Мінфін) вивісило на своєму сайті, як законопроект під назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформують Економічні Новини.

Назва, як бачимо, загрозлива. Особливо тішить заявка на перешкоджання поширенню зброї масового ураження з боку вітчизняної еліти, що загрузла, повторимо, у корупційно-офшорних скандалах.

Деякі положення цього яскравого зразка вітчизняної нормотворчості викликають цілком закономірні запитання. Фактично пропонують усім стукати на всіх, включно й себе, а надіслати кошти анонімно стане просто неможливо, навіть якщо це поповнення рахунку мобільного телефону на десять гривень.

Виправданість таких новацій, тим більше операційні витрати, які можуть зробити безглуздими транзакції, чиновників Мінфіну не надто хвилюють, бо всі витрати на це торжество доносів чиновники збираються покласти на донощиків, вони ж ті, на кого доносять, а щоб простимулювати їхню старанність, пропонують встановити величезні штрафи за неінформування.

Пропоновані нововведення істотно розширюють перелік тих, хто від імені та за дорученням держави здійснюватиме так званий фінансовий моніторинг. Зараз цю функцію, крім банків, виконують страхові компанії, ломбарди, оператори грошових переказів, пошта й біржі, а також аудитори, торговці ювелірними виробами, адвокати, нотаріуси, ріелтори, організатори лотерей, компанії, які надають бухгалтерські послуги на аутсорсингу.

Мінфін пропонує суттєво розширити перелік інформаторів, яким надають «високе» звання «спеціальних суб’єктів первинного фінансового моніторингу» (фінмону).

У проекті закону пропонують звести до рангу «суб’єктів первинного фінмону» бухгалтерів, податкових консультантів, юристів і юридичні компанії, крім тих, які надають послуги в межах трудових відносин, зокрема працюють у штаті. Інакше кажучи, штатним бухгалтерам та юристам стукати не обов’язково (хоча ніхто не заборонить робити це таємно), однак якщо фахівці працюють у межах цивільно-правових відносин, то стукати вони мають обов’язково.

До того ж суворо обов’язково, адже за неінформування, неповне інформування, неправильне інформування тощо з новоявлених «суб’єктів первинного фінмону» стягуватимуть величезні штрафи в розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів, що становить 34 тисячі гривень. До проступків, за які так суворо каратимуть, пропонують зарахувати незазначення даних ініціатора й одержувача грошового переказу, непроведення належної перевірки клієнта (ідентифікація, верифікація, вивчення суті операції, бенефіціарних власників тощо), надання недостовірної інформації або ненадання її зовсім.

Зазначимо, наразі максимальний штраф становить 3400 гривень, що, до речі, не так і мало, тобто штраф зростає вдесятеро! У 5-10 разів збільшуються штрафи за інші, менш тяжкі порушення.

Навіть якщо абстрагуватися від морально-етичного боку питання, виникають такі зауваження. Крім своєї професійно-бізнесової діяльності, зазначені категорії суб’єктів господарювання зобов’язані опікуватися додатковими питаннями, що властиві суто державі, і крім того, що безкоштовно, так ще й під страхом величезних штрафів у разі помилки. Натомість у контролювальних органів виявляється ще одна, дуже «смачна» стаття у вигляді контролю над тими, хто контролює, тобто над «суб’єктами первинного фінмону». Інакше кажучи, створюється ще одна корупційна годівниця. І найбільше постраждає різного роду «дрібнота», для якої 34 тисячі гривень штрафу може стати катастрофою, яка веде до розорення.

Пропоновані новації містять і деякі послаблення, від яких виграють саме великі та багаті суб’єкти господарювання та клієнти. Насамперед збільшується вдвічі, з 150 до 300 тисяч гривень, сума переказу, за якого банки не повинні здійснювати перевірку клієнта. Очевидно, що більшості клієнтів ця норма не торкнеться, бо не так багато клієнтів одноразово оперують такими сумами. У цьому сенсі для банків скоротиться обсяг роботи та ризик «залетіти» під штрафи.

Крім того, виграють великі банки. У проекті нормативу пропонують обмежити суму максимального штрафу за порушення правил фінансового моніторингу десятьма мільйонами гривень. Це на руку великим банкам, оскільки зараз Нацбанк має право штрафувати комерційні банки на суму 1% від статутного капіталу. Натомість постраждає банківська «дрібнота», оскільки зараз банк з мінімально допустимим капіталом у розмірі 200 млн гривень можуть оштрафувати «всього» на 2 млн гривень, що набагато легше, ніж 10 млн гривень після введення зазначених новацій.

Банки й інші «суб’єкти фінмону» отримають ще одне безперечне покращення – певний відкрити реєстр «національних публічних осіб», еей реєстр, утім, ще належить створити силами антикорупційних органів. Щоправда, ці органи діставатимуть інформацію, зокрема, з декларацій таких осіб, а ці декларації, як відомо, далеко не завжди бувають гранично правдивими.

Щодо публічних осіб, тобто осіб, які обіймають певні посади, діє особливий порядок здійснення фінансового моніторингу в антикорупційних цілях. Щоправда, це поки що зовсім не знизило рівень корупції, утім, це окреме питання. Банки та інших «суб’єктів фінмону» часто карають саме за порушення норм щодо публічних осіб, проте чіткого офіційного переліку таких осіб. Загалом ця норма законопроекту видається розумною. Інша річ, що, повторимо, це навряд чи зменшить корупцію, і стосується це не більшості громадян, а «вузького кола обмежених людей», як казав покійний сатирик Задорнов.

Банки також отримають право на законних підставах відмовити клієнту в проведенні свідомо ризикової операції, чого зараз вони не мають права робити. А от для звичайних громадян проект нормативу передбачає суттєві проблеми, що часто межують з неадекватністю.

Найважливішою нормою документа є цілковита ідентифікація будь-якої операції з переказу коштів без відкриття банківського рахунку. Всі фінансові оператори, включно з банками, фінансовими компаніями, поштовими та платіжними системами, зобов’язуються супроводжувати будь-які перекази на будь-які суми інформацією про відправника та одержувача коштів.

Деяке послаблення пропонують встановити для невеликих сум до 30 тисяч гривень. Для таких транзакцій треба зазначити тільки прізвище й ініціали відправника й одержувача, а також найменування операції. Ця вимога стосується фізичних і юридичних осіб, а тому для поповнення рахунку мобільного телефону доведеться зазначати ці дані. Очевидно, що буде потрібно суттєве переналаштування систем, що спричинить за додаткові витрати, які фінансові оператори із задоволенням покладуть на громадян, збільшивши тарифи та комісійні.

Якщо сума переказу перевищує 30 тисяч гривень, то, крім ПІБ клієнта, доведеться зазначати місце проживання, паспортні дані й ідентифікаційний код (індивідуальний податковий номер, ІПН). Якщо клієнт відмовляється надавати ці дані в повному обсязі, йому буде відмовлено в проведенні операції. Зі свого боку, фінансові оператори, вони ж «суб’єкти первинного фінмону», зобов’язані будуть своїми силами та за свої кошти стежити за тим, щоб не було дроблення грошових переказів, наприклад, з метою ухилення від податків. Повторимо, це спричинить суттєве зростання витрат, які перекладуть на кінцевих споживачів фінансових послуг. Умовно кажучи, якщо зараз комісійні в платіжній системі становлять 3 гривні, то їх піднімуть, наприклад, до 5 гривень.

Отже, держава, точніше чиновники, руками фінансових операторів через клієнтів і пересічних громадян отримають контроль над усіма без винятку й у всіх подробицях фінансовими операціями юридичних та фізичних осіб.

Робиться це під священними гаслами наближення вітчизняного законодавства до європейських норм, а також до вимог меморандуму між Міністерством фінансів та МВФ.

Багато з чим із зазначеного, крім відвертих перегинів, можна було б погодитися, якби не той очевидний факт, що далеко не всі жадані європейські норми успішно працюють в Україні, а багато хто з них відверто перекручують.

Узяти хоча б таке питання, як фінансова таємниця та конфіденційність інформації. Адже зібрані зазначеною вище мережею «стукачів» дані про фінансовий стан та операції звичайного громадянина ім’ярек (мова наразі не про публічних осіб) можуть легко й просто стати надбанням не лише відповідних державних органів, а й, скажімо так, далеко не благонадійних елементів.

На відміну від Європи, попри велику кількість ухвалених законів про захист персональних даних та інше, в Україні ніхто нічого в цьому сенсі не гарантує, ні за що не відповідає, а відповідні бази даних на громадян можна купити дуже навіть недорого з вельми непорядною метою. Чиновники Мінфіну і влада загалом на цю тему особливо не поширюються.






Останні новини в соцмережах


Президентские выборы в Украине

Новини партнерів

bigmir)net TOP 100